Герой війни, учитель за покликанням

На стіні школи села Володимирівка урочисто відкрили меморіальну дошку ветерану Великої Вітчизняної війни, першому директору навчального закладу Дмитру Шпилевому, який усе своє життя присвятив служінню Батьківщині.


Учасниками церемонії були: глава державної адміністрації Слободзейського району та м. Слободзеї Василь Тищенко, педагоги, учні, випускники різних років.

Ідею про увічнення пам’яті досвідченого педагога подали випускники 1974 року. Зокрема зі слів Наталії Снєгур, Дмитро Петрович і нині служить прикладом відданості професії. Вона розповіла про деякі факти з його біографії:

«Народився 10 жовтня 1923 року в українському селі Чистопілля. Його молоді роки припали на Велику Вітчизняну війну. Ця трагедія торкнулася кожної людини, кожної сім’ї в Радянському Союзі. Це найважче випробування незагоєною раною відбивається в серцях людей багато десятиліть. З березня по липень 1944 року Дмитро Шпилев разом із багатьма воїнами-червоноармійцями визволяв територію Радянської Молдавії від фашистів, воював у Польщі. Під час проведення військових операцій дістав декілька бойових поранень. Нагороджений медаллю «За відвагу» та орденом Вітчизняної війни II ступеня. Відкриття меморіальної дошки присвятили сторіччю від дня народження Дмитра Петровича та черговій річниці Перемоги над фашистською Німеччиною».

По завершенні Великої Вітчизняної війни Дмитро Шпилевой розпочав свою педагогічну діяльність. У 1947 році молодого ветерана війни прийняли на 3-й курс Первомайського педагогічного училища і з березня того ж року він працював учителем початкових класів у с. Костянтинівка. З часом педагог відчув потребу і нагальну необхідність підвищення професійного рівня, тому і вступив на географічний факультет Тираспольського педагогічного інституту. Після шести років навчання одержав диплом учителя географії. У 1971 році його призначили директором школи у с. Володимирівка. Водночас він викладав вихованцям географію та початкову військову підготовку. Пріоритетом у своїй діяльності директор завжди вважав поповнення педагогічного колективу кваліфікованими кадрами.

Наталія Іванівна згадує, що ветеран неохоче розповідав про свій бойовий шлях, а про подвиги своїх однополчан – емоційно і зі сльозами на очах. Жінка назавжди запам’ятала особисте спілкування з учителем. Вона зазначила, що кожний з учителів та учнів багато чому навчився у директора школи.

Педагог Анна Кучинська упродовж багатьох років працювала під його керівництвом. За її словами, Дмитро Петрович мав неабиякий авторитет поміж її колег і був чудовим наставником для них. Вона вважає, що вчитель повинен бути саме такою людиною, здатною вести за собою і не тільки давати знання зі своєї дисципліни, а ще й бути прикладом у повсякденні: поведінці, мисленні, інтересах.

Василь Тищенко родом із Володимирівки, хоча не знайомий із Д. Шпилевим особисто, знає про нього чимало. На церемонії відкриття пам’ятної дошки він зазначив, що перший директор місцевої школи був активістом села, очолював Раду ветеранів Великої Вітчизняної війни, був депутатом селищної Ради народних депутатів, залучав місцевих жителів і школярів до занять футболом. Василь Васильович підтвердив, що державна адміністрація району з задоволенням підтримала ініціативу випускників щодо вшанування пам’яті ветерана війни та педагога.

Ще одним досягненням Дмитра Шпилевого є те, що багато його випускників здобули освіту у вищих навчальних закладах Радянського Союзу й у подальшому житті обрали педагогічну професію. Заступник директора з виховної роботи Наталія Бондаренко зазначила, що перший директор був небайдужим до навчання учнів, віддавав усі сили, щоб у кожного з них був повний багаж знань.

«Хочеться висловити вдячність за його працю, за щире ставлення до учнів. Учитель, відданий справі, захоплює своїм предметом, впливаючи таким чином на становлення особистості учнів і пробуджує в них інтерес до науки. Володимирівська школа пишається також своїми випускниками, які обрали військову професію. Дмитро Петрович був для них взірцем відданості Батьківщині, можливо тому вони зробили цей вибір. Відкриття меморіальної дошки є вшануванням пам’яті цієї видатної людини».

Наталія Снєгур зазначила, що матеріали та фотографії з урочистої церемонії відправлять близьким Дмитра Шпилевого. На жаль, 15 серпня 2008 року його не стало, а пам’ять про нього жива. Рідні повинні знати про шанобливе ставлення в Придністров’ї до їхнього родича, який зробив свій великий внесок у розвиток села Володимирівки, де довгий час жив і працював.


Володимир ДАНИЛОВ.