Ці рядки з поеми Великого Кобзаря стали гаслом республіканського круглого столу «Шевченківські читання», що відбувся у Центрі української культури Придністровського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, та був присвячений 210-й річниці від дня народження поета.
Велика світла кімната, прикрашена копіями картин Тараса Шевченка та полотнами відомого придністровського художника Юрія Салка, за лічені хвилини наповнилася запрошеними на захід викладачами вишу, студентами, вчителями та учнями шкіл Тирасполя та Бендер, які вивчають українську мову.
Олена Якимович, завідувач кафедри української філології, доцент, вітаючи присутніх, запропонувала ненадовго відірватися від повсякдення та поринути в атмосферу шевченківської епохи. Олена Леонідівна зазначила, що нинішня зустріч присвячена 210 дню народження поета, про якого можна говорити протягом всього ювілейного року.
■ «Минуло два століття, відколи на світ прийшов пророк та геній українського народу, ми можемо говорити про нього, читати його твори, милуватися картинами щодня, щохвилини», – зауважила очільниця кафедри.
Проректор з науково-інноваційної роботи, доцент Iван Капітальчук від імені керівництва ПДУ побажав учасникам приємного спілкування та признався, що небайдужий до поезії Кобзаря і гордиться, що працює у виші його імені.
■ «Наша республіка зберігає культуру та звичаї багатьох народів, що проживають на придністровській землі. Важливо, що всі ми шануємо культуру кожного народу, поважаємо одне одного, живемо в мирі та злагоді. Нинішній захід – це наш внесок у збереження саме української духовної спадщини. Творчість Шевченка – багатогранна та заслуговує на пам’ять і повагу», – висловився Іван Петрович.
Петро Богуцький, голова Спілки українців Придністров’я ім. О. Бута зауважив:
■ «Після створення ПМР у нас рівноправно розвиваються три офіційні мови – молдавська, російська та українська. Ми шануємо українську мову, вивчаємо її, вивчаємо і твори Кобзаря. У республіці встановлені пам’ятники поетові, вулиці названо його іменем. Книжка «Кобзар» для кожного українця – це як Євангеліє, і завжди лежить на видному місці в хаті».
Петро Петрович у своєму виступі навів слова Василя Стефаника, який дуже поважав Тараса Шевченка, називав його «…перший мужицький син, що, ставши інтелігентним чоловіком, не покинув мужицтва і не зробився його ворогом. Він написав мужицькою мовою найкращі свої твори і в них виявив мужицькі злидні, мужицьку душу».
Під час засідання круглого столу тему «Значення творчості Т. Г. Шевченка» розкрила ст. викладач кафедри української філології Валентина Щербина, яка зазначила:
■ «Шевченко є основоположником нової української літератури, він перший виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їхні віковічні визвольні прагнення».
Валентина Іванівна нагадала, що починаючи з 1962 року присуджуються Державна премія України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури та мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського лауреата удостоєні П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, М.Бажан, Г. Тютюнник, А. Малишко, В. Касіян, I. Драч, Л. Новиченко, Д. Павличко, М.Вінграновський, В. Стус, М. Жулинський та інші літератори й митці. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Т. Г. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади «Кобзаря».
З доповіддю «Концепт «життя» у творчості Т. Г. Шевченка» виступила ст. викладач тієї ж кафедри Наталя Пазіна, а учень 11 класу Бендерської СШ № 7 Артур Міхно повідав про маловідомі цікаві факти з життя поета.
Керівник українського центру «Співробітництво» Володимир Фоменко ознайомив присутніх з біографічними аспектами портретного живопису Кобзаря.
Поряд з дорослими виступали школярі Данило Воіщев, Марія Стамова, Дар’я Білак. Вони виявили неабиякий талант у читанні творів Тараса Шевченка.
Пісні на слова поета легко і з високою майстерністю виконала Яна Луценко – лауреат міжнародних та республіканських конкурсів.
Захід підготували співробітники філологічного факультету, кафедри та Центру української філології за участі Спілки українців Придністров’я ім. О. Бута.
Марія БIЛОЦЬКА.
Фото автора.