Тираспольчанин Олександр Яковлєв змінив професію і зробив висновок: турбота про себе важливіша за статус і заробіток. Він поставив на паузу роботу програмістом, а разом з нею і сидячий спосіб життя, тому що відкрив для себе спеціальність листоноші, яка подарувала йому те, чого не купиш ні за які гроші: гарне фізичне та душевне самопочуття, активність і щоденну можливість нехитрого спілкування з людьми.
Молодий чоловік за освітою – політолог, за професією – програміст, завжди прагнув успіху та високих досягнень. Ціна, яку довелося за це заплатити, виявилася надто високою. Повсякденна трудова діяльність Олександра була пов’язана з багатогодинними змінами за комп’ютером, постійною фізичною напругою в руці через роботу з мишкою. Зрештою все це викликало проб-
леми зі здоров’ям.
З кожним днем він помічав, як організм зазнає негативного впливу такого роду діяльності. Через нестачу руху набирав вагу, з’явилися симптоми діабету, що перетворилися на реальну загрозу для фізичного стану. Усвідомивши всі загрози, Олександр Яковлєв вирішив кардинально змінити своє життя.
У пошуках професійної альтернативи він звернув увагу на нову для нього професію. І хоча багато хто вважає це кроком назад у кар’єрних устремліннях, для О. Яковлєва рішення було осмисленим.
«Спочатку я шукав роботу, пов’язану з високою фізичною активністю. Спеціальність працівника пошти влаштовує мене за всіма критеріями, окрім хіба низької заробітної плати. На мій погляд, це є одним із головних чинників, який зупиняє молодь під час розгляду цієї вакансії», – зазначив Олександр.
За три місяці роботи у відділенні № 15 юнак уже відчув позитивні зрушення, зокрема й деяке поліпшення здоров’я: вага почала зменшуватися, стабілізувався тиск, а рівень стресу знизився завдяки активній діяльності та позитивним контактам з навколишнім оточенням.
«Спілкуватися з людьми доводиться досить часто. Через нові знайомства я прокачую свої «Soft skills», тобто «навички спілкування», з тим, щоб розвивати комунікативні здібності, професійно, зі знанням справи та невимушено вибудовувати діалог, відстоювати свою позицію в дискусії. Часом, коли віддаю листи на замовлення, мені доводиться розв’язувати конфліктні ситуації, а часом трапляються і досить позитивні. Наприклад, інколи одержувачі намагаються пригостити мене чимось солодким», – поділився креативний юнак-листоноша.
Нова робота стала для нього цінним бонусом, оскільки ця професія зі способу заробітку перетворилася на джерело гарного фізичного та емоційного самопочуття. Олександр регулярно фіксує в додатку на телефоні рівень своєї активності. Практично щодня він досягає мети: робить до 20 000 кроків. Ці дані вказують на те, що праця листоноші сприяє постійному руху та підтримці активного способу життя. На початку робочого дня Олександр протягом кількох годин розбирає посилки, кількість яких щоразу варіюється від 12 до 800 дрібних. Після заповнення бланків та опрацювання іншої документації він вирушає на дільницю, яка охоплює як приватний сектор, так і багатоквартирні будинки.
«Щосуботи я доставляю поштову кореспонденцію передплатникам: до нашого відділення надходить друкована продукція, а я розношу на адреси газети «Гомін», «Адевэрул Нистрян», «Приднестровье». Так і минають мої будні», – додав Олександр.
Неймовірно, але факт: екзотична для чоловіків спеціальність стала для нього не просто місцем працевлаштування, а й допомогла зберегти та покращити здоров’я. Ключовими чинниками позитивних перетворень є спілкування з людьми та постійний рух (що є життя). Вони зробили цей вибір оптимальним.
Поліна РЕШЕТНИКОВА.
Фото автора.