Чарівний зелений острівець нашого улюбленого міста – Ботанічний сад, закладений весною 1959 року, – унікальна і єдина в республіці установа, на території якої з науково-дослідною, освітньою та навчальною метою культивуються, вивчаються та демонструються колекції живих рослин із різних частин світу та різних кліматичних зон, які, за окремими випадками, не ростуть у самій країні.
Історія його розпочалася з рішення вченої ради Молдавського науково-дослідного інституту зрошуваного землеробства та овочівництва (МНДІЗЗО), в якому йшлося про необхідність створення дендрарію, згодом перетвореного на Ботанічний сад. Сталося це рівно 65 років тому.
Тираспольчанам треба віддати належне першому директорові МНДІЗЗО Прокопієві Дворникову (радянському вченому, агроному-селекціонеру, члену-кореспонденту ВАСГНІЛ, академіку АН Молдавської РСР, Героєві Соціалістичної Праці) за ініціативу та натхнення, з якими він узявся створювати лабораторію квітникарства і почав будівництво дендропарку.
Організацією безпосередньо будівельних робіт займався науковий співробітник лабораторії, а згодом – завідувач дендрарію Володимир Денисов.
«Старожили пригадували, з яким ентузіазмом брався за будь-яку роботу Володимир Олексійович. Він особисто їздив по багатьох містах СРСР, де на той час уже функціонували дендрарії: домовлявся щодо обміну окремими видами рослин, бував у Київських та Московських ботанічних садах, у Нікітському ботсаду Ялти та інших місцях. Звідусіль привозив новинки, залишав у дарунок і свої молдавські зразки. Так поповнювався фонд нашого дендрарію», – розповів Валерій Стариш, нинішній керівник установи, вчений, кандидат технічних наук.
Валерій Іванович пригадав, що за роки, коли закладався Ботанічний сад, колекційний фонд дендрарію становив близько 1 500 інтродуцентів, тобто рослин, переселених на місцевість, де вони раніше не існували. З них 141 таксон – це були нові інтродуценти загальною кількістю понад 7 тис. одиниць.
Будь-які рослини, перш ніж їх висадити на території парку, тримали рік-два у спеціальному розпліднику, де їх перевіряли на збудників хвороб, за необхідності – лікували, щоб у подальшому не нашкодити іншим рослинам. Це правило непорушне у всі часи.
З 2010 року, окрім утримання колекційного фонду, більшу увагу приділили господарській та науково-методичній діяльності: створили концепцію ДУ «Республіканський ботанічний сад», відділили колекційні види від заростів дикої рослинності, відновили функціонування парників, теплиці та розплідника, розкорчували та повернули у фонд використання землі наукового розплідника площею 2 га, де нині досліджують 30 тис. рослин.
Галина Будза, – перший заступник директора з наукової роботи, охоче повідомила:
«У розпліднику деревних декоративних порід та багаторічних квіткових культур ми вирощуємо посадковий матеріал кількох груп: хвойних, деревних, чагарникових порід (їх у нас понад 10 тисяч штук); квіткових, пряно-смакових та лікарських рослин (понад 6 500 одиниць); а також рослин, що входять до Червоної книги.
Найцікавіші представники нашої колекції – кипарис вічнозелений, сосна гімалайська, ялина сербська, метасеквойя, туєвик, ліріодендрон тюльпанний, дуб кам’яний, лавр благородний та лавровишня лікарська, а також безліч інших видів».
Необхідно додати, що Галина Дмитрівна – кавалер ордена «Трудова слава», за фахом – інженер садово-паркового господарства та будівництва, працює в ботанічному саду вже 14 років після закінчення Брянського державного інженерно-технологічного університету.
Професіонал з великої літери, вона навчає своєму мистецтву студентів Тираспольського аграрно-технічного коледжу, які освоюють спеціальність «Садово-паркове і ландшафтне будівництво» за програмою дуального навчання на дослідних ділянках Ботанічного саду. Вони вчаться вирощувати рослини, які згодом висаджуватимуть на вулицях наших міст.
До речі, у 2022 році частину Ботанічного саду – дендропарк з колекцією 12 500 одиниць рослин, а також господарську та матеріальну базу передали у відання столичної влади. В парку здійснили реконструкцію, і тепер тираспольчани та гості столиці можуть заходити через гарно оформлені ворота на його територію, помилуватися різноманітними рослинами, відпочити душею, подихати свіжим незабрудненим повітрям. Для дітей та школярів влаштовуються екскурсії, під час яких вони знайомляться з цікавими та рідкісними видами квітів, дерев і кущів.
Розарій, розташований у центральній частині парку, є головною частиною експозиції й налічує понад 200 сортів троянд. Їх доставляли звідусіль, окремі види привозили навіть із Франції.
У перспективі Ботанічнй сад планує відновити будівлю Придністровського НДІ сільського господарства, частиною якого він є, створити науково-оранжерейний комплекс з лабораторіями, де проводитимуть діагностику рослин та препаратів, які використовуються для них тощо. Мріють працівники Ботанічного саду побудувати нове парниково-тепличне господарство і докладають усіляких зусиль, щоб досягти своєї мети.
Післяслово. З нагоди 65-річчя ДУ «Республіканський ботанічний сад» його директор Валерій Стариш удостоєний почесного звання «Заслужений працівник ПМР». Колектив редакції долучається до привітань і зичить керівникові та членам його колективу подальших успіхів у реалізації задуманого на благо нашої республіки та її громадян.
Михайло ТРЕМБІТА.