Однією з основ духовного єднання суспільства є сім’я. Це перший осередок соціуму. Важко переоцінити значення сім’ї, сімейних цінностей у духовно-моральному вихованні особистості, передусім молодого покоління. Не випадково 2024-й указом Президента республіки Вадима Красносельського оголошений Роком сімейних цінностей.
Прикладом дбайливого збереження історичної пам’яті для багатьох придністровців є власна родина депутата Верховної Ради Iлони Тюряєвої.
«Мені завжди хотілося, щоб земляки не тільки знали й дорожили історією рідного міста чи села, а й зберігали її для майбутніх поколінь. І зробити це можна, почавши зі збереження сімейних реліквій, пам’яті про рідних та близьких і з передачі всієї цієї спадщини нащадкам», – говорить народний обранець.
Прагнення Ілони Тюряєвої «зберегти коріння» реалізувалося в дослідницькій роботі та втілилося в написаних і виданих нею книгах. Свого часу вони були презентовані у проведених Державною службою управління документацією та архівами на чолі з Зінаїдою Тодорашко «Архівних вечорах». Це характеризує автора як небайдужу людину з активною громадянською позицією.
Особливо яскраво така риса прочитується й у змісті виданих книг «Я люблю тебя, жизнь…», «Невозвратные миры», «Все, что было, все давным-давно уплыло» та «Есть во Вселенной папина звезда». Видання стали результатом більш ніж двадцятирічної дослідницької роботи. Своїм досвідом Ілона Тюряєва завжди охоче ділиться з молоддю під час зустрічей, незмінним атрибутом яких бувають невеликі виставки експонатів з особистого архіву. На них – сімейні реліквії, листи, документи, нагороди. Розповідь дослідника під час таких діалогів поколінь завжди відрізняється особливою душевністю, що йде від найпотаємніших душевних струн.
Автор книг зацікавилася історією сім’ї з дитинства, з сімейного альбому. Ще школяркою Ілона розпитувала бабусю Міліцу Костянтинівну Буканову (Прохорову), хто зображений на знімках. Запам’ятати все було важко, і зі слів бабусі вона почала описувати кожну фотографію. Згодом ця інформація була систематизована, проте захотілося дізнатися не тільки, хто ці люди, а й який у них був характер, звички, в який час вони жили, що відрізняло ту історичну епоху. Так і почалося дослідження… Найперший помічник у цьому – мережа Інтернет, точніше, спеціалізовані сайти, а згодом і листування з архівами, музеями, держустановами, зустрічі та записи свідчень історичних подій.
«У цю роботу я занурювалася поступово, передусім тому, що мені самій було цікаво. Проведені дослідження крок за кроком заповнювали «білі» плями сімейної історії», – зазначає Ілона Тюряєва.
Книга-дослідження «Невозвратные миры» – генеалогічна, оскільки в ній описана історія великої родини по лінії бабусі. Водночас автор довго не могла визначитися з назвою для неї, поки не почула вірш Євгена Євтушенка «Людей нецікавих у світі немає», в якому є цей вислів.
Дідусь депутата Верховної Ради Тюряєвої – Костянтин Федорович Буканов – ровесник Жовтневої революції. Невипадково в рік його столітнього ювілею в автора сяйнула думка про написання другої книги. Її назва «Я люблю тебя, жизнь, и хочу, чтобы лучше ты стала» якнайкраще відображає характер головного героя, зміст книги, її дух.
Варто зазначити, що Ілона Тюряєва завжди досить ретельно продумує назви книг. Зокрема, «Все, что было, все давным-давно уплыло» веде літопис життя бабусі по лінії чоловіка Ілони Петрівни Миколи Тюряєва. У ній зібрано чимало розповідей тираспольчанки, яка стала очевидцем страшних подій фашистської окупації міста, зокрема про життя старообрядницької церковної громади. У книзі під назвою «Есть во Вселенной папина звезда» автор відтворює історію країни крізь призму життя сім’ї батька – Петра Миколайовича Хантиля у важкі воєнні часи.
Характерно, що особливе місце в дослідженнях Ілони Тюряєвої посідає Велика Вітчизняна війна. Воно і зрозуміло, оскільки її дідусь і бабуся воювали. Вони часто брали її з собою на зустрічі з однополчанами. Напевно, це від них виходить трепетне ставлення до тих, хто 79 років тому переміг коричневу чуму.
«Обов’язок кожного з нас – зберегти для прийдешніх поколінь пам’ять про родичів, що пішли в інший світ. Украй важливо, щоб у молодих людей сформувалося розуміння того, хто їхні предки, як вони жили, як працювали, чому раділи та через що засмучувалися. Я хочу, щоб наші діти пишалися ними й були гідні їхньої пам’яті», – це заклик народного обранця Ілони Тюряєвої до молоді, яка повинна більше дізнаватися про свої сім’ї, їхні неповторні історії.
Для цього потрібно небагато – всього лиш перегорнути сторінки сімейного альбому, як це багато років тому вперше зробила вона.
P. S. Тепер депутат Верховної Ради Ілона Тюряєва працює над книгою «О чем молчала тишина», вихід якої планується нинішнього року. Про що книга, ми всі дізнаємося пізніше. Принаймні, автор обіцяла запросити кореспондента нашої газети на презентацію чергового сімейного видання.
Віктор ЗАРЕЙЧУК.
Фото з архіву.