У ПДУ ім. Т. Г. Шевченка нещодавно відбулася міжнародна конференція: «Придністров’я в умовах геополітичного протистояння: блокада-2024» за участю представників керівництва ПМР, студентів головного наукового центру республіки, експертного товариства. Організатором заходу став Центр вивчення миротворчої діяльності.
Хвилиною мовчання учасники форуму вшанували пам’ять жертв теракту в Красногорському «Крокус сити холл» 22 березня.
Відкриваючи роботу конференції, директор Інституту державного управління та соціально-гуманітарних наук університету Олена Бобкова зауважила, що тема її обрана не випадково. Питання економічної блокади з боку Молдови турбують кожного придністровця.
Заступник міністра закордонних справ Олександр Стецюк ознайомив присутніх з нинішньою ситуацією у відносинах між ПМР та Молдовою. Він нагадав, що за понад 30 років переговорного процесу були позитивні й негативні моменти. Дипломат зазначив, що сьогоднішні глобальна нестабільність та криза безпеки в регіоні дозволили Кишиневу посилити політику тиску на Придністров’я різними методами: економічними та фінансовими санкціями, блокуванням постачань ліків та медобладнання, кримінальним переслідуванням громадян тощо.
Олександр Павлович відзначив унікальність переговорного процесу у форматі «5+2» такими словами:
«Це міжнародна система діалогу, в якій Придністров’я як суб’єкт має рівні права поряд із Молдовою, має право голосу та ініціативи. Саме тому Кишинів намагається зламати міжнародний переговорний механізм, прикриваючись різними причинами. На сьогодні у Молдови в переговорах вкрай слабка позиція: вона порушила переважну більшість угод і практично втратила будь-яку довіру, до того ж Кишинів не здатний сформулювати жодного виразного конструктивного порядку денного».
Негативним явищем Олександр Стецюк також назвав те, що молдовське керівництво уникає прямого та чесного політичного діалогу з Придністров’ям не лише у форматі «5+2», а й на двосторонньому рівні.
Співголова Об’єднаної контрольної комісії від Придністров’я Олег Бєляков назвав запровадження мит Молдовою порушенням статті 5 Угоди про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту від 21 липня 1992 року. Вона чітко регламентує, що конфліктні сторони не вдаватимуться до якихось санкцій, блокад, обмежень пересування людей, товарів і вантажів.
Олена Бобкова на завершення конференції відзначила її як важливий сучасний майданчик для висловлення позицій представників Придністров’я з актуальних питань.
Перший заступник Голови Уряду, міністр економічного розвитку Сергій Оболоник детально проаналізував негативні наслідки запроваджених Молдовою мит щодо економічних агентів ПМР. Він зауважив, що таке рішення сусідньої держави стало шоком для бізнес-спільноти Придністров’я. Упродовж минулого року представники влади РМ на всіх майданчиках стверджували, що не змінюватимуть правила роботи для підприємців нашої держави.
Сергій Анатолійович поділився з учасниками конгресу інформацією про стан справ в економіці республіки:
«У січні товарообіг скоротився на 19 %. У лютому відбулося певне його відновлення, але не повне. Банківська блокада серйозно посилює дію мит Молдови. Придністровські підприємства не можуть відкривати банківські рахунки в сусідній державі, а якщо вони їх не мають, то не можуть отримати преференційний сертифікат Євро-1, що дає право на безмитне ввезення товарів до держав Європейського Союзу».
Член Уряду акцентував присутніх на можливі мінімальні втрати придністровського бюджету від запроваджених Молдовою мит. У 2024 році вони становитимуть 12 млн доларів. Швидше за все, ці втрати можуть бути набагато більшими – аж до 33 млн доларів, знову ж таки через те, що придністровські підприємства далеко не завжди зможуть отримати преференційні сертифікати.
Сергій Оболоник зауважив, що ці кошти змушені будуть сплатити мешканці республіки, купуючи в магазинах товари, які подорожчають.
Він звернув увагу також на інший бік проблеми: через різні імпортні обмеження з боку Молдови Придністров’я змушене закуповувати все більше товарів, зокрема й першої необхідності, у РМ. Однак у ціні вже закладено молдавський податок на додану вартість. Це також веде до подорожчання товарів.
Андрій КРАВЧЕНКО.
Фото з сайту spsu.ru