Завтра в республіці відзначатимуть День медичного працівника. Ангели в білих халатах оберігають наше життя, лікують наші недуги, полегшують наші страждання. Про те, як медики охороняють здоров’я придністровців, напередодні професійного свята людей у білих халатах наш кореспондент поговорив із міністром охорони здоров’я Христиною АЛБУЛ.
– Охорона здоров’я – одна з найважливіших соціальних галузей. Інтерес до її функціонування виявляє буквально кожна людина, оскільки здоров’я чи не найголовніше та найдорожче в нашому житті. Що на сьогодні являє собою система охорони здоров’я республіки?
– У Придністров’ї діє трирівнева система надання медичної допомоги. Під час її введення за основу взяли досвід РФ, адаптований для нашої республіки. Перший рівень – фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП), сільські лікарські амбулаторії (СЛА) та поліклініки; другий – міські та районні центральні лікарні; третій – республіканські лікувальні заклади.
На кожному рівні надається певний вид медичної допомоги в межах рівня установи та професіоналізму медпрацівників. Між ланками одного медичного ланцюга, представленого різнорівневими лікувально-профілактичними установами, налагоджена чітка взаємодія. Це свідчить про те, що рішення про введення в ПМР трирівневої системи надання медичної допомоги було продуманим, прорахованим і вивіреним, узгодженим насамперед із тими, кому належить його реалізовувати на практиці в процесі лікування хворих. Така система функціонує на підставі відповідної нормативно-правової бази.
Система працює другий рік, пройшла апробацію та довела свою спроможність. Кожна лікувальна установа, кожен працівник знає, що він повинен робити й за що відповідає перед пацієнтом.
– Очолювана Вами галузь є однією з найбільш бюджетних. Скільки коштів держава витрачає на її функціонування за рік? Які основні статті видатків? Які, окрім державних, є ще джерела фінансування?
– Основу системи фінансування охорони здоров’я становлять відрахування з республіканського бюджету. Ще одне джерело – виторг від надання медпослуг на платній основі. Вони надаються пацієнтам, які бажають одержати їх, як кажуть, «тут і зараз». Тарифи затверджені відповідною постановою Уряду. Дві з шести прийнятих на законодавчому рівні державні цільові програми (ДЦП) лікування певних хвороб фінансуються коштом Глобального
фонду (часткове лікарське забезпечення, лабораторна діагностика, постачання та ремонт певних видів медобладнання).
Щорічно з державної скарбниці на функціонування медичної галузі виділяється близько 1 млрд рублів. (Минулого року, наприклад, ця цифра склала 910 млн руб.) Більш ніж половина виділених бюджетних коштів направляється на оплату праці співробітників охорони здоров’я. Їх майже 9 тис. осіб. Друга за обсягом стаття витрат – закупівля лікарських засобів для лікувальних установ та організацій (щорічно понад 120 млн руб.). Значними є витрати на закупівлю харчових продуктів або оплату послуги з її організації для 13 стаціонарних лікувальних установ республіки.
– Харчування також є елементом лікування?
– Безсумнівно, воно ж дієтичне. Покликання медиків – лікувати, а приготуванням їжі для хворих можуть займатися спеціалізовані організації, що вони й роблять на наше замовлення. На аутсорсинг ми перейшли за дорученням Президента. Так, для держави це обходиться дорожче, але при цьому якість харчування краща. Скарги з боку хворих та їхніх родичів припинилися, а керівники лікувальних закладів позбулися невластивих їм функцій та сконцентрували увагу безпосередньо на лікуванні пацієнтів.
– Є випадки, коли за медичними показаннями придністровці направляються на лікування за кордон. Чи завжди витрати бере на себе держава? Як працює такий механізм та яка його віддача?
– Цей напрямок діяльності міністерства також потребує значних бюджетних вливань. За межі республіки за відповідними контрактами з закордонними клініками на лікування направляють тих пацієнтів, яким наша медицина поки що не в змозі надати допомогу на місці. Постановою Уряду затверджений перелік категорій громадян, які їдуть на лікування за кордон (Молдова, Росія) за кошт бюджету. При цьому немає різниці, яке громадянство вони мають. Крім того, Росія виділяє певні квоти й оплачує лікування придністровців, які мають російське громадянство.
