Є можливості для різнобічного розвитку

Головна функція школи – навчати й виховувати молоде покоління. Саме в освітньому закладі починається довгий процес передачі знань, умінь, навичок, накопичених за історію людства. Процес, який триває все життя, адже світ динамічний, і кожному з нас необхідно мінятися разом із ним, засвоювати нову інформацію, верифікувати й аналізувати її, застосовувати на практиці.


Щоб випускник школи був готовий до життя у високотехнологічному, конкурентному світі, сучасні освітні програми поєднують традиційні методи навчання та виховання з інноваційними. Один з ефективних методів, який активно упроваджується в Придністров’ї, це навчально-проектна діяльність.

Шкільний проект – така форма дослідницької роботи, під час якої учні самостійно знаходять інформацію за темою, вивчають її, роблять висновки та презентують їх ровесникам. Цей підхід націлений на розвиток творчого мислення, дослідницьких навиків, уміння систематизувати знання. У середній ланці школярі виконують групові проекти, отже – вчаться працювати в команді. У старших класах переходять до індивідуального розв’язання проблеми та привчаються до самостійності, яка знадобиться в дорослому житті.

Проекти бувають дослідницькі та практико-орієнтовані, творчі й інформаційні, соціальні та змішані тощо. Вони охоплюють усі шкільні предмети, даючи учням можливість для різнобічного розвитку.

Робота над проектом стартує у вересні (коли школярі під керівництвом учителя висувають ідеї та визначають проблему дослідження) і триває весь навчальний рік. Пошук і систематизація інформації, зіставлення фактів та осмислення висновків – уся ця поетапна діяльність формує культуру розумової праці учнів. Завершенням самостійної творчої роботи стає захист проекту. На одну з таких презентацій дістав запрошення і кореспондент нашої газети.

У кабінеті української мови та літератури Кам’янської СШ № 2 семикласники зацікавлено розглядали рекламно-інформаційний плакат «Книги для друзів». Його автори Михайло Ватаман і Михайло Мітря. Обидва захоплені творчістю. Види мистецтва, яким учні віддають перевагу, – різні: М. Ватаман навчається в художній школі, М. Мітря – в музичній.

Об’єднує їх любов до літератури. Читання допомагає розвиватися інтелектуально і духовно, дає нові знання та дарує яскраві емоції, сприяє становленню особистості. Особливу роль у цьому процесі відіграють книги, написані земляками, адже оповідання та вірші придністровських письменників і поетів – джерело інформації про рідний край, його історію та культуру, про жителів та їхні звершення. Тож і не дивно, що предметом дослідження М. Ватамана і М. Мітрі стала література ПМР.

■ «Людина тим i вiдрiзняється вiд iнших істот нашої планети, що вона не просто живе у своєму краї, а старається вивчити особливостi рiдної мiсцевостi, виявити основнi проблеми сучасностi, запобігти поширенню негативних соцiальних явищ, зумовлених моральним зубожінням. Якщо ми хочемо зберегти для наступних поколінь самобутню культуру й традицiї, якi допоможуть залишитися нам i нашим нащадкам справжніми людьми, необхідно знати свiй край, любити його, – наголосила керівник творчого проекту, вчитель української мови та літератури Лариса Панаїда. – Не забувати, хто ми є насправді, допомагає вивчення літератури рідного краю, бо література – це і душа, і розум, і досвід, і мрія народу».

У рамках шкільного курсу «Літератури рідного краю» вивчаються твори видатних прозаїків, поетів, драматургів, публіцистів, критиків, які проживали та нині мешкають на території Придністровської Молдавської Республіки. Знайомитися з їхньою творчістю школярі починають іще з початкових класів. Слухають народні казки та легенди, читають сучасні розповіді та вірші, що оспівують вічні почуття. Програмні твори зібрані в хрестоматії, а для тих учнів, які щиро захопилися літературою рідного краю, широко відчинені двері бібліотек.

Саме у книгосховищах М. Ватаман і М. Мітря глибше, ніж їхні однолітки, ознайомилися з багатогранною творчістю придністровських авторів, а також з їхніми біографіями. Широкі можливості для вивчення сучасного літературного процесу надає і Всесвітня мережа. Завдяки інтернет-технологіям можна не тільки знайомитися з новими, ще не виданими творами, а і послухати авторське читання, поспілкуватися з поетами та письменниками, обговорити з широкою аудиторією теми, що зацікавили, порівняти свої відчуття з тим, як розуміють проблему інші читачі.

■ «Нас захопив світ природи рідного краю, оспіваний у творах Галини Васютинської, Віталія Сайнчина, Людмили Стременовської, Надії Делімарської. Ми «виходили» на берег Дністра, читаючи нарис Миколи Коритника «Зимонька-зима». А хто з нас знав про існування дубоносів до того, як прочитав оповідання Миколи Шуди? Хто звертав увагу на пташок, які живуть поряд із нашими будинками? Нас заставляли задуматися над людськими вчинками оповідання Людмили Кудрявцевої «Совість» та Інни Іщук «Черешні». Ми згадували героїв Великої Вітчизняної війни, читаючи твори Миколи Коритника і Володимира Пояти», – розповів про причини, які заохотили вдумливо вивчати творчість земляків, Михайло Мітря.

Привернути увагу ровесників до літератури рідного краю підлітки вирішили за допомогою яскравого постера, що зображує бібліотеку. На першому плані – ті збірки, які справили сильне враження, а ще – символічне зображення газети з добре знайомою назвою «Гомін».

Як наше видання опинилося в центрі уваги авторів проекту, пояснив Михайло Ватаман:

■ «Лариса Василівна, наша наставниця, нерідко приносить на уроки збірки придністровських авторів і свіжі номери єдиної в республіці українськомовної газети. На її сторінках не тільки розповідається про події в ПМР і про наших земляків, а і публікуються матеріали на історичні теми, твори класиків української літератури та придністровських авторів. Тут можна дізнатися про фольклорні традиції та про те, як вони зберігаються і розвиваються. Кожен номер – як параграф із підручника з краєзнавства. Читати газету цікаво в будь-якому віці: ми починали зі сторіночок для дітей, тепер зустрічаємося з сучасними поетами та письменниками в «Літературній вітальні», а старшокласники вивчають «Джерело», щоб глибше пізнати культуру свого роду. Тому під час створення рекламного плаката вирішили поруч із творами придністровських авторів змалювати й республіканську газету «Гомін», щоб якомога більше школярів дізналися про видання, що стане у пригоді в навчальному процесі, зокрема у вивченні української мови та літератури».


Тетяна ГРИЦЮК. 

Фото автора.