Економічний огляд є досить поширеним жанром журналістики. У ньому разом органічно вживаються специфічна інформація та аналітичні викладки. Проте писати огляди про економіку Придністров’я журналістам досить складно, оскільки визначально на неї впливає політична неврегульованість конфлікту між двома берегами Дністра.
Цілилися в бізнес, влучили в громадян
У чинні ринкові закони безсоромно втручається, буквально вламується, примхлива і химерна жінка на ім’я «Політика». Вона, як слон у посудній крамниці, руйнує і змінює економічні відносини, що налагоджуються роками, зневажає ринкові принципи, логістику поставок, способи розрахунків. Це змушує придністровські суб’єкти господарювання викручуватися, як вуж на сковорідці, щоб елементарно продовжувати виробничу діяльність, зберігати трудові колективи, платити їм зарплату, яка для абсолютної більшості небагатих придністровців є єдиним джерелом доходів і засобом до існування.
У взаєминах з Молдовою у Придністров’я не було і немає чистої економіки та чистої політики. Молдовські керівники використовують економічні важелі як основний чинник тиску для досягнення головної політичної мети у відносинах із непокірним регіоном – реінтеграції. Причому Кишинів використовує їх саме тоді, коли потрібно домогтися від Тирасполя якихось політичних поступок. Влада Молдови спить і бачить припинення існування ПМР, як це кілька місяців тому сталося з Нагірно-Карабахською республікою. Сни не стають пророчими, зусилля залишаються марними, але «кров псують» і «дратують нерви» вони неабияк.
Причому раз у раз економічні агенти Придністров’я на правому березі навіть не розуміють (чи не замислюються?), що завдають шкоди людям, які проживають у республіці, серед яких чимало громадян самої Республіки Молдова. Невже власники молдовського паспорта з Придністров’я є для влади Молдови людьми другого ґатунку? Дуже не хочеться так думати, але факти річ уперта, про них і поговоримо.
Цифри б’ють наповал
Черговий виток економічної війни проти Придністров’я припав якраз на новий рік. Введені владою Молдови мита на все, що імпортується на адресу Придністров’я, вкинули у ступор і бізнес, і населення. Особливо промовисто про це буквально «кричить» статистика зовнішньоторговельного обороту ПМР за підсумками січня. Вона була представлена громадськості Державним митним комітетом.
Безумовно, цифри експортно-імпортних операцій першого місяця року традиційно не є показовими для всього року загалом. Після новорічних та різдвяних канікул спад виробництва і торгівлі – звичайне явище для всієї світової економіки. Проте весь жах ситуації полягає в тому, що базою для порівняння став відповідний місяць 2023 року.
Фахівці ДМК констатують скорочення зовнішньоторговельного обороту, а значить, і обсягу митних платежів у скарбницю від суб’єктів господарювання, що торгують із зарубіжними країнами аж на 18 %. Ці гроші не надійшли до бюджету республіки, тобто не були витрачені на виконання державою соціальних функцій, зобов’язань перед громадянами. Втрати безпосередньо негативно позначилися на рівні та якості життя кожного придністровця.
Цифри шокують, буквально «цвяхують» до стільця, бентежать. Обсяги імпортованого цукру просто впали, знизившись відразу у 8 (!) разів. Добрив завезли до республіки на 64 % менше, ніж у січні 2023 року, кави та чаю – на 85 %, бавовни – на 51 %, ліків – на 23 %. Цигарки та паливно-мастильні матеріали належать до підакцизних товарів. Їх імпорт зменшився на 60 % і 43 % відповідно.
У свою чергу експорт товарів із ПМР «просів» на 87 %. Про масштаби економічного лиха красномовно свідчить наступний вбивчий факт. З початку року Бендерська швейна фабрика «Вестра» не здійснила жодної зовнішньоторговельної операції. На 91 % знизилися торгові показники ЗАТ «Одема», на 86 % – у Рибницької швейної фабрики, на 84 % – у компанії «Фарба-групп», на 77 % – у НВ ЗАТ «Электромаш», на 66 % – у «Молдавкабеля», на 73 % – у фармацевтичної фірми «ВиваФарм».
Експорт алкогольної продукції обвалився на 85 %, постільної білизни – на 73 %, виробів із чорних металів відправили за межі республіки на 32 % менше, ніж у січні минулого року. Не таким значущим виявилося падіння експорту тільки у взуттєвій промисловості – 10 %. Та все ж падіння. І це прикро.
Ланцюжок негативних наслідків
Через те, що під час ввезення товарів на територію республіки тепер доводиться буквально за все платити, головний удар наші візаві завдають споживчому ринку, зокрема, малому бізнесу. Індивідуальні підприємці зменшили ввезення одягу та взуття на 65 %, іграшок і спортивного інвентаря – майже наполовину.
Додаткові обтяжливі платежі наших підприємців до молдовського бюджету за всіма канонами ринкової економіки неминуче викличуть зростання цін і зниження рівня життя населення. Отже, завдаючи удару економічним агентам Придністров’я, Молдова завдає його, в першу чергу, кожному придністровському покупцю, ще більшими темпами спустошуючи його і так «худий» гаманець.
«Вийди на Дністер, чий то стогін лунає?» Це стогнуть покупці через зростання цін. Це стогнуть продавці, оскільки покупців поменшало, до того ж вони стали менше купувати.