Система діє впродовж останніх п’яти років, налагоджена взаємодія з колегами з провідних наукових центрів інших країн, напрацьований відповідний досвід. Та головне – це приносить плоди: минулого року вдалося врятувати життя в буквальному значенні цього слова понад 800 хворим.
У порівнянні з 2022 роком кількість пацієнтів, які потребують лікування за кордоном, зменшилася на 20 %. Це свідчить про те, що на місці ми почали виконувати більше високотехнологічних операцій.
Для лікування хворих залучено також потенціал розташованих у ПМР приватних медичних центрів. Таке трапляється у випадках, коли в галузі є дефіцит або брак вузьких спеціалістів, зокрема дитячого профілю. За укладеними договорами в рамках державного замовлення до медичних центрів «Тирамед» та «Медін» пацієнти направляються на лабораторні та функціональні дослідження, консультації. Минулого року в них провели близько 7 тис. консультацій та досліджень. Ці послуги оплачуються приватним клінікам із бюджету.
Цифри – найкращі факти ■ По лінії ФКВ відремонтовано 17 закладів охорони здоров’я на загальну суму 55,7 млн руб. ■ 39,3 млн руб. торік витратили на придбання медичного устаткування.
– Чи існує чітке розмежування щодо того, яке лікування пацієнт дістає безплатно, а за що йому доведеться платити?
– Лікарі орієнтуються на норми урядової постанови, якою затверджена програма державних гарантій надання громадянам безплатної медичної допомоги, та суворо дотримуються її. У ній прописане безкоштовне надання невідкладної медичної допомоги. Визначені також категорії громадян, які не оплачують медичні послуги, що їм надаються. Це діти, вагітні, породіллі, військовослужбовці. Що стосується решти пацієнтів, то якщо їм необхідна амбулаторно-поліклінічна допомога, вона надається безплатно за медичними показаннями. При цьому для медиків прописаний чіткий порядок та алгоритм дій. Погіршилося самопочуття – звернення до дільничного терапевта чи педіатра. Є показання – направлення на лабораторні дослідження, на консультацію до вузьких спеціалістів чи госпіталізацію. У таких випадках все безплатно. Та якщо пацієнт бажає самостійно перевірити власне здоров’я, та ще й зробити це оперативно, то йому необхідно буде заплатити.
– Підемо від приватного до загального. Впродовж останніх 30 років царина охорони здоров’я неодноразово реформувалася. Однак такі зміни не мали кардинального характеру. Нас продовжує лікувати по суті радянська медицина. Можливо, варто звернути увагу на інші країни, зокрема сусідні, й переходити до страхової медицини? Чи цьому щось перешкоджає?
– У Придністров’ї використовується бюджетна модель фінансування галузі охорони здоров’я. До речі, таких принципів дотримуються Великобританія, Іспанія, Італія.
За дорученням керівництва республіки наше відомство у співпраці з іншими фахівцями вивчало можливість застосування страхової медицини. Висновок: за такої великої кількості осіб пенсійного віку та обмеженого кола працездатних громадян, які сплачують податки (трохи більше як 130 тис. осіб), перехід на страхову медицину неможливий. При цьому немає перешкод для застосування змішаного формату страхової медицини. Такий застосовується в Російській Федерації. Там держава взяла на себе зобов’язання щодо фінансування лікування пенсіонерів, дітей, офіційних безробітних, соціально вразливих верств населення, а решті пацієнтів медична допомога надається в межах страхової медицини.
Так, можна розглядати питання запровадження змішаної моделі страхової медицини, але не в обставинах зовнішніх обмежень, у яких перебуває Придністров’я. Страхова медицина, безумовно, має право на життя, але не тут і не тепер.
– В останні роки ми є свідками поступового покращення матеріально-технічної бази охорони здоров’я. Підмогою в цьому виступає Фонд капітальних вкладень. Водночас спостерігається різкий контраст у стані відремонтованих установ і тих, черга до яких ще не дійшла.
