Iноді ми мріємо: «От повернутися б у той час». Якщо фізично це поки що неможливо, то у спогадах – будь ласка. Своєрідною «машиною часу» стає наша пам’ять…
Вона повертає у весну 1994 року. Час зламу відносин, що формувалися десятиліттями. Минуло два роки після розвалу Радянського Союзу, стали його спадщиною творчі об’єднання, зокрема Спілка журналістів СРСР. Країни немає, колись велика Вітчизна стиснулася до розмірів Придністров’я, але журналісти залишилися. От на цьому часовому відрізку на перший план виходить «роль особистості в історії».
Про таких людей кажуть: «Час вибрав їх». Навесні 94-го час обрав Володимира Масленникова, Миколу Тимофєєва, Олександра Квасникова, Володимира Полушина для благородної місії – об’єднати колег у придністровську Спілку журналістів. На той час тільки народжувалися, ставали на ноги, робили перші кроки державні засоби масової інформації молодої республіки – радіо, телебачення, інформаційне агентство. Лави журналістів зростали, отже, виникла необхідність їх об’єднання у творчу спілку для захисту професійних інтересів.
Спілка журналістів Придністров’я вважає своїм днем народження 21 травня 1994 року. Саме тоді, три десятки років тому, відбувся I Установчий з’їзд нового громадського об’єднання.
Час швидкоплинний. Усі 30 років, як у калейдоскопі, одна подія змінювала іншу. І так само оперативно придністровські журналісти інформували про них аудиторію: читачів, глядачів, слухачів. Вони писали історію рідної країни, правдиву та об’єктивну, яка є. Мине час, і за підшивками сьогоднішніх газет, за аудіо- та відеоматеріалами майбутні покоління судитимуть про час, у який нам випало жити.
«Усі ці роки ви висвітлювали найважливіші події, що відбувалися в нашій країні, прагнули до об’єктивності в подачі інформації… Впевнений, журналістика – це не просто ремесло, це покликання», – йдеться у вітальному посланні Глави держави.
Усі ці роки важливу роль у житті майстрів пера відігравало їхнє об’єднання однодумців, які не уявляють життя без «декількох рядків у газеті» чи вдалого кадру. В його роботі (чого приховувати?) були злети й падіння, активні та пасивні періоди, але кожного разу після застою знову починалося піднесення. Саме в такий час придністровські журналісти зустрічають 30-річний ювілей творчого об’єднання. Підтвердження тому – не лише якісні зміни, а й кількісні: в лавах СЖ ПМР майже 100 осіб. Тільки за останні три роки Спілку поповнили 40 молодих журналістів.
Минає час. Через три десятиліття, день у день, година в годину придністровські журналісти знову разом, знову поруч. Вони – учасники урочистого пленуму Спілки журналістів Придністров’я. Малий зал Палацу Республіки заповнений тими, хто створює «вчора, сьогодні, завтра», інформаційну картину дня. Поміж почесних гостей високого зібрання – перший Президент Iгор Смирнов, депутат Верховної Ради, журналіст Андрій Сафонов, заступник Керівника Апарату Уряду Олексій Цуркан, міністр цифрового розвитку, зв’язку і масових комунікацій Олександр Димитрогло. Керівник Мінцифри ознайомив учасників пленуму з текстом ювілейного привітання Президента Вадима Красносельського.
Про тридцятирічний шлях розвитку Спілки журналістів колегам розповів його нинішній керівник Олександр Карасьов. Головний висновок, який можна зробити з виступу очільника творчого об’єднання, полягає всього в декількох ємних словах – «Спілка підтвердила свою спроможність». Проте одним із пріоритетів подальшої діяльності СЖ Олександр Борисович вважає професійне зростання журналістів.
З трибуни форуму лунали вітальні спічі представників органів влади, громадських організацій, колег з близького закордоння, інших творчих спілок. Зокрема, Ігор Смирнов зауважив, що «…четверта влада виявилася найефективнішою». Ігор Миколайович говорив про це зі знанням справи. По-перше, він сам безпосередній учасник становлення і розвитку придністровських ЗМІ. По-друге, його мати редагувала обласну газету в Петропавловську-Камчатському.
«Ваша професійна діяльність схожа на роботу лікаря – ви не маєте права на помилку», – зауважив Ігор Смирнов, звертаючись до тих, хто сидів у залі, та до всіх працівників ЗМІ республіки.
Олександр Димитрогло говорив про сприяння, яке надається Спілці цим відомчим органом. Він також виконав почесну місію нагородження СЖ ПМР на честь її 30-річчя Грамотою Президента ПМР і передав у музей придністровської журналістики черговий експонат. Державними нагородами відзначили одного з найстаріших журналістів Придністров’я Миколу Тимофєєва і директора ДУ «Приднестровская газета» Юрія Трифонова, відомчими – найдосвідченіших журналістів республіки, які щодня пишуть інформаційну хроніку країни.
«Творчої енергії, досягнення нових професійних висот», – від імені Голови Уряду Олександра Розенберга побажав журналістам Олексій Цуркан.
Як естафетна паличка пролунало щире і безпосереднє привітання старшим колегам із 30-річним ювілеєм Спілки шестикласниці Дар’ї Калеріної, слухачки Школи молодого журналіста. Хтозна, який професійний шлях обере ця дівчинка, але вже тепер можна сказати, що жур-налістика полонила ще одне юне серце, оскільки школярка звернулася до керівника СЖ із проханням не припиняти роботу Школи молодого журналіста.
В активі об’єднання – творчі конкурси; Школа молодого журналіста; допомога у проведенні виробничих практик для студентів; створення музею засобів масової інформації; підготовка тематичних експозицій і фотовиставок про ветеранів Великої Вітчизняної війни, радянської та придністровської журналістики; виготовлення ювілейного банера і випуск марок. Особливе місце відведене видавничій діяльності. До свого ювілею представники журналістського цеху зробили подарунок – друкується книга з промовистою назвою «Слово о журналистах Приднестровья».
Можливо, через роки Дар’я поповнить лави творчої спілки, як це зробили кілька представників ЗМІ республіки в процесі ювілейного пленуму. Тепер у Спілці журналістів Придністров’я перебувають 104 людини.
Завершальним акордом пленуму стало гасіння спеціальних тематичних марок і конвертів. Цю почесну історичну місію виконали Ігор Смирнов, Олександр Димитрогло та Олександр Карасьов. Як було обіцяно, всі члени організації одержать марки в подарунок.
Урочистий пленум завершився, щоденна інформаційна робота не закінчується ніколи.
Олександр ЗАВЕЛЯ.
Фото Віктора ГРОМОВА.