Зі зростанням цін і зниженням купівельної спроможності населення, коли покупці не купують, а продавці не продають, завозити товари й торгувати ними стає економічно недоцільно, невигідно, хіба що собі на збиток. Поміж бізнесменів альтруїстів немає, оскільки вони не олігархи на кшталт Маска і Гейтса, статки яких нерідко перевищують бюджети деяких держав. На наших теренах таких не спостерігається.
Зарплати, пенсії, допомоги платить придністровський бюджет. Молдова хоче цей бюджет забрати.
Президент Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ
У такій ситуації цілком можливе виникнення товарного дефіциту, а отже, ще більш вибухове зростання цін, бо зростають вони тоді, коли попит є, а пропозиція мінімальна.
Нинішня соціально-економічна ситуація схожа на ланцюжок термоядерного вибуху: додаткові платежі – зростання цін – купують менше – малий бізнес починає закриватися – люди втрачають роботу та засоби для існування.
Якщо взяти до уваги той незаперечний факт, що виробнича діяльність є основою соціального стану держави, то можна собі уявити, наскільки погіршиться становище в цій галузі через недонадходження податкових та інших платежів до бюджету від тих, хто виробляє матеріальні блага.
У таких патових обставинах підприємства не зможуть зберігати, а тим більше підвищувати обсяги виробництва та реалізації продукції. За цим цілком проглядається сценарій зменшення доходів населення через зниження зарплат. Ще гірше буде, якщо підприємства зупиняться. Тоді зарплат взагалі не стане. І це не сценарій апокаліптичного трилера, а цілком можливий розвиток подій – передумови до цього існують.
Звичайно, напружена атмосфера в економічній галузі негативно позначається навіть на психологічному здоров’ї суспільства, не говорячи вже про його фінансову складову. Саме в цьому є певна крапля бальзаму на поранену душу. Навіть у такій складній ситуації держава знайшла кошти на підвищення з 1 лютого пенсій і соціальних допомог на 10 %. У межах «пілотного проекту» з 1 квітня (і це не жарт) більше отримуватимуть медики. Обіцяють, що в березні підвищену зарплату за лютий одержать наші освітяни. Додаткові фінансові вливання в соціальну галузь – це спроба стимулювати споживчий попит, який знижується, на роздрібному ринку.
За великим рахунком, Придністров’я завжди тим чи іншим чином опинялося в економічній блокаді з боку наших сусідів. Вони то одне вигадували, то інше. Проте всі санкції та обмеження в економіці ставали лише підґрунтям для політичного тиску. Та от парадокс: у які б складні, часом драматичні ситуації не потрапляли придністровці за весь час самостійного розвитку, а це вже понад три десятиліття, вони завжди демонстрували стійкість і витримку. Дай Боже, може владнається все і цього разу. Сподіваємося, що в наших партнерів по діалогу з правого берега візьме гору здоровий глузд. Чи цей глузд, тобто розуміння, їм втлумачать їхні західні покровителі?
ТЯГАР НОВИХ ВИТРАТ
Введені Молдовою нові збори негативно позначаються на стані суб’єктів господарювання Придністров’я, економіки республіки та державної скарбниці.
У січні Тираспольський цегельний завод придбав у Китаї два самоскиди. За ввезені через митну територію Молдови автомобілі власникам довелося заплатити 8 тис. доларів. Та це не найбільша біда чи не найстарішого підприємства Придністров’я. Вже понад рік воно не одержує газ для виробничих потреб, що примусило зупинити виробництво та відправити у вимушені відпустки 150 співробітників.
Обмеження в постачанні природного газу для Придністров’я з боку РМ змушує використовувати його насамперед на побутові потреби. Потерпають від цього енергоємні підприємства, на кшталт столичного цегельного заводу.
Поміж постраждалих від нестачі газу ММЗ і цементно-шиферний комбінат у Рибниці. У результаті сталеплавильні печі працюють тільки вночі. Через це виробництво знизилося втричі. Виробничі потужності підприємства становлять 1 млн т металу на рік. Планові завдання на поточний (через брак газу) визначені всього в обсязі близько 350 тис. т. У такій ситуації рибницькі металурги втрачають старих надійних замовників, які переходять до конкурентів. Коли ж, дай Боже, ситуація з забезпечення газом покращиться, металургам доведеться завойовувати ринки збуту знову.
Додатковим тягарем стали для підприємств і нові мита на імпортні матеріали, необхідні для ремонту та обслуговування технологічного обладнання. Тепер їх доводиться завозити в менших обсягах.
Нові мита негативно позначаються на придністровських сільгоспвиробниках. Напередодні посівної кампанії вони змушені вилучати власні оборотні кошти, щоб заплатити за імпорт насіння. ЗМІ повідомляли, що найбільший землекористувач Дубоссарського району – ТОВ «Лендер Агроприм» буде змушений підвищити ціни на вирощувану продукцію. Все через 10-відсоткове мито за ввезення насіння соняшнику, кукурудзи, сорго й інших культур. Ці платежі збільшують витрати сільськогосподарських виробників, підвищують собівартість вирощеної продукції та зумовлюють зростання цін на неї.
Керівник агрофірми повідомив, що раніше витрати на обробку гектара соняшнику
становили 100 $, а з введенням нового мита цього року вони зростуть до 110 $.
Олександр ЗАВЕЛЯ.