– У підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я 37 організацій, 60 ФАПів, 37 СЛА – господарство велике. Найпершим завданням є створення комфортних умов для лікування пацієнтів та роботи медичних працівників. Однак виконати ремонтні роботи миттєво на всіх наших об’єктах просто фізично неможливо. Визначаємо пріоритети та слідуємо їм. За рекомендацією Глави держави, особливу увагу приділяємо сільській медицині: будуємо там нові ФАПи, СЛА, ремонтуємо їх за програмою капітальних вкладень. Такий самий підхід до лікарень та поліклінік.
Ми оперативно реагуємо на стан критичних об’єктів, щоб згодом не витрачати набагато більші кошти на їх ремонт. Звичайно, хотілося б ремонтувати більше, але ми обмежені у фінансуванні. Хоча слід визнати, що у програмі капітальних вкладень об’єкти охорони здоров’я завжди у пріоритеті. За останні п’ять років на наших об’єктах зроблено дуже багато, про це постійно повідомляють ЗМІ, тому не переказуватиму все. Резюмуючи, скажу: зроблено багато, а доведеться зробити ще більше.
– Медичний персонал та ще педагоги становлять левову частку працівників бюджетної галузі. Їхні зарплати ніколи не були високими. Проте за останній рік у цьому напрямі також спостерігаються позитивні тенденції. У чому суть пілотного проекту оплати праці медиків, що як експеримент з 1 липня 2023 р. почав реалізовуватися в РКЛ, а тепер поширений на всю республіку?
– Пілотний проект, апробований у головній лікарні республіки, багатопрофільному, цілодобовому стаціонарі, виявився ефективним. Уже наприкінці минулого року ми побачили результат: припинився відтік кадрів. Раніше впродовж місяця могло звільнитися 10 лікарів і виїхати до сусідніх держав, де оплата праці вища.
Розв’язання кадрової проблеми лежало у площині фінансового стимулювання за виконуваний співробітниками РКЛ обсяг роботи та її якість. Перший крок – оптимізація структури та штатного розкладу лікувальної установи, нормативи якого були затверджені ще 1986 р. Було скорочено 200 штатних одиниць, що дало певну економію фонду заробітної плати. При цьому жодна людина з-поміж лікарів та медсестер звільнена не була. Крім того, були виділені додаткові фінансові ліміти для підвищення розміру заробітної плати медичного персоналу до рівня оплати праці в сусідніх державах.
Необхідно констатувати: інтенсивність праці зросла. Загалом, як працюєш, так і отримуєш, і це справедливо. Після кожного місяця члени тарифікаційної комісії оцінюють внесок кожного співробітника відповідно до розроблених критеріїв ефективності їхньої роботи. Оформляєть-
ся відповідний протокол, який є підставою для нарахування та виплати заробітної плати з додаванням стимулюючих виплат.
З квітня досвід зарплатного пілотного проекту був поширений на всі лікувально-профілактичні установи республіки.
Підхід до оплати праці має диференційований характер. Співробітники лікувальних закладів республіканського рівня одержують найвищу зарплату. Їхні колеги, які працюють в установах першого та другого рівня, – на 20–25 % менше. Це тому, що на третьому рівні й навантаження у персоналу вище, і пацієнти тяжкі, й кваліфікація медиків, які надають високотехнологічну медичну допомогу, на високому рівні.
– Чи дозволить реалізація пілотного проекту розв’язати кадрову проблему? Наскільки вона гостра на сьогодні?
– У РКЛ, яка укомплектована кадрами на 96 %, проблема вже фактично вирішена. Однак у середньому по галузі нам бракує 300 лікарів. Медичний факультет ПДУ не випускає такої кількості фахівців. Упродовж усіх років навчання відбувається інтенсивний відсів абітурієнтів, які спочатку побажали поєднати життя з медициною. Ми можемо говорити про щорічний приплив лікарів у галузь у кількості 50–55 осіб. Виходячи з цих показників, зрозуміло, що тепер кадрову проблему не можна вирішити, враховуючи також об’єктивний фактор старіння медичних кадрів. Ми вважали за необхідне підвищити рівень оплати праці, сподіваючись, що повернуться ті, хто виїхав із республіки. Відрадно, що вже є приклади повернення.
