З чого починається школа? Відповідь у кожної людини буде своя. Романтики пригадають перший дзвінок, першу вчительку та першу оцінку. Прагматики без зайвих сантиментів укажуть на вхідні двері, причому на ті, біля яких на стіні розташована табличка з назвою навчального закладу. Мають рацію ті та інші, й треті, які назвуть свої версії…
Школа починається з історії. Такої думки дотримується колектив Кам’янської СШ № 2. Тому гостей, які вперше переступають поріг навчального закладу, обов’язково запрошують на екскурсію в музей. Заглянемо сюди й ми, щоб достеменно дізнатися, звідки стелиться широкий шлях юних кам’янчан у доросле життя.
«Осередки просвіти місцевого населення були закладені ще в дореволюційну пору. В 1879 році в Кам’янці була відкрита земська школа, а майже через два десятиліття ще і церковнопарафіяльна. Вони вважаються передвісниками нашого навчального закладу. Рішення про об’єднання земської та ЦПШ датується 24 квітня 1924-го. Зі створення на їх базі української трудової семирічки й ведемо відлік своїх років», – розповіла Лариса Панаїда, яка завідує шкільним музеєм і збирає інформацію про минуле СШ № 2 з учнями, захопленими краєзнавством.
Вони не тільки накопичують факти, а й досліджують, як навчальний заклад вплинув на розвиток Кам’янки, району та всієї республіки.
Столітній ювілей – важлива, але не єдина дата, яку нині відзначає школа. Після звільнення нашого краю від фашистської окупації, в Кам’янку прибуло багато сімей із різних республік СРСР. Вони відроджували народне господарство. Щоб усі діти могли здобувати середню освіту, прийняли рішення про зміну з 1 вересня 1944-го мови навчання. Нині Кам’янська російська СШ № 2 стоїть на порозі 80-річчя.
Упродовж всієї своєї історії школа розвивалася, старалася рухатися в ногу з часом. Один із важливих кроків на цьому шляху був зроблений у 1999-му під керівництвом Ольги Хитрич. Тоді Кам’янська СШ № 2 дістала статус школи з гімназичними класами. Записатися до них прагнули найбільш обдаровані діти з усіх населених пунктів району.
Як повідомила Ольга Іванівна, на сьогодні в школі навчаються 650 учнів, 270 із них – гімназисти. Кожен може повною мірою розкрити свої таланти, розвинути дані природою здібності, укріпити їх глибокими знаннями та різноманітними вміннями. Завдяки цьому, школярі відзначаються на предметних олімпіадах, у творчих конкурсах і спортивних змаганнях. Цей переможний марафон триває вже 25 років, і Кам’янську СШ № 2 заслужено вважають кращою школою району.
Визнані досягнення колективу і на республіканському рівні. Підтвердженням цьому є вітання зі столітнім ювілеєм, що надійшли від Президента, Верховної Ради, Уряду та Міністерства просвіти. Вадим Красносельський адресував трудовому колективу найщиріші слова подяки за самовіддане ставлення до дітей і освітнього процесу, за внесок у формування майбутнього:
«…Ви є оплотом знань, мудрості та доброти, а ваша установа – місце традицій і цінностей, які передаються з покоління в покоління».
Досягнення учнів – це наслідок не тільки їх обдарованості, цілеспрямованості та працьовитості; в першу чергу, це результат копіткої праці педагогів. Вони в кожну дитину вкладають частину своєї душі, дають знання не тільки за шкільними програмами, а й навчають найголовнішому на землі – добру і справедливості, виховують справжніх патріотів своєї Батьківщини. Такими вчителями Кам’янська СШ № 2 славилася на всіх етапах своєї історії, тому в святковий день згадували легендарні імена, назавжди вписані в літопис навчального закладу; дарували квіти й подарунки ветеранам педагогічної праці; вручали державні, відомчі та профспілкові нагороди тим, хто сьогодні сіє розумне, добре, вічне. Багатолітня добросовісна праця, високий професіоналізм, величезний внесок у навчання та виховання молодого покоління Людмили Піддубної та Євгенії Цюрупи відзначені орденами «Трудова слава».
У Лариси Панаїди, Оксани Iвасівої та Галини Потапенко (на фото) різний стаж роботи, свої улюблені прийоми та методи навчання. Об’єднує їх висока компетентність і щира захопленість предметом. Педагоги перебувають у постійному творчому пошуку, завдяки чому кожен урок української мови та літератури – унікальний. На цих заняттях діти подорожують, досліджують і діляться своїми висновками. Традиційні заняття і сучасні освітні технології, творчі конкурси та яскраві позакласні заходи – всі ці методи націлені на те, щоб школярі вільно говорили українською, знали народні традиції, розуміли витоки рідної культури. За досягнення на цьому терені (а успішність по предмету в школі 100-відсоткова, і на міжнародному рівні нагород заслужено чимало) Лариса Василівна удостоєна медалі «За трудову доблесть», Оксана Василівна – медалі «За відзнаку в праці», а Галина Володимирівна – грамоти Міністерства просвіти.
Педагоги, поза сумнівом, основа колективу, але у святковий день не залишилася без уваги й праця технічного персоналу. Кухарі та прибиральниці, двірники та інші співробітники, які створюють умови для злагодженого функціонування всього шкільного механізму, були нагороджені грамотами від керівництва району й Управління народної освіти. Оплески, якими зустрічав зал кожного, хто виходив на авансцену, свідчили: люди працюють на совість і заслужили пошану в колективі.
Гордість і слава кожної школи – її випускники. За 100 років атестати про неповну середню освіту отримали 8 086 осіб, про повну – 3 715. Серед них – 64 «золотих» медалісти та 113 «срібних». Не існує, мабуть, професії, яку не освоїли б випускники Кам’янської СШ № 2. Дехто обіймає керівні посади, більша частина – плідно працює в різних галузях і структурах, а також і в різних країнах. Ювілейні урочистості для випускників – радісний привід, щоб повернутися в рідну школу, що дала путівку в життя, і подякувати наставникам, які були прикладом для наслідування. Квітам і обіймам, побажанням і подарункам, здавалося, не буде кінця.
Прикрасили святковий вечір творчі номери, підготовлені нинішніми учнями. Натхненно декламували вони вірші про школу, присвячували улюбленим учителям пісні. Промайне декілька років, і вони теж переступлять шкільний поріг, зроблять крок у самостійну дорогу та, поза сумнівом, завжди пам’ятатимуть, де вона почалася. Хтось приведе сюди своїх дітей, а потім онуків, і навчальний заклад, що стоїть на міцному 100-річному фундаменті, дістане новий імпульс для злетів і звершень.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.