Придністровська ідентичність

У ПДУ ім. Т. Г. Шевченка відбулося засідання експертного круглого столу на тему «Iдентичність придністровського народу».


Відкриваючи наукову дискусію, директор Центру вивчення миротворчості, доктор соціологічних наук, професор Олена Бобкова нагадала, що в Стратегії розвитку ПМР на 2019–2026 роки формування спільності придністровський народ позначене як ключове завдання.

Старший викладач кафедри державного управління ПДУ Iван Войт виступив з доповіддю, присвяченою формуванню цієї полікультурної багатонаціональної спільності.

«Вона складалася не одне століття і сприяла формуванню особливого придністровського менталітету, в якому важливе місце мають такі риси, як толерантність, терпимість, дружелюбність, шанобливість до іншої ближньої національності, до носіїв іншої мови та іншої віри. Підтвердженням цьому слід вважати історичний розвиток придністровського краю та придністровської загальнонародної спільноти, вихованої в єдиній східнослов’янській традиції, релігії, культурі, мові – тих чинниках, які є базовими засадами та ознаками будь-якої сучасної держави», – пояснив фахівець.

Історія зародження багатонаціонального Придністров’я безсумнівно пов’язана з постаттю Катерини Великої, яка ще 22 березня 1764 р. спільно з указом про утворення Новоросійської губернії ухвалила «План про поселення в Новоросійській губернії».

Політика освоєння придністровських територій надала можливість залучити сюди представників різних національностей. Зацікавлені податковими пільгами та великою кількістю вільних угідь, сюди переселялися німці з різних земель Німеччини, вірмени та болгари з Османської імперії, молдавани з-за Дністра, росіяни з інших регіонів Російської імперії. У результаті на невеликому просторі долини Дністра почала складатися полікультурна та багатоконфесійна спільнота.

Майже безконфліктно поселенці поділили між собою галузі економічної діяльності. Оскільки всі, хто переселився на придністровську землю, визначали свій побут самостійно, то й мову (російську) для міжнаціонального спілкування та взаємодії вони обрали собі самі.

Придністровська культурно-історична спільність розвивалася і в епоху Радянського Союзу, зокрема у 20-х роках минулого століття на території Придністров’я виникла перша республіка – МАРСР. Вона органічно вписалася в концепцію радянської ідентичності, що являла собою взаємовигідне співіснування різних народів. Тоді ж сформувався паритет, принцип рівноправності, трьох основних етнічних груп: російської, української та молдавської.

Усе це впливало на формування світогляду і менталітету населення Придністров’я. У такий спосіб на лівобережній частині Дністра складалася особлива регіональна та етнічна спільність – придністровський народ.

Етнічно різноманітний склад населення Придністров’я в процесі тривалих контактів сформувався як особливий психологічний тип людей, у колективній свідомості яких відбилися результати взаємної асиміляції по всьому периметру їхнього проживання. У цьому й полягає особливий менталітет придністровців.

Про формування громадянської ідентичності в умовах невизнаності на прикладі ПМР розповіла старший викладач кафедри соціології та соціальних технологій головного наукового центру республіки Ольга Короткова:

«Феномен пострадянських держав, що самовизначилися, зокрема й Придністров’я, обумовлений впливом процесів становлення національної ідентичності. Культурна ідентичність у придністровському суспільстві пояснюється прихильністю придністровців до духовно-моральної позиції. Отже, ми зберігаємо самоідентичність і формуємо громадянську ідентичність – придністровський народ».

Олена Бобкова навела дані недавніх соціологічних опитувань, згідно з якими 55,2 % молодих людей вважають себе придністровцями. Ще 13,4 % ідентифікували себе як молдавани, 12,7 % вважають себе росіянами, 10,4 % – українцями, 3,7 % – болгарами. Висновок: придністровська ідентичність за 30 років існування республіки лише зміцнилася.

Іван Войт підкреслив, що населенню Придністров’я властива унікальна міжнаціональна солідарність. Кожна етнічна група, не втрачаючи своїх традицій, ідею походження, мову, історію та релігію, становить водночас гармонійний елемент придністровської загальнонародної ідентичності.

Ще одним практичним потенціалом Придністров’я є унікальний досвід міжнаціональної взаємодії. Живий гармонійний простір етнокультурного миру та злагоди багато в чому є феноменом Придністров’я, що неодноразово підтверджували експерти багатьох держав.


Володимир ДАНИЛОВ.

Фото spsu.ru