У Придністров’ї 2024-й оголошений Роком сімейних цінностей. Аж ніяк не випадковою є пильна увага органів державної влади та суспільства в цілому до проблем шлюбу і сім’ї. Iдея при цьому така: сім’я є фундаментом суспільства.
Класик російської літератури Лев Толстой в одному зі своїх безсмертних творів написав: «Усі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму». Минули століття, а пророчі слова не втратили актуальності. Хто тільки не намагався вивести формулу сімейного щастя, скільки науково-популярних трактатів написано, а висновок кожного разу один: все індивідуально. Та й чи можливо взагалі в такій тонкій матерії, як сімейні стосунки, вивести одну єдину істину в останній інстанції?
Однак це не звільняє нас від пошуків відповідей на одвічні запитання: чим міцна придністровська родина? Чому кількість шлюбів практично дорівнює числу розлучень? Чому все частіше молоді пари обмежуються народженням однієї дитини? З яких причин безліч чоловіків і жінок, які відчувають потребу в коханні й турботі, залишаються самотніми?
До роздумів, як правило, спонукає статистика. Начальник столичного ЗАГСу Галина Сандуца в інтерв’ю 2022 року зазначила:
«Кількість розлучень залишається незмінною: за останні три роки найбільше їх було зафіксовано у 2021 році – 541, у 2022-му – 301. Одне з найбільш частих пояснень причин розлучень – не зійшлися характерами. У більшості випадків подружні пари розлучаються протягом року після весілля. Також схильні до розірвання шлюбу пари, які прожили разом близько 20 років».
При ЗАГСах у містах і районах республіки працюють штатні психологи, завданням яких є запобігання розлученню. Примітно, що під час недавнього звіту перед Президентом про роботу минулого року глава держадміністрації Слободзейського району Василь Тищенко поінформував, що завдяки зусиллям психолога районного ЗАГСу вдалося зберегти шлюб восьми подружніх пар. До того ж, відповідно до чинного законодавства, після подання заяви на розлучення пропонується місяць на обміркування рішення, що може виявитися поспішним. Деякі пари за цей час встигають передумати й забрати заяву.
У наш час більшість шлюбів укладається за взаємною згодою молодих, які абсолютно ігнорують можливий тиск рідних. Всупереч певній комерціалізації взаємин по лінії «чоловік – жінка», більшість шлюбних союзів виникає за взаємним почуттям. Відмінною рисою сучасного шлюбу є поступовий перехід лідерства в сімейних взаєминах до жінки. Представниці прекрасної половини людства частіше здобувають престижну освіту, вдало реалізують себе у професії, стають фінансово самостійними, а головне – незалежними від чоловіка, без якого раніше практично не могли вижити.
У шлюбні стосунки все сміливіше, навіть агресивніше, вривається технічний прогрес. Якщо ти не присутній у соціальних мережах, тебе ніби взагалі немає, і все життя як напоказ. Недарма в причинах розлучення все частіше заявляється щось подібне: «викладає наше життя в соцмережі», «виставив (ла) занадто відверті фото».
Однак, навряд чи хто оскаржуватиме те, що найпоширенішою причиною розлучень є економічна – «побут з’їдає шлюб». Це, перш за все, низькі доходи та взаємні претензії, що виникають на їхньому тлі.
Найчастіше вони пред’являються чоловікам, що знижує їхню самооцінку. З давніх-давен їх оцінювали виключно за матеріальним принципом: що саме здатний принести «в печеру глава сім’ї». Потреба штовхає «головних добувачів у родині» на заробітки. Та якраз вони нерідко і спускають курок «убивства шлюбу». Так, достаток сім’ї зростає, але дистанціювання подружжя одне від одного, розділених сотнями, тисячами кілометрів, призводить до фактичного розриву між ними. Люди не живуть разом, сімейний механізм перестає функціонувати. «Ми стали чужими», «нам складно перебувати разом», «ми відвикли одне від одного» – ще один набір пояснень причин розірвання уз Гіменея. Як не крути, а економіка безпосередньо впливає на сімейні стосунки.
