Чергове пленарне засідання Верховної Ради стало для придністровців знаковим: на ньому прийнято пакет законопроектів, які стосуються царини освіти, а діти в республіці є практично в кожній родині.
Зокрема, в законі «Про освіту» закріпили норму, згідно з якою випускники училищ, технікумів, коледжів і вишів, які навчалися на бюджетній основі, після одержання диплома зобов’язані відпрацювати за здобутою ними спеціальністю від одного до трьох років.
Раніше це питання було врегульоване тільки на підзаконному рівні. При цьому чітких регламентованих термінів відпрацювання випускниками вишів і закладів СПО, які навчалися на бюджетній основі, встановлено не було. Усунути правову прогалину з метою виключення можливості виникнення спірних ситуацій взялися депутати Комітету з освіти, науки, культури, громадських об’єднань, спорту, інформаційної та молодіжної політики, запропонувавши колегам по депутатському корпусу прописати у профільному законі терміни обов’язкового відпрацювання для придністровських випускників-бюджетників. Депутати прийняли законодавчу ініціативу відразу у двох читаннях.
Відтепер у Законі «Про освіту» закріплені норми, згідно з якими випускники-бюджетники, які успішно освоїли навчальні програми бакалавріату та спеціалітету, по закінченні навчання повинні відпрацювати за розподілом три роки. Від 3 до 5 років відпрацьовуватимуть випускники з вищою медичною освітою.
У разі, якщо випускник бакалавріату відразу вступив до магістратури, обов’язкові три роки він відпрацьовуватиме після одержання диплома магістра. Термін обов’язкового відпрацювання залишиться незмінним і в тому випадку, якщо програма магістратури була ним освоєна за бюджетний кошт. Якщо ж студент-бюджетник вступив до магістратури через кілька років після отримання диплома бакалавра, то після закінчення навчання він повинен буде відпрацювати за спеціальністю один рік.
Нарешті, для випускників-бюджетників організацій початкової профосвіти в законі зафіксували обов’язкове відпрацювання строком в один рік, і два роки – для випускників-бюджетників організацій середньої професійної освіти.
Депутати того ж Комітету Верховної Ради запропонували на законодавчому рівні встановити обмеження на запит додаткової документації від педагогічних працівників шкіл і дитячих дошкільних установ. Народні обранці зазначили: відповідно до Закону «Про освіту» робочий час педагогів, залежно від займаної посади, передбачає навчальну та виховну діяльність, зокрема практику учнів, індивідуальні заняття з ними, наукову, творчу і дослідницьку роботу.
Водночас педагоги шкіл і дитячих садків змушені готувати великий обсяг різної документації (плани, звіти, довідки), а також готуватися до уроків. Усе це фактично збільшує тривалість робочого тижня (понад 40 годин). Законодавці підтримали законопроект про звільнення освітян від зайвої бюрократизації в остаточному читанні. Прийняті поправки зобов’яжуть Міністерство просвіти встановити єдиний перелік документації, яку повинні надавати вчителі, вихователі та інші педагогічні працівники шкіл і дитячих дошкільних установ.
■ «Цей закон поставив крапку в тривалих дискусіях. Визначено вичерпний перелік заходів, до реалізації яких можуть залучатися наші вчителі, які документи готувати. Усе, що не підпадає під перелік, учителю не може бути доручено. Не буде такого: «перерви одну роботу і зроби якусь статистику» чи ще що-небудь додатково. Встановлено професійні обов’язки педагогів, їхні обов’язки щодо виховання молодого покоління», – прокоментував журналістам ухвалені поправки керівник профільного комітету законодавчого органу Iгор Буга.
Iгор ШЕВЧЕНКО.
Фото: vspmr.org.