32 роки тому. Трагедія Бендер
П’ять місяців тривала у 92-му війна придністровців за свободу і незалежність створеної з їхньої волі республіки, за право розпоряджатися власною долею. У покоління 90-х, як і у попередників із сорокових, був і віроломний напад агресора, і першоквітневий розстріл автобуса з робітниками в Бендерах, і запеклі бої під Кошницею і Кочієрами, й артобстріли нескорених Дубоссар, і найбільша трагедія – Бендерська. Була і Перемога, і довгоочікуваний мир.
Відтоді минуло понад три десятиліття. 32 роки без війни, але спогади про 19 червня 1992-го свіжі в пам’яті. Вони кровоточать, ніби рана, що не гоїться. Чергова дата Бендерської трагедії хоч і скорботна, та покликана ще раз нагадати про героїчне минуле нашої республіки.
Спекотного літа 92-го напруженість наростала. Хроніка червневих подій тільки підтверджує цю тезу.
2 червня – створені всього за два тижні до цього органи держбезпеки ПМР заарештували шістьох членів терористичної групи «Бужор» на чолі з Іліє Ілашку. Як виявилось, її організатором було Міністерство національної безпеки Молдови. Придністровці вкотре переконалися: у РМ терор зведений у ранг державної політики.
У ніч із 4 на 5 червня – масований артобстріл у районі Дубоссар призвів до пошкодження трансформаторів місцевої ГЕС, масло з яких витекло в Дністер, що загрожувало екологічним лихом.
6 червня – Верховна Рада Придністров’я ухвалила чергову постанову «Про заходи щодо припинення війни та встановлення миру». У документі міститься заклик до негайного відведення збройних формувань з території Придністров’я, припинення бойових дій та укладання федеративного договору між РМ та ПМР.
18 червня – за рішенням двосторонньої молдо-придністровської змішаної комісії в районі Бендер знято воєнізовані пости, роззброєно гвардійців та ополченців, зброю складовано.
19 червня – провокаційна перестрілка біля Бендерської друкарні стала сигналом до початку великомасштабної агресії регулярних військ Молдови в Бендерах, яку президент РМ Мірча Снєгур, прозваний за це в народі «Кривавий», назвав «наведенням конституційного порядку».
20 червня – близько третьої години ночі армія Молдови захопила міст через Дністер. У місті почалися погроми, пограбування, пожежі, вбивства мирних жителів, які тривали упродовж всього перебування молдовської армії в місті. Осередок опору сконцентрувався в будівлі виконкому Бендерської міськради.
20 червня – Верховна Рада виступила з заявою з закликом до керівництва країн СНД надати народу Придністров’я військову та гуманітарну допомогу. Військове командування республіки приймає рішення про формування зведеної ударної групи для прориву оборони в районі мосту через Дністер. Молдовські війська змушені залишити центр міста.
20–24 червня – масовий вихід із Бендер біженців, яким надала притулок сусідня Україна. Їхня кількість досягла близько 100 тисяч осіб.
21 червня – в республіці оголошено триденну жалобу.
22 червня – бомбардування мосту через Дністер і с. Паркани. Бендери залишили члени чотиристоронньої комісії міжнародних військових спостерігачів.
23 червня – учасники пленарного засідання Верховної Ради визнали захоплені Молдовою населені пункти окупованими, а її політику – геноцидом проти народу Придністров’я. Депутати ухвалили рішення направити зусилля влади на будівництво самостійної суверенної держави, виходячи з результатів проведених референдумів та Декларації про незалежність ПМР. Члени парламенту Молдови від Придністров’я заявили про складання депутатських повноважень.
Прибуття до Тирасполя генерала Олександра Лебедя, 27 червня призначеного командувачем 14-ї російської армії, яка зайняла за його наказом «озброєний нейтралітет».
26 червня – спроба молдовської сторони завдати бомбового удару по народногосподарських об’єктах Тирасполя, зокрема по нафтобазі в с. Ближній Хутір.
29 червня – внаслідок масованого артилерійського обстрілу в Бендерах спалахнули численні пожежі.
До підписання в Москві Угоди про принципи мирного врегулювання молдо-придністровського конфлікту залишалося 22 дні.
СТАТИСТИКА ТРАГЕДІЇ
Бойові дії в Бендерах тривали близько місяця.
З боку Придністров’я втрати становили 489 осіб.
Поранення різного ступеня тяжкості дістали 1 242 особи.
Завданий місту матеріальний збиток склав 10 млрд рублів.
Микола КОЛЕСНИК.
Фото IA «Новости Приднестровья».