Продовження бесіди з Президентом про сепаратизм
З першого дня президентської діяльності Глава держави Вадим Красносельський був переконаний у тому, що будь-які, навіть найскладніші явища політичного, економічного та юридичного життя республіки народ має знати, розуміти та правильно їх трактувати.
Через два тижні після інавгурації в привітанні придністровців з Новим 2017 роком Президент сказав:
«Ми всі різні, ми різних національностей, а наша сила саме в умінні розуміти, поважати й чути одне одного, разом долати труднощі та досягати успіху».
Відтоді він з честю та гідністю несе місію просвітителя.
Цей напрямок президентської діяльності набув нового змісту останнім часом, коли обставини у світі загалом і на придністровських кордонах зокрема почали набувати сталої тенденції до ускладнення. Наприклад, 1 грудня 2023 року в республіці стартував освітній проект «Діалог на рівних». Вадим Красносельський для великої аудиторії старшокласників і студентів провів відкритий урок з історії Придністров’я.
Президент 20 березня дав ґрунтовне інтерв’ю Першому Придністровському телеканалу, в якому пояснив придністровцям, що означає термін «сепаратизм» і чи правомірно його застосовувати до Придністров’я? Про це ми писали. Проте 26 березня він знову побував у студії державного телеканалу. Цього разу йшлося про закон РМ про сепаратизм, а також був зроблений юридичний аналіз відповідності згаданого закону міжнародним нормам і статтям Декларації про незалежність Молдови.
Про феномен придністровського «сепаратизму»
У 2023 р. парламент РМ ініціював ухвалення так званого закону про сепаратизм. 18 березня 2023 р. він набув чинності. Пояснимо заздалегідь, що це не один закон, а вісім статей Кримінального кодексу Молдови, які становлять блок статей про сепаратизм. За що відтепер, згідно з цим законом, передбачається кримінальна відповідальність? Вона передбачається за створення антиконституційного суб’єкта, організацію незаконної інформаційної структури та її функціонування. Змінюються поняття «сепаратизм», «шпигунство», «змова проти Молдови», «несанкціонований збір інформації».
«Навіщо треба було виділяти такий суб’єкт, як «сепаратизм»? – запитує Вадим Красносельський і відповідає. – Ніде у світі сепаратизм не криміналізується. Є безліч статей у Кримінальному кодексі будь-якої держави, за якими можна притягати до відповідальності громадянина за якісь антидержавні дії. Чому було виділено сепаратизм? Що за цим слідує? Що, за великим рахунком, він порушує? Щоб відповісти на ці запитання, потрібно знову звернутися до Декларації про незалежність Молдови. Там сказано: «Підтверджуючи рівноправність народів та їхнє право на самовизначення відповідно до Хартії ООН, Гельсінського заключного акту та норм міжнародного права…». Тобто, Декларація про незалежність РМ підтверджує право народів на самовизначення – це раз. Декларація «…оголошує про свою готовність приєднатися до Гельсінського заключного акту та Паризької хартії для нової Європи, а також на рівних правах просить бути допущеною на Конференцію з безпеки та співробітництва в Європі та її механізмів». Виходить, що весь блок статей про сепаратизм прямо суперечить Декларації про незалежність, у якій чітко зазначено право народів на самовизначення, зокрема народів, які проживають на території Республіки Молдова».
Далі Президент робить порівняльний аналіз Декларації про незалежність Молдови з Хартією ООН, Гельсінським заключним актом, Паризькою хартією і обґрунтований висновок:
«Думка народу Придністров’я, який прагне відокремлення, незалежності, захищена міжнародним правом. По суті, йдеться не про відділення. Ми – різні держави. Як я вже казав, Молдова сама зруйнувала МРСР. Проте з’явився закон про сепаратизм. І як ви, панове європейці, збираєтеся «взяти» Молдову до себе з цим законом, який повністю суперечить основам європейської демократії? Це пряма дискредитація європейської моралі, європейських цінностей та прав на життя, на свободу…
Який висновок я можу зробити: влада Молдови сама по собі, закони самі по собі, народ сам по собі, – закінчує черговий діалог із народом Глава держави. – І все це оголошено прагненням до Євросоюзу. Прагнення, можливо, і хороше, проте європейцям треба подумати й таки поставити певні завдання, дати таке «домашнє завдання» молдавським законодавцям, політикам, щоб вони його виконали та привезли на перевірку європейцям. Коли ж одержать позитивну оцінку, тоді, можливо, і буде серйозна розмова. Я так розумію. Як людина, як юрист, як громадянин. У будь-якому разі, зрештою, вибір за народом Молдови… Тобто, приймаючи рішення, треба все-таки бути реалістом і дивитися де-факто, що відбувається та які народи проживають».
Віктор РОМАНЮК.
Фото прес-служби Президента.