В історії є особистості, які стали легендою. Поміж них овіяне славою ім’я Олександра Ярославовича Невського. У ці травневі дні ми згадуємо князя у зв’язку з його днем народження. Згідно зі старими історіографічними відомостями, 13 травня 1221 року в сім’ї князя Ярослава Всеволодовича і княгині Феодосії народився син Олександр. По батьківській лінії він був онуком Всеволода Велике Гніздо.
Достовірних свідчень про дитинство Олександра дуже мало. Відомо, що він швидко навчився читати й писати, був сильний і спритний, а потім і на війні завжди був першим. Ще хлопчиком він був дуже серйозний. Таким залишився і на все життя. Олександр був удачливим мисливцем, хоробрим воїном, справжнім богатирем за силою і статурою. Дитячі роки в Переяславі були недовгими. Олександру рано довелося увійти в доросле життя.
Чому князь із XIII століття актуальний і нині?
У 2008 році в мережі інтернет був оголошений проект «Ім’я Росії». Шляхом голосування треба було вибрати на сайті й по телефону символічну особистість за всю російську історію. Таким стало ім’я святого Олександра Невського. І це не випадково, адже він був справжнім патріотом своєї батьківщини. Вся діяльність князя Олександра Невського була спрямована на те, щоб полегшити життя російського народу в той нелегкий для Русі час, коли велика кількість її земель була пограбована монголами, і на північному заході на них теж зазіхали завойовники.
Звертаючи увагу на великий інтерес до особистості цього видатного державного діяча, полководця, дипломата, патріота, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил сказав, що, «…обравши Олександра Невського ім’ям Росії, країна чітко окреслила свій національний ідеал».
Патріарх упевнений:
■ «Якщо йдеться про перекази й традиції народу, то це означає, що традиція, яка передається з покоління в покоління, зберігає немеркнучу легенду про людину. І це означає, що протягом століть ця особистість проходить таке очищення розумом народним, таку перевірку життям на свою правду, що ніщо не може зрівнятися з жорсткістю, строгістю і вимогливістю цього іспиту».
■ «У нас було багато полководців, державних діячів, але особистостей, авторитет яких не слабшає у плоті й крові народного життя, з роками не слабшає, а зростає, стає актуальним, а отже сучасним для кожного наступного покоління, – таких особистостей дуже мало», – упевнений предстоятель Церкви. – Олександр Невський – такий… Народ ніколи не сумнівався у святості Невського».
У першій половині свого короткого життя він захищав російську землю на полі брані. У другій її половині рятував Русь мудрим смиренням, величчю своєї благородної душі. Він зробив два рівновеликих подвиги, за що і був зарахований церквою до лику святих. Ім’я Олександра Невського назавжди залишилося в пам’яті людей.
Перед його іконою молилися солдати й офіцери
Ікона святого князя Олександра Невського – одна з найважливіших для православних християн. Цей святий уособлює собою доблесного захисника і мудрого правителя, який ревно захищає свою віру і батьківщину.
Благовірний князь став небесним покровителем воїнів і дипломатів. У нього просять сміливості, стійкості й мудрості для виконання обов’язку перед Вітчизною. Під час військових конфліктів віряни просять у нього захисту для себе і своїх близьких.
У роки Великої Вітчизняної війни слова князя Олександра з фільму Сергія Ейзенштейна «Олександр Невський» «Якщо хто з мечем до нас увійде, від меча і загине!», «На тому стоїть і стоятиме російська земля!» стали девізом радянських солдатів.
На захисті Вітчизни
Князь Олександр Ярославич прославився в найважчі часи землі російської, коли на неї нападали відразу з двох сторін – із Заходу і зі Сходу. Дві його битви стали особливо значущими. До кінця 30-х років XIII століття більшість російських міст уже були взяті татаро-монголами, розорені й спалені. Новгород і Псков уціліли – ворог до них не дійшов, але вони мало не стали легкою здобиччю для шведів і німців, що об’єдналися на той час. Цього не допустив 20-річний князь, який став на їх захист.
У 1240 році шведи висадилися в гирлі Неви, готуючись напасти на Новгород, а лицарі Лівонського ордену взяли в облогу Псков. Олександр вирішив не чекати нападу і з невеликою дружиною напав на шведський табір. Застав ворога зненацька й завдав йому нищівної поразки. Ця перемога назавжди закріпила за Олександром прізвисько Невський.
Патріарх Московський і всієї Русі Кирил нагадав:
■ «Йому було 20 років, коли він шведів розгромив, 22 роки, коли лівонців потопив на Чудському озері… Молодий, гарний хлопець!.. Сміливий, рішучий, сильний. Але найголовніше – це те, що, будучи політиком, стратегом, полководцем, О. Невський став святим, який зібрав у собі все найкраще, що уособлює спасителя й організатора Росії!»
Вічно жива пам’ять про нього
Ще одне свідчення шанування князя Олександра Невського – орден святого Олександра Невського. Він був заснований Катериною I в 1725 році й став однією з найвищих державних нагород. Після революції всі імперські нагороди були скасовані, тільки одна з них – орден Олександра Невського – знову з’явилася у важкому 1942 році. Після 90-х років пішла в минуле і радянська нагородна система, а орден Олександра Невського у 2010 році посів почесне місце серед державних нагород нової Росії. Так образ полководця передається крізь століття, від покоління до покоління.
У Придністров’ї теж вшановують пам’ять князя
Храм Олександра Невського, зведений 1833 року у візантійському стилі, є єдиним чинним військовим храмом у Придністров’ї й однією з найстаріших релігійних споруд у Бендерах. Він пережив революцію 1917 року, період румунської та фашистської окупації. У радянські роки, так само, як і в інших придністровських храмах, православні служби в ній припинилися, а будівлю віддали під солдатський клуб. Так вона проіснувала до середини 1990-х.
Церкву знову відкрили 12 жовтня 2011 року, після трьох років масштабної реконструкції. Сюди доставили часточки мощей князя Олександра Невського, а у вересні 2013 року храм відвідав Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Він виступив із проповіддю перед парафіянами й підніс у дар храму образ Богоматері «Споручниця грішних». До кінця того ж року було завершено розпис стін і купола церкви.
У Бендерах з ім’ям благовірного князя пов’язані кілька місць. Унікальний храм, в якому молилися два російських імператора: Олександр II, а згодом і Микола II з сім’єю, а також мальовничий парк, де встановлений бюст великому полководцю і дипломату.
Звернувшись сьогодні до історичного минулого нашого народу, ми все-таки дивимося в майбутнє і сподіваємося, що придністровська молодь, дізнавшись, як розвивалася історія та якою ціною дісталися мир і свобода, більше любитиме свою країну.
Антоніна ПАЛАМАРЧУК.
Фото: president.gospmr.org.