Як парость виноградної лози плекайте мову

Ці рядки відомого українського поета Максима Рильського мають безпосереднє відношення до нашого сонячного краю.


Нам надзвичайно пощастило, бо в нашій країні в дружбі та злагоді, мирі та повазі вживаються люди, які можуть вільно спілкуватися мовою свого народу, можуть її відкрито любити, шанувати, розмовляти нею і передавати з покоління до покоління без перешкод.

У столичній центральній бібліотеці 21 лютого відзначили Міжнародний день рідної мови. Ця подія зібрала представників російської, української та молдавської громад, а також учнів республіканських (українського та молдавського) теоретичних ліцеїв-комплексів, школярів столичної СШ № 7.

Так придністровські школярі долучилися до щорічного святкування Дня рідної мови, яке за традицією відбувається в різних країнах світу. Люди влаштовують різноманітні заходи, присвячені певній темі та спрямовані на підтримку поваги, заохочення та захист усіх мов, особливо тих, що перебувають на межі зникнення.

Саме про необхідність збереження молдавської мови говорила ведуча заходу, заступник директора бібліотеки по роботі з дітьми Катерина Антон. Про це розповідала й доцент кафедри молдавської філології ПДУ, молдавська поетеса Галина Гурськи:

«Щоб не дати зникнути молдавській, яка споконвічно використовувала кириличну графіку, в Придністров’ї виходить друком єдина у світі, унікальна своєю неповторністю газета «Адевэрул Нистрян», а її слоган (гасло), написаний на першій сторінці видання: «Молдовень, пэстраци-вэ лимба!», перекладається як «Молдованине, бережи свою мову!». Ми зобов’язані це робити, щоб ви, діти, ваші сучасники та згодом і нащадки не забували рідного слова».

Ліцеїсти читали вірші Галини Борисівни, відповідали на запитання, відгадували загадки, співали пісні молдавською мовою.

Школярам було цікаво почути, що наша республіка входить до складу 20 країн світу, де офіційними є три та більше мов. З огляду на це ведуча заходу зазначила:

«У нас живуть представники понад 30 національностей, які розмовляють своєю мовою. Однак, офіційними в Придністров’ї визнано три: російську, українську та молдавську (за загальною кількістю носіїв цих мов). У республіці проживають майже порівну представники цих національностей. Що таке офіційна мова? Це мова, визнана на державному рівні. Нині у світі виділяється їх 95. При цьому, як не дивно, латинська, здавалося б, мертва мова, теж є однією з офіційних. Це державна мова Ватикану, що в Італії».

Катерина Антон навела цікаві факти: наприклад, у Болівії зареєстровано 37 офіційних мов, а у Новій Зеландії офіційною є навіть мова жестів. За даними найбільшого у світі каталогу мов Ethnologue, станом на 2022 рік на Землі налічується 5 500 мов, що належать до 142 різних мовних сімей.

Декілька фактів про мову: найлегше вивчати англійську, за нею – іспанську, потім італійську, французьку, есперанто, португальську, польську, грецьку.

Найбільш складними вважають такі мови світу: китайську, японську, корейську, тайську, арабську, грецьку, угорську, ісландську, баскську, фінську, німецьку, російську.

Святкування продовжили ліцеїсти РУТЛ-К.
Учителька української мови початкових класів Олена Юракова розповіла, що в третьому класі ліцею навчається 20 учнів, а в другому – 18. Її вихованці, одягнені в українські національні костюми, які виглядали по-святковому ошатно і привабливо. Дівчатка у віночках та вишиванках декламували вірші українських авторів, співали пісні про батьківщину, про рідну матусю. Кожна з них продемонструвала чудове володіння рідною мовою.

Голова столичного товариства української культури «Червона калина» Аліса Коханова, привітала присутніх, а у відповідь почула дружне голосне: «Добрий день!». З’ясувалося, що навіть ті малята, які навчаються в молдавському ліцеї та російській школі, чудово розуміли окремі вислови, які лунали не рідною для них мовою. Особливо весело реагували на компліменти голови товариства: «Ви чудові, талановиті, розумні, гарні, виховані, неповторні. Чи розумієте, що я вам кажу?». Хлопчики та дівчатка оплесками відгукувалися на кожне слово, бо зрозуміли, якщо уважно дослухатися до українських слів, то можна почути багато спільного з російськими. Аліса Павлівна виконала уривок з пісні Дмитра Павличка «Два кольори», і видно було, що мелодійність цього твору не залишила нікого байдужим.

Учні столичної школи № 7 розповідали вірші російською, відгадували загадки, а член столичного літературного об’єднання Анна Штро, крім окремих фактів своєї біографії, декламувала вірші власного авторства. Незвичайна повість про життя в Україні, переїзд до Тирасполя, навчання в школі, її знайомство з російською мовою зворушливо вплинули на учнів початкових класів. Оплесками зустрічали й оплесками проводжали присутні цю незвичайну жінку.

У повній тиші ніби «випливли» на сцену зовсім юні танцюристки студії сучасного танцю «Фієста» столичного Будинку народних традицій і ремесел у неймовірно граціозному російському танці-хороводі.
Дівчатка, попри свій зовсім юний вік (поміж них були й дошкільнята), майстерно виконали народний танець, який по-справжньому передає всю ніжність, витонченість, характер і любов.


Післяслово. На святкуванні, підготовленому працівниками столичної бібліотеки, не було місця суму і похмурим обличчям. Наші школярі знають, що Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила саме цю дату особливою для сприяння мовному та культурному розмаїттю та багатомовності. Витоки ж походження цього дня досить сумні: 21 лютого в далекому 1952 році в місті Дака (нині – столиця Бангладеш), від куль поліцейських загинули студенти, які вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, яку вони вимагали визнати однією з державних мов країни.
У нашому ж рідному краї мирно живуть усі мови, бо всі вони є рівними серед рівних.


Христина ЖУРАВЕЛЬ.