Інтеграція ромів – це крок їм назустріч

Напередодні Міжнародного дня ромів у Тирасполі відбувся круглий стіл, присвячений ролі цього народу в історії нашого регіону. Зустріч відбулася в рамках Програми «Підтримка прав людини на обох берегах Дністра», яку впроваджує Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини (УВКПЛ ООН).

У заході взяли участь представники УВКПЛ, депутати Верховної Ради, представники адміністративних структур, національних товариств Придністров’я та ромських громад з обох берегів Дністра.

Делегати з 30 держав зібралися 8 квітня 1971 року в Лондоні на Перший Всесвітній конгрес ромів і проголосили себе єдиною не територіальною нацією, затвердили свій гімн, заснований на відомій пісні «Джелем, джелем» та прапор із символічним колесом кибитки на синьо-зеленому тлі. У своїй доповіді «Внесок ромської спільноти в розвиток регіону в історичній перспективі» доктор наук, провідний науковий співробітник молдавської Академії наук Іон Думініка розповів: «У ромів немає слова «циган». Ті, хто вживають його, очевидно, не знають його значення. Дослівно воно перекладається як «той, кого не можна чіпати». Слово «ром» означає – «людина».

На зустрічі окреслили й головні перешкоди на шляху повноцінного розвитку діаспори ромів: безробіття, труднощі з забезпеченням житла, обмежена доступність медичних послуг та освіти, а також маса забобонів, які склалися в суспільстві. Вони супроводжують їх, де б вони не проживали. Всупереч цьому, лідер Платформи ромських жінок Олена Сирбу розповіла кілька історій людей, які попри все змогли здобути професію і домогтися успіху. Наприклад, Вікторія Луку. Дівчинка віком чотирьох років зі своєю матусею змушена була переїхати в чуже місто. Грошей на дорогу не було. Тулитися їм доводилося на вокзалі, а щоб вижити – просили на вулиці милостиню. Щасливий випадок – і небайдужі люди допомогли їм дістатися до рідного села. Після цього маленька сім’я змогла  змінити уклад свого життя. Нині Вікторія – відомий юрист.

За словами координатора УВКПЛ ООН В’ячеслава Балана, Організація Об’єднаних Націй допоможе ромам боротися за свої права. «У жінок-ромів не так багато можливостей, щоб розвиватися на публічній або політичній ниві. На жаль, у Республіці Молдова існує багато стереотипів стосовно ролі та місця жінки в житті. Деякі жінки-роми є суб’єктами подвійної чи, навіть, потрійної дискримінації», – пояснює В’ячеслав Балан.

У зв’язку з цим голова Асоціації національних діаспор Придністров’я Роберт Кіракосян закликав представників етнічних груп до суспільного вирішення проблем людей незалежно від їхньої національної приналежності. «Нині в Придністров’ї ми зберігаємо традиції взаємодопомоги й підтримки, які демонструє й гасло нашої держави, – в єдності наша сила», – зазначив Роберт Кіракосян.

За словами депутата Верховної Ради Григорія Дяченка, необхідно зосередитися не тільки на досягненнях, а й на проблемах, з якими стикаються роми, а їх, за їхніми ж словами, досить багато. «У першу чергу державі необхідно звернути увагу на умови життя, а також на працевлаштування цих людей: їм відмовляють, в тому числі й тому, що вони цигани. З цим необхідно боротися. Потрібно допомагати особам ромської національності реалізувати свої підприємницькі уміння. Роми – вони орачі, вони працівники. Проблема в тому, що людей, які змогли б зорганізуватися, створити підприємства, розвинути бізнес і приймати на роботу своїх же одноплемінників, дуже мало. Я гадаю, що Верховна Рада і виконавча гілка влади всіляко допоможуть в реалізації всіх ваших конкретних проектів», – наголосив депутат.

Учасники круглого столу підбили підсумки та обговорили план дій для підтримки етносу. Було рекомендовано впровадити посаду громадського посередника-медіатора. Це інструмент зв’язку між спільнотою ромів і місцевою адміністрацією. Коли у когось з представників громади з’являться проблеми, вони в першу чергу зможуть звернутися до громадського посередника, який має представляти їхні інтереси в місцевій адміністрації. Програма підтримки ромів передбачає і комплекс заходів у галузі освіти, охорони здоров’я та соціального захисту етнічної меншини. Про перші результати та нові ідеї йтиметься на наступній зустрічі.

Круглий стіл був організований у рамках програми «Підтримка прав людини на обох берегах Дністра» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Посольства Швеції в Республіці Молдова.

Віра   МАКОВА.

Фото ІА «Новости Приднестровья»