З метою розв’язання кадрового питання використовується і така форма державної підтримки, як надання молодим сім’ям субсидій для придбання житла. Коштом бюджету направляємо лікарів та медсестер на курси підвищення кваліфікації, навчання ведеться також і дистанційно. Це досить важливо, оскільки фахівець, якщо він не дістає нових знань, зупиняється в професійному розвитку. Політика, яку просуває наше відомство, полягає в тому, що спеціаліст повинен «вчитися, вчитися і вчитися». Кожна п’ятирічка – курси підвищення кваліфікації, стажування. Все для того, щоб здобувати нові теоретичні знання, опановувати практичні навички. Від можливого небажання медиків дотримуватися цих відомчих установок, пацієнтам стає тільки гірше.
– Під час візиту до Абхазії відбулась Ваша зустріч із російським колегою Михайлом Мурашком. Чи принесла вона щось придністровській медицині?
– У рамках візиту ми продовжили робочі зустрічі, спрямовані на зміцнення співпраці в галузі охорони здоров’я. Нагадаю, що результатом аналогічної зустрічі, яка відбулася минулого року, стало запровадження в Придністров’ї телемедичних консультацій із фахівцями РФ. До цієї системи підключені РКЛ, Республіканський госпіталь інвалідів ВВВ, Республіканський центр матері та дитини. Під час бесіди з Михайлом Альбертовичем ми обговорили можливість підключення до системи телемедичних консультацій Бендерського центру матері та дитини.
Суть співпраці: наші фахівці мають можливість направити до провідних російських клінік в електронному вигляді документацію про складні медичні випадки, коли виникають труднощі з визначенням діагнозу і тактики лікування. Через 72 години наші лікарі одержують рекомендації щодо діагностики та лікування від російських колег. В особливих випадках вони висловлюють бажання, щоб такі тяжкі клінічні хворі були направлені до них. І ми погоджуємося на це, розв’язуючи організаційні питання.
В Абхазії продовжили обговорення питань з удосконалення механізму лікування придністровців у медичних центрах РФ. Констатували, що російські колеги завжди з готовністю йдуть назустріч нашим фахівцям, сприяють благородній справі лікування хворих.
Серед обговорених нами тем були пропозиції міністра охорони здоров’я РФ щодо переходу Придністров’я на страхову медицину. Михайло Альбертович вважає, що наша республіка в процесі реформування галузі охорони здоров’я цілком могла б використати російський досвід упровадження змішаної системи страхової медицини. Торкнулися також тематики розв’язання питання ввезення на територію Придністров’я лікарських препаратів.
Російські партнери завжди готові до діалогу з нами та надання всілякої допомоги.
Скориставшись публічною трибуною, наданою газетою, міністр охорони здоров’я Христина Албул привітала колег з Днем медичного працівника, побажала їм стабільності в роботі, успіхів у кар’єрі, надії на зміну ситуації в галузі на краще та, звичайно ж, ЗДОРОВ’Я!
ПРЕДСТАВЛЯЄМО СПІВРОЗМОВНИКА
Христина Албул народилася 2 грудня 1986 р. у с. Суклея Слободзейського району.
З 1992 по 2003 рік – навчання в середній школі с. Суклея.
З 2003 по 2009 рік – навчання в Кишинівському державному університеті медицини та фармації.
З 2012 по 2020 рік – робота на різних посадах, зокрема головного лікаря в ДУ «Республіканська туберкульозна лікарня» (м. Бендери).
13 березня 2020 року призначена заступником міністра охорони здоров’я.
З 19 травня 2020 року – міністр охорони здоров’я.
За успіхи в роботі та високий професіоналізм 2018 р. Христина Албул удостоєна звання «Відмінник охорони здоров’я». Відзначена медалями
«75 років Перемоги у ВВВ», «30 років ПМР» та орденом «Трудова слава».
Сергій МЕЛЬНИЧЕНКО.
Фото Марини Сови.