Очищення русла та берегів Дністра необхідне, насамперед, для омолодження річки та для запобігання її замулюванню.
Міністерство сільського господарства і природних ресурсів минулого року реалізувало заходи щодо санації річища та берегів Дністра на ділянці довжиною 12 км на відстані 157 – 169 км від гирла. Якщо подивитися на карту, то побачимо, що очищення проводилося на відрізку ріки від села Чобручі Слободзейського району до міста Слободзеї.
Зазвичай, такі роботи виконують фахівці Бендерського річкового порту за допомогою спеціальної техніки, яка виходить на воду для обстеження ділянки.
Як відбувається процес. Буксир із баржею та плавучим краном кілометр за кілометром рухаються вздовж річки. На дні виявляють викорчувані пні, спиляні стовбури, корчі, гілля дерев, тобто, затоплену деревину, яка значно знижує пропускну спроможність ріки. Тому-то русло необхідно очищати щороку, особливо після повеней.
За словами спеціалістів, щоб витягнути деревні завали з води, лісовий грейфер (спеціальний механізм, що має функції захоплення), «обіймає» дерево рівно посередині, щоб не порушити рівновагу, і витягує його на баржу.
Трапляється, що стовбур дерева занадто важкий, перевищує технічні можливості механізмів, тоді його розпилюють прямо у воді на кілька частин, після чого вже піднімають, складають на баржу і везуть до місця призначення.
За планом робіт 12-кілометрову ділянку Дністра очистили від корчів і топляків та вилучили на берег річки 137 м3 затонулої деревини.
Минулого року на Дністрі виконували також гідротехнічні та днопоглиблювальні роботи з метою створення нових або поглиблення існуючих водних шляхів, для будівництва причалів, мостів та інших гідротехнічних споруд, а також для розширення і заглиблення водойми шляхом виймання ґрунту. Процедура також непроста. Доводилося залучали грейфери, що витягають з річки пісок і мул, у підсумку – на берег вивантажили 157 м3 намулу.
Очищення водойми здійснювалося коштом Республіканського екологічного фонду.
Про Дністер. Фахівці зазначають, що роки значно змінили стан водної артерії нашого краю, хоча вона продовжує жити, радше виживати, й уже зовсім не так жваво та інтенсивно, як раніше. Колись річкою транспортували великі вантажі, здійснювали пасажирські перевезення з одного населеного пункту до іншого, влаштовували прогулянки вихідного дня. Навіть до Затоки, селища що в Одеській області, можна було за 5-6 годин дістатися теплоходом «Ракета» на підводних крилах.
Наша ріка бере свій початок у Карпатах на висоті 760 м над рівнем моря, біля с. Вовче Турківського району Львівської області, на схилах гори Чентіївка, а впадає в Дністровський лиман Чорного моря. Довжина її становить 1 362 км. Площа водозбору – 72 000 м2. У списку найдовших річок вона перебуває на 121 місці.
Дністер належить до зарегульованих річок, тобто таких, що істотно набули нових рис, значно змінилися через низку інженерних заходів, спрямованих на господарське використання. Протягом останніх 60 років у басейні Дністра відбулися великомасштабні перебудови природного водного режиму: будівництво Дубоссарської ГЕС, спорудження в Україні Дністровського комплексного гідровузла.
Нинішні екологічні проблеми Дністра полягають у деградації водних ресурсів басейну через виснаження та забруднення; у незадовільному гідрологічному стані; вони посилюються через осушення заплави, розораність водозборів та недостатню кількість лісових насаджень на берегах, а також через зменшення різноманітності водних біоресурсів.
Мінсільгоспприроди і його територіальні управління щорічно проводять природоохоронні та компенсаційні заходи, спрямовані на мінімізацію негативних впливів на водний басейн Дністра. Санація – один із таких заходів, що вже став традиційним.
Христина ЖУРАВЕЛЬ.
Фото: novostipmr.com.