Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смертності населення в усьому світі: з жодної іншої причини щороку не гине стільки людей.
З огляду на це в республіці реалізується Державна цільова програма «Профілактика та лікування серцево-судинних захворювань у ПМР на 2022–2026 роки», спрямована на підвищення якості надання кардіологічної допомоги населенню, зниження захворюваності та смертності від ССЗ на 5–10 %.
Про основні заходи програми розповіла завідувач кардіологічного відділення РКЛ Iрина Тищенко:
■ «Пріоритетом є діагностика ССЗ. З цією метою придбали електрокардіографи та ультразвукові апарати для обстеження пацієнтів із серцево-судинними патологіями. Для виявлення та моніторингу факторів ризику розвитку ССЗ людям старше 40 років визначають показники ліпідограми на амбулаторному та стаціонарному етапах медичної допомоги. Це комплексне дослідження виявляє рівень жирів різних фракцій крові, а також порушення ліпідного (жирового) обміну, надає можливість оцінити ризик розвитку ССЗ».
Програма передбачає підвищення рівня знань лікарів і населення про ССЗ. Цьому сприятимуть плакати, брошури, відеоролики. Для надання невідкладної допомоги необхідним обладнанням оснастили лікувально-профілактичні установи республіки та палати інтенсивної терапії в кардіологічних і неврологічних стаціонарах.
Ірина Василівна зазначила, що держава упродовж року забезпечує необхідними медикамента-
ми хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда. Застосування препарату «Альтеплаза» позитивно впливає на перебіг захворювання і сприяє зниженню смертності при інфаркті міокарда.
За словами Ірини Тищенко, найбільш поширеним захворюванням у республіці з-поміж ССЗ є артеріальна гіпертензія. До п’ятдесятирічного віку на неї найчастіше страждають чоловіки. Після п’ятдесяти років хвороба здебільшого виявляється у жінок.
Підвищений артеріальний тиск при гіпертонії не тільки погіршує самопочуття людини, а може також спровокувати розвиток ускладнень. Тож при симптомах цієї патології слід звернутися до лікаря та чітко виконувати його рекомендації.
Фахівець пояснила, що основними факторами ризику для хворих на ССЗ та під час інсульту є неправильне харчування, фізична інертність, вживання тютюну та зловживання алкоголем. Вплив поведінкових факторів ризику на людину може виявлятись у вигляді підвищення кров’яного тиску, збільшення рівня глюкози та крові, підвищення рівня ліпідів у крові, а також через надмірну масу тіла та ожиріння. Доведено, що припинення вживання тютюну, обмеження у споживанні солі, а також збагачення раціону фруктами та овочами, регулярна фізична активність та запобігання шкідливому впливу алкоголю знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Кардіолог розповіла про основні симптоми:
■ «Якщо відчули себе погано, то бажано одразу викликати швидку. Болі за грудиною, що давлять і стискають, що віддають у руку, в шию, в щелепи, у спину – це характерні симптоми для серцевого нападу. Вони можуть супроводжуватися задишкою, почуттям нестачі повітря, перебоями в роботі серця, запамороченням, стомлюваністю, пітливістю. Усе це ознаки, які мають насторожити будь-якого пацієнта».
Спрямована на підтримку громадян і програма надання допомоги пацієнтам із гострим коронарним синдромом (ГКС). Ірина Тищенко пояснила, в чому полягає її зміст:
■ «Держава взяла на себе зобов’язання надавати медичну допомогу хворим із гострим коронарним синдромом, пацієнтам, які мають дуже високий ризик розвитку інфарктів. Причому це тоді, коли серце закололо, заболіло, коли стан доведений додатковими обстеженнями: лабораторними, ЕКГ, динамікою процесу. До цієї ж категорії належать пацієнти, у яких, на жаль, уже констатований розвиток інфаркту міокарда, але в перші хвилини та години. Треба чітко розуміти, якщо після інфаркту минула доба чи кілька діб, тобто ті, хто звернувся пізно, на жаль, не підлягають таким видам лікування, тому що воно не матиме належного серйозного ефекту».
Лікування за кордоном для пацієнтів – громадян ПМР – безкоштовне. Дорогі процедури та операції за кордоном також здійснюються коштом бюджету Придністров’я. З медичною клінікою Кишинева про це укладена відповідна домовленість. Минулого року вдалося допомогти 233 придністровцям.
Ірина Тищенко зазначила, що, як і будь-який м’яз, серце потребує регулярних тренувань. Під час занять спортом зміцнюються стінки перикарда, шлуночки працюють злагоджено, забезпечуючи стійкий ритм. При стресі чи переляку орган легко витримує стрибки тиску, покращується його стійкість до інсуліну.
Лікарі рекомендують звернути увагу на активні види спорту й залучатися до них 150–200 хвилин на тиждень. Для більшої користі розділіть час на 5-6 днів, приділяючи вправам 30–40 хвилин. Гарне навантаження дає їзда на велосипеді, плавання, рухливі ігри та біг. Доведено: щоденні прогулянки у швидкому темпі у 2,5 рази знижують ризик захворювань серця.
Володимир ДАНИЛОВ.
Фото: novostipmr.com.