Про необхідність знати минуле своєї Батьківщини, розуміння сьогодення і вміння прогнозувати майбутнє висловлювалися державні діячі та філософи, учені й митці різних епох і народів. Велике значення надається збереженню історичної, культурної та духовної спадщини в нашій республіці.
Щоб систематизувати наявні відомості про історію ПМР і зробити цю інформацію доступною для широких верств населення, на базі Державної установи «Приднестровская газета» реалізований сучасний медіапроект – інформаційний ресурс «Придністровський історичний портал». В інтернеті він функціонує вже упродовж року, і за цей час привернув увагу жителів не тільки нашої республіки, а й різних країн світу.
Цикл виїзних заходів покликаний ознайомити з ним молодь Приднісров’я. Стартували вони в Кам’янці.
Презентацію мультимедійного проекту провела редактор відділу супроводу порталу Тетяна Трифонова. Вона повідомила про особливості та можливості унікального ресурсу з різноманітним контентом, який висвітлює історію Придністров’я з прадавніх часів і до сьогодення. Зайшовши за посиланням history.gospmr.org або через QR-код, можна прочитати наукові монографії та публіцистичні статті, проглянути відеосюжети й документальні фільми, послухати лекції придністровських учених та аудіокниги. На порталі є сотні публікацій різного формату: архівні документи та фотографії різних років, історичні та географічні карти, сучасні подкасти й лонгріди тощо.
Тетяна Вікторівна зазначила, що одним з основних принципів комплектування порталу стала доступність викладу складного матеріалу, адже контент орієнтований, у першу чергу, на молоде покоління, якому необхідно знати минуле рідного краю.
Важливою в нинішній ситуації, коли з’явилися охочі «переписати історію», є достовірність інформації. Інколи її мимоволі спотворюють автори деяких публікацій, які відшукали в інтернеті цікаві, з їхнього погляду, факти й транслюють їх широкій аудиторії. Однак відкритість всесвітньої мережі зовсім не є гарантією правдивості інформації, поширеної в ній. Як важливо користуватися перевіреними медійними джерелами, продемонстрував керівник Подністровського історико-географічного товариства Олександр Горносталь. Він проаналізував одну з публікацій, присвячених минулому та сьогоденню Кам’янського району.
Один із розділів порталу – «День в історії» – в березні публікував багато матеріалів, присвячених 80-й річниці звільнення Придністров’я від німецько-румунських загарбників. Цикл лекцій на цю тему підготували співробітники мультимедійного ресурсу. Разом із журналістом Олександром Корецьким кам’янчани подолали той шлях, яким у березні 1944-го настало в нашому краї довгождане звільнення від фашистської окупації. Молодь зацікавлено знайомилася з фотографіями, документами, картами, що ілюструють події 80-річної далекої давнини.
Презентація «Історичного порталу» відбулася в інтерактивному режимі: старшокласники міських шкіл і студенти Кам’янського політехнічного технікуму відповідали на запитання, висловлювали гіпотези та свої версії щодо різних історичних подій. Найактивнішим із них організатори зустрічі вручили пам’ятні подарунки, а іншим учасникам – буклети, які інформують про потенціал історичного порталу і містять QR-коди для переходу на сам ресурс і групи в месенджерах Telegram і Viber.
«Лекція та презентація були цікавими й пізнавальними, – поділилася враженнями восьмикласниця Кам’янської СШ № 2 Поліна Джолдошева, яка взяла активну участь у вікторині й виграла один із призів. – У школі ми, звичайно, вивчаємо історію, у сім’ї теж багато говоримо про минуле нашого краю, але це така глибока тема, яку, напевно, неможливо осягнути досконально. От і на зустрічі я дізналася про нові історичні факти, дати, імена. Особливо захопила розповідь про минуле села Рашкова».
З кам’янським юнацтвом поспілкувався і голова Спілки журналістів Придністров’я Олександр Карасьов. Він звернув увагу школярів і студентів на присвячений перемозі радянського народу у Великій Вітчизняній війні республіканський конкурс «Віхи пам’яті та слави» й закликав узяти в ньому активну участь: розповісти про своїх рідних, які воювали проти німецько-фашистських загарбників.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.