Люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Ніби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Iнколи веселий, частіше – в задумі чи смутку. Кожним словом, променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка.
Письменницька скарбниця Лесі Українки вмістила вражаючі поетичні поеми, прозові твори, понад 270 віршів, публіцистичні статті, а також неперевершені переклади світової класики. Творчість поетеси – якісно новий етап у розвитку української драматургії. Вона впродовж усього життя цікавилася українським фольклором і сама була його визначним носієм, знала близько 500 народних пісень. Перша її фольклористична праця – «Купала на Волині» – опублікована 1891 року, а останній великий цикл пісень з її голосу записав її чоловік Климент Квітка в 1913 році.
Письменниця, як і більшість духовно обдарованих особистостей, захоплювалася талантами та уміннями інших людей. Вона по-своєму любила кожного, хто збагатив її світ, зробив яскравішим її життя, а головне – надихнув і направив її жадібний до пізнання мозок.
Великий пієтет у Лесі Українки викликали Михайло Драгоманов, Микола Лисенко, Володимир Антонович, Михайло Старицький, Максим Ковалевський, сестра батька – Олена Косач, від яких вона не відходила, коли ті приїжджали на гостину до її батьків.
По-особливому Леся Українка ставилася до Iвана Франка, вважала, що «і нігтя його не варта», але при цьому вступала з ним в інтелектуальні дискусії, якщо мала інше бачення окресленої проблеми.
Що стосується чоловіків, то «дружба, а не кохання» єднала Лесю Українку з Сергієм Мержинським, з яким вона познайомилася 1897 року під час лікування в Ялті. Леся називала його «другом моїх ідей», була закохана в Сергія і присвятила йому рядки віршів. Вона їздила до Сергія в Мінськ, доглядала, коли він уже був смертельно хворий, та була поруч, коли він помирав. Однак почуття поетеси не було взаємним. Мержинський кохав іншу жінку, а Лесю вважав за друга. Вмираючи, він диктував їй любовні листи та заповів дбати про його кохану.
Два місяці, які провела письменниця в Мінську, були найтрагічнішою сторінкою її життя.
■ «Признаюся Вам, – писала вона в листі до Івана Франка, – … я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. Якби мене хто спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: «Я з того створила драму».
Драматична поема «Одержима»
Твір Лесі Українки – про нелегку долю перших послідовників Iсуса Христа. Зображуючи суть християнської віри, письменниця показала, наскільки важко було першим учням Христа, тим, хто наслідував його приклад, зрозуміти нову релігію, адже вона вимагала відмови від багатьох старих моральних засад, що панували тривалий час. Через релігійний сюжет поетеса виразила своє бачення явищ і процесів сучасної їй дійсності. Письменниця інтерпретує відомий біблійний сюжет – дні вчителювання Ісуса Христа, його розп’яття та воскресіння. Сюжет драми вихоплює чотири важливі біблійні події: сорок днів постування Ісуса Христа в пустелі, де наостанок Диявол спокушав його земною владою і славою; молитву в Гефсиманії та спокусу учнів; розп’яття на Голгофі та звістку про воскресіння Месії. Ці події оформлені окремо в чотирьох сценах.
Словникова робота:
Одержимість – повне і всеохоплююче підкорення розуму людини чому-небудь, якійсь думці чи бажанню. Передбачає наявність пристрасті до когось чи до чогось.
Гадаринське озеро – біля міста Гадари (сучасна назва – Мукса) в Палестині.
Галілея – північна частина Палестини.
Назарет – невелике місто в Галілеї, в якому, за євангельською легендою, провів дитинство Христос.
Ваал – у релігії стародавньої Фінікії, Сирії та Палестини бог сонця, землеробства, родючості. Культ Ваала був пов’язаний із людськими жертвоприношеннями. У переносному значенні служіння Ваалу – гонитва за матеріальними благами.
Гетсиманський сад, Ге(т/ф)симаáнія – місцевість біля Єрусалима в Палестині, де молився і був захоплений Ісус.
Синедріон – найвища рада в стародавньому Єрусалимі, яка складалася з єврейської аристократії та духовенства. Виконувала релігійні, урядові та судові функції.
Відомості з теорії літератури:
Драматична поема – невелика за обсягом віршована п’єса, в якій зливаються драматичне, епічне й ліричне розкриття теми; виклад відзначається стислістю і лаконізмом, відсутнє широке тло подій і зовнішня інтрига. В основу закладений внутрішній конфлікт світоглядних і моральних принципів.
Контраст – художній прийом створення образів, заснований на протиставленні одне одному явищ, подій, персон, характерів. Використовується для формування системи образів у художньому творі.
Iсторія написання
Літом 1897 року Леся Українка прибула в Ялту, де познайомилася з білорусом Сергієм Костянтиновичем Мержинським. Молодих людей єднала висока духовність і прагнення віддати себе до останку справі визволення народу від свавілля влади та національного гноблення. У молодому чоловікові, одержимому служінням народу, поетеса побачила вогнів «зненацька проміння ясне», які запалювали «люди робочі». Дружба Лесі Українки з Мержинським переросла в сердечну приязнь. Біля ліжка хворого у стані крайнього напруження за одну ніч була написана драма «Одержима», що дістала високе визнання. Відтоді драматична напруга стала характерною рисою письма Л. Українки. Кожного персонажа поетеса наділяла скарбом, який сама здобула через страждання: болем, звитягою, незламним прагненням свободи.
Тема: пошук людиною сенсу життя та свого призначення і місця в житті через страждання та випробування.
Iдея: духовно повноцінне, здорове життя людини неможливе без волі та без служіння батьківщині.
