У ПДУ ім. Т. Г. Шевченка відбулися заходи міжнародної конференції «30 років з початку пере-говорного процесу між Придністров’ям і Молдовою: історія і теперішній стан».
Розпочалася міжнародна подія відкритою лекцією першого Президента Iгоря Смирнова. Присутнім в актовому залі головного наукового центру Ігор Миколайович нагадав, що 21 липня 1992 року в Москві була підписана Угода про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту. Завдяки Російській Федерації, воєнні дії Молдови проти Придністров’я були припинені.
Перший керівник республіки зазначив, що переговорний процес між двома державами розпочався 28 квітня 1994 року. Того ж дня Мірча Снєгур та Iгор Смирнов підписали спільну заяву, яка передбачала усунення бар’єрів, що перешкоджають нормальному здійсненню господарськоекономічних та соціально-культурних зв’язків, їх налагодженню в економічній, торговій, фінансовій та інших галузях.
Сторони погодилися з необхідністю визначення державного правового статусу Придністров’я та створення системи взаємних гарантій – зокрема міжнародних – щодо повного та безумовного виконання всіх домовленостей.
Увагу присутніх доповідач також акцентував на замороженні переговорного процесу. На думку Ігоря Миколайовича, ПМР завжди готова вести рівноправний діалог з Молдовою.
На міжнародній конференції відбувся й експертний круглий стіл. Директор Центру вивчення миротворчості Олена Бобкова презентувала другий випуск бюлетеня, в якому опубліковані заяви делегації Придністров’я в Об’єднаній контрольній комісії, зокрема про незаконну блокаду придністровських підприємств з боку Молдови, гарантування безпеки гідротехнічних споруд на греблі Дубоссарської ГЕС та неприпустимість закликів до трансформації миротворчої місії на Дністрі. В бюлетені розміщені також матеріали міжнародної конференції «Придністров’я в умовах геополітичного протистояння: Блокада-2024», яка нещодавно відбулася у стінах головного вишу республіки.
Олена Михайлівна зазначила, що минулого року Молдова продовжила курс на відміну усієї договірно-правової бази, яка формувалася упродовж 30 років переговорів. У такий спосіб вона створювала нові проблеми для підприємств і мешканців ПМР. Влада Молдови відкрито продемонструвала свою незацікавленість у продовженні рівноправного та конструктивного діалогу з Придністров’ям, а переговорний процес розглядався ними як перешкода для реалізації односторонніх заходів економічного та силового тиску.
Депутат Верховної Ради Андрій Сафонов поділився власною думкою відносно подальших планів Молдови:
«Йдеться про виключення Росії з формату «5+2», позбавлення ПМР статусу однієї з міжнародно визнаних сторін конфлікту, переведення США та ЄС у статус посередників (тепер вони лиш спостерігачі), залучення Румунії до процесу врегулювання».
Екс-міністр закордонних справ ПМР Володимир Ястребчак, виступаючи на круглому столі, звернув увагу на той факт, що позиція Молдови на різних стадіях переговорного процесу значно відрізнялася. Якщо раніше сусідня держава юридично і політично визнавала укладені домовленості, то тепер її політика змінилася. На думку експерта, Організація з безпеки та співробітництва у Європі в такій ситуації могла б зробити більше для гарантії виконання досягнутих домовленостей.
Політолог Сергій Широков зазначив, що Кишинів намагається перетворити переговорний процес на внутрішній конфлікт Молдови й позбавити процес урегулювання міжнародного статусу.
Він розповів про ризики такого сценарію:
«У форматі внутрішнього конфлікту врегулювання відбувається на основі законодавства центру (у наших умовах це Кишинів). Одним із його постулатів є те, що у внутрішніх конфліктах «молодша» сторона немає права голосу. Вона перебуває на стадії примусу до виконання тих умов, які готує їй центральна влада за підтримки міжнародних учасників».
Цікавою була і зустріч міністра закордонних справ Віталія Iгнатьєва зі студентами. Під час відкритої лекції він ознайомив їх з історією та актуальними проблемами переговорного процесу. Дипломат наголосив, що відмова Молдови від переговорів – шлях до конфронтації. Поки функціонує миротворча місія на Дністрі, передумови для політичного врегулювання зберігаються. Водночас нинішня позиція Кишинева не може не викликати тривогу. До того ж, це удар по міжнародних зусиллях у процесі врегулювання.
Завершило міжнародну конференцію пленарне засідання, на якому були запропоновані актуальні доповіді про історію розвитку переговорного процесу між Придністров’ям та Молдовою.
Віталій МАЛЬОВНИЧИЙ.
Фото www.spsu.ru