У Культурно-просвітницькому центрі (КПЦ) ПДУ ім. Т. Г. Шевченка відбувся фінал ХХIV відкритого фестивалю патріотичної пісні та художнього слова «Наш дом – Приднестровье».
Директор КПЦ Роман Рошкован поділився інформацією стосовно до проведення фестивалю:
■ «Його насичена програма вмістила конкурс «Песнь Победы», в якому учасники виконували пісні про Велику Вітчизняну війну. Окремою була номінація «Художнє слово». Читці декламували вірші про найбільш трагічну подію в історії людства. У конкурсі «Наследники Победы» молоді таланти представили номери різних жанрів, в яких висловлювали свої патріотичні почуття, деякі з них присвятили й Придністров’ю».
Варто зазначити, що фестиваль привернув увагу широкої студентської аудиторії: кожного з фіналістів у залі підтримували групи підтримки. Усі виступи були гідні уваги й особливої похвали. Розкажемо про деякі.
Вокалістки групи «Капель» виконали пісню відомого барда Булата Окуджави «До свидания, мальчики». Артистка Аліна Галатонова спробувала пояснити її вибір:
■ «Йдеться про наших ровесників, які пізнали жахіття війни та її руйнівний вплив на життя людей. У тексті виражений протест проти війни. Автор нагадує про ту високу ціну, яку заплатили ще зовсім молоді за мир і свободу. Ця пісня – одна з найвідоміших у творчості поета. Вона й досі викликає сильні емоції у слухачів».
Студентський вокальний ансамбль «Гаудеамус» порадував вибором музичної композиції та подарував глядачам неперевершені емоції акапельним виконанням відомої пісні «Полонез Огинского». Злагоджене багатоголосся вокалістів заворожило весь зал. Зі слів керівника колективу, студентки Інституту державного управління і соціально-гуманітарних наук ПДУ ім. Т. Г. Шевченка Катерини Гук, лірична, гарна мелодія передає слухачам смуток і водночас величну ностальгію за минулим.
Дівчина також сольно представила пісню Леоніда Агутіна «Колокол» – пронизливий твір про велике материнське кохання, її прохання до сина повернутися живим, благання до смерті – обминути її дитину, яка тільки починає жити.
У запеклих боях і полум’ї Великої Вітчизняної війни народилися пронизливі рядки патріотичної лірики. Надзвичайно популярним твором цього тяжкого періоду став вірш Костянтина Симонова «Майор привез мальчишку на лафете». Читаючи його, студент 4-го курсу природничо-географічного факультету Кирило Пакулич зумів емоційно передати долю дітей війни.
Знаменита пісня «Журавли» Расула Гамзатова і досі вважається своєрідним гімном усім, хто мужньо захищав Батьківщину, але не дожив до Перемоги й загинув від рук фашистської нечисті. Студент 1-го курсу ІДУПіСГН Iлля Капацина майстерно представив власну версію цього хіта минулого століття. Присутні в залі придністровці (великі й малі) сприйняли її на «ура!».
По завершенні фінального концерту вдалося поспілкуватися з виконавцями. Кирило Пакулич не байдужий до творчості письменників у роки війни:
■ «Своїми творами вони підносили бойовий дух радянських воїнів. Не виняток і Костянтин Симонов. Його вірші були дуже популярними в народі. Захисники Вітчизни переписували їх, заучували напам’ять. Головна тема вірша «Майор привез мальчишку на лафете» – доля дітей війни. Автор порушує проблеми сирітства, взаємодопомоги, обов’язку перед Батьківщиною».
Ілля Капацина поділився особистою думкою про зміст пісні «Журавли»:
■ «Усі ті, хто пішов із цього життя, асоціюються у Расула Гамзатова з білими журавлями, які «…летять і подають нам голоси» – пронизливі й сумні, що змушують людей замислитися про вічність. Здається, що ці птахи відлітають не в теплі краї, а назавжди прощаються з усім тим, що їм було дорогим. Це голоси солдат, які ніколи не повернуться додому з тієї страшної війни».
Фестиваль патріотичної пісні та художнього слова «Наш дом – Приднестровье» завершився, але залишив у кожного з нас незабутні враження від того, наскільки талановита, свідома і патріотично налаштована придністровська молодь. Нам є ким пишатися.
Микола ЮРКЕВИЧ.
Фото: spsu.ru.