Головна думка твору – велика любов, така, що через неї треба віддати життя, бо не можна жити на землі без любові, не треба тоді ні життя, ні душі, ні щастя, ні навіть «небесного царства». «Тільки той ненависті не знає, хто вік нікого не любив».
Проблематика:
Проблема активної життєвої позиції особистості; морального максималізму; жертовності духу і тіла; зради і вірності; смерті й безсмертя; самотності, кохання і ненависті; очищення через страждання та випробування.
Робота над змістом поеми
– Де і коли відбуваються події, описані в поемі «Одержима». (В Палестині в часи зародження християнства).
– Хто є головними героями твору? (Міріам та Месія).
– Кого у творі названо одержимою? Чому? Наведіть приклади з тексту поеми. (Одержима – Міріам. Вона повністю підкорена коханню до Месії і йде за Учителем, зрікаючись себе безкорисливо і самовіддано. Міріам любить Месію так само жертовно, як Месія любить людей. Вона готова врятувати його навіть ціною власного життя).
– Схарактеризуйте образ Міріам. Розкрийте його символічний зміст. У чому трагедія Міріам? (Трагедія жінки в тому, що вона залишається одинокою, усім чужою і ніким не визнаною, навіть Месією).
– Яка світоглядна позиція протилежна одержимості Міріам? Який художній прийом використовує автор для цього? Як контраст допомагає в розкритті ідейно-художнього змісту твору? (Месія і Міріам, головні герої твору, – глибоко і свідомо жертовні натури, хоча мотиви в кожного свої. Тому, створюючи їхні образи, Леся Українка використала прийом контрасту, щоб показати різні зовнішні прояви і розуміння, здавалося б, одного поняття. Міріам любить Месію, її думки пов’язані тільки з ним, вона готова віддати за нього своє життя. Проте ніколи не прийме Його вчення любити ворога. Покликання Міріам – врятувати Месію. Месія має врятувати світ. Ця відмінність – взаємозаперечення. Воно не дає їм порозумітися і прирікає обох на самотність).
– Як сприяє композиція втіленню головної думки твору?
…Хіба минає все минуле?
Він пережив три вічності в три ночі,
Прийняв три смерті: чи тепер, воскресши,
Забуде Він страждання, зраду, смерть?…
Так, оцінюючи приреченість Месії, роздумує Міріам про три найважчі випробування, що випадають на долю людини: страждання, зраду, смерть. Однак тільки через них людина приходить до усвідомлення справжньої цінності життя.
Ці три випробування в художній канві поеми припадають на три ночі. Чотири акти твору ніби передають чотири акти внутрішньої драми Міріам, а через її думки та вчинки і драму самого Вчителя. Конфлікт твору розгортається відповідно до трьох названих етапів, акцентуючи увагу саме на тих моментах, які врешті мають привести до усвідомлення істинного сенсу людського життя.
Композиційна мозаїка
У першому акті Міріам доходить висновку про самотність Месії, усвідомлює глибину його страждань. Їй відкривається те, що не дано побачити натовпу, який сприймає Месію як героя: Учитель – страждалець, який старанно намагається це приховати.
Дія другої яви відбувається вночі в Гетсиманському саду, де Христос проводить ніч у молитві та трагічному передчутті мученицької смерті. Туди таємно проникає Міріам. Вона стає свідком страждань, яким не може зарадити, бо розуміє, що Месія не прийме її жертви. Нікого немає поряд із Ним: ті, хто вважає себе його друзями, спокійно сплять, не передчуваючи біди. Тому Міріам уже проклинає не тільки ворогів Месії, а й його друзів.
У третьому акті драми постає картина смерті Месії на Голгофі. Це монолог Міріам, яка залишилася одна біля розіп’ятого на хресті Месії.
Четвертий акт – смерть Міріам, яка провокує свою загибель, одержима думкою про жертву крові. Смерть героїні наближає її до вічності, єднає з Месією, підводить до усвідомлення сенсу життя.
Отже, Леся Українка накреслює через образи Месії та Міріам такий шлях еволюції духовного в людині: страждання, зрада, смерть, і за допомогою вдалої композиції втілює свій задум.
Узагальнення вивченого
Міні-дискусія «Власна думка»
– Наведіть приклади одержимості з особистого досвіду.
– Чи можна бути одержимим любов’ю до всіх?
– Як, на вашу думку, вирішує це питання Леся Українка?
– Ваше особисте ставлення до головної героїні твору.
– До яких роздумів спонукала вас драматична поема «Одержима»?
– Чи потрібно, на вашу думку, мати мету в житті?
– У чому ви вбачаєте сенс життя?
Висновки
Драматична поема «Одержима» відкрила новий етап у творчості Лесі Українки. У цьому творі, на думку професора О. Ставицького, «…повністю виявилися важливі ознаки всієї подальшої драматургії Лесі Українки: висока напруга пристрасті й філософської думки, могутній духом позитивний герой, безкомпромісне зіткнення двох антагоністичних начал, що ніколи не кінчається примиренням».
Влучність вислову, стислість форми, гострий напружений діалог, драматизм образів і подій, зосередження уваги на розкритті психології обох протагоністів характеризують «Одержиму» і наступні поеми авторки.
Післяслово. Леся Українка була одержима життям, любов’ю до Сергія Мержинського, до творчості, до свого народу. Після смерті коханого вона носила траурний одяг до своїх останніх днів. Глухі чорні сукні носили чорниці, які опікувалися дітьми. Чорний є кольором свободи й сили.
Михайло ТРЕМБIТА, Ольга ШАПОВАЛ.
Фото: i.pinimg.com.