Бути рятувальником відважним – справа їхнього життя

Професія ця справді героїчна. По телебаченню і радіо ми часто чуємо про надзвичайні ситуації, що відбуваються у світі. Повені, землетруси, бурі, грози, пожежі, виверження вулканів завдають важкого, майже непоправного лиха всій планеті, її екології зокрема. Та якими ж страшними є їхні наслідки для населення: руйнуються будинки, гинуть люди.


Тільки професійні співробітники аварійно-рятувальних загонів здатні миттєво оцінити ситуацію і масштаб трагедії. За короткий проміжок часу вони організовують евакуацію людей, надають першу медичну допомогу, обережно витягують з-під завалів поранених.

Є такий загін і в Слободзейському районі нашої республіки. Очолює його Геннадій Хомик. За його словами, рятувальник – це службовець підрозділу спеціального призначення або формування, який виконує обов’язки з ліквідації наслідків аварії, рятує людей, має відповідну підготовку і підтверджену кваліфікацію.

Старший інспектор капітан Дмитро Головкін розповів, що в цьому підрозділі всі повинні бути на робочому місці о 8:30. Спочатку відбувається своєрідний брифінг із попередньою зміною, спеціалісти якої доводять нову інформацію, накази й розпорядження. Обговорюються й прогноз погоди на найближчий час, оперативні зведення. Водночас перевіряється наявність необхідного обладнання і його технічний стан. Це стосується мотопомпи, бензопили, болгарки, домкратів, засобів зв’язку, захисного спорядження тощо. І це не формальність, а гарантія того, що рятувальник готовий до чергових оперативних дій, і несправність якого-небудь інструмента не стане фатальною в жодному випадку.

Тож людей, які потрапили в цю професію випадково, не буває. Для того, щоб успішно пов’язати з нею своє життя, потрібно не тільки мати відмінне здоров’я, але і вміти діяти в екстремальних умовах. Той, хто рятує життя інших, повинен бути рішучим, організованим, витривалим, фізично сильним та емоційно стійким.

Це благородна професія. Вона вимагає не тільки вміння лазити по висувній драбині, користуватися протигазом, орієнтуватися в густому диму, але й у кожну мить бути готовим ризикувати своїм життям заради порятунку постраждалої людини.

Дмитро Іванович повідомив також, що на зміну заступають четверо службовців: черговий, два старших інспектори-рятувальники та водій. Черговий здебільшого перебуває в приміщенні, відповідає на дзвінки та повідомлення. Згідно з інформацією, що надходить, він дає вказівки: кому, з якою метою і за якою адресою необхідно виїхати.

«Ніколи не знаєш, що доведеться робити на зміні: знімати кота, що сидить на дереві й кричить, чекаючи допомоги, чи рятувати людину, яка замерзає у власному будинку. Бути готовими морально до різних ситуацій на всі сто відсотків ми не завжди можемо, а от швидко зорієнтуватися, оцінити ситуацію на місці й діяти – це питання професіоналізму і досвіду», – пояснив капітан.

Люди доброї волі (які керуються у своєму житті добрими, щирими й чистими намірами) взаємодіють у тісній команді. Це є ключовим фактором у забезпеченні успішної, а, отже, й безпечної роботи рятувальника. Прикладом для молодих спеціалістів є досвідчені фахівці, які передають їм свої знання й уміння. Зрозуміло, що це теж підвищує загальний професіоналізм підрозділу. Командна співпраця, емоційна підтримка, яка допомагає впоратися з неминучим стресом, обмін досвідом, турбота про безпеку один одного, взаємодопомога і виручка – безумовні аспекти роботи Слободзейського аварійно-рятувального загону.

Нині в Слободзейському районі є унікальна можливість здобути спеціальність рятувальника. Для цього треба вступити в місцевий політехнічний технікум за напрямом «Захист у надзвичайних ситуаціях». Крім хороших оцінок в атестаті, необхідно мати належну фізичну підготовку і скласти іспит із фізкультури. Рятувальник – це найпопулярніший напрямок у навчальному закладі.

У Придністров’ї указом Президента затверджене професійне свято рятувальників, коли всі бажають їм здоров’я, щастя, оптимізму і незмінної удачі, щоб життя якомога рідше випробувало їх на міцність.


Олена ДВОРСЬКА.

Фото slobodzeya.gospmr.org