Своєрідним продовженням сімейно-економічних проблем є відсутність у молодої подружньої пари власного житла. На його оренду грошей не завжди вистачає, життя під батьківським дахом регламентоване статутом старших членів багатолюдної сім’ї.
Як не банально це звучить, на стабільність взаємин впливає і розподіл домашніх обов’язків. Після важкого робочого дня він хоче відпочити, не долучатися до домашніх турбот. Вона теж утомилася після зміни, але заходить на «друге коло»: готує вечерю, прибирає та водночас робить уроки з дитиною. Яка дружина витримає таку несправедливість?! У підсумку – скандал, а далі… взаємні звинувачення. Всі знають, що робити, аби не допустити конфлікту – це в теорії, а на практиці? Потрібно усього лиш навчитися розподіляти домашні обов’язки. Такі навики набуваються тільки з досвідом. Хто проходить це випробування, той зміцнює шлюбний союз і перетворює сім’ю в цитадель.
Ще одна причина непорозумінь – дефіцит толерантності. Вона закликає подружжя до щоденної «роботи над собою». Однак в арсенал взаємин всього-на-всього потрібно включити такі прості, на перший погляд, речі, як посмішка, обійми, компліменти, турбота і ласка. Старожили сімейних стосунків радять молодим парам «не збирати образи». Вони діляться власним досвідом збереження сім’ї: прощати та просити пробачення.
У наш метушливий і химерний вік, коли нема часу зупинитися, оцінити й подумати, у багатьох раптом різко зникає відчуття новизни сімейного життя – все стає буденним і звичним. У взаєминах настає охолодження ще й тому, що чоловік з дружиною мало часу проводять разом. Так втрачається спільна нерозривна нитка, яка пов’язує їх, і колись найрідніші перестають бути найближчими людьми. Звідси й виникають службові романи, зради з усіма наступними наслідками.
Справжнім айсбергом, об який, цілком можливо, розіб’ється сімейний корабель, як це не парадоксально, є народження дитини. Здавалося б, така радість – поява первістка, але на практиці порушується звичний життєвий уклад батьків. Загалом, це ще одне випробування для подружжя. Добре, якщо до виховання малюка вдається приєднати бабусь і дідусів, але буває, що такої можливості немає. Найбільше навантаження в таких випадках лягає на молоду маму. Хто повинен зрозуміти її почуття у змінених обставинах, хто розкриє для неї своє серце? Хто, врешті-решт, дасть можливість виспатися втомленій жінці, а сам доглядатиме за дитиною? Звичайно ж, чоловік. Повинен!
Сімейні психологи також переконані, що небезпечним фактором для молодої сім’ї є прихована депресія мами, яка з народженням дитини виявляється вирваною зі звичного соціального і професійного середовища. Її кар’єра поставлена на паузу, вона тепер тільки мама, а життя стрімко минає. Це на одній чаші терезів, а на іншій – щасливе материнство.
Однією з причин, що руйнує шлюб, є також соціальна, коли діти з неповних сімей, які стали сиротами чи залишилися без піклування батьків, не знають, як будувати щасливі сімейні взаємини, оскільки перед їхніми очима немає прикладу. Вони роблять багато помилок ще на початку спільного життя.
Соціологам удалося провести опитування поміж друзів і знайомих. З’ясувалося, що молоді люди, які позитивно оцінювали шлюб батьків, проявили більше здатності до того, щоб будувати власні стосунки на основі чуйності та пошуку компромісів.
Висновок: гармонійна модель щасливого сімейного життя батьків позитивно впливає на поведінку їхніх дітей у шлюбі.
Сім’я, всупереч великій кількості зовнішніх ударів, повинна стійко витримати життєві випробування. Сумно, що рішення про розірвання шлюбних уз часом досить поспішні. Бережімо ж сім’ю, як головну складову щастя людини, попри всі труднощі.
Світлана МАТРЮК.