Про нововведення, яким інтригували придністровців останні кілька років, ми поговорили з начальником державної служби транспорту та нагляду за транспортною діяльністю Мінекономрозвитку Артемом ФЕДОРЕНКОМ.
– Артеме Віталійовичу, люди по-різному сприймають новину щодо оплати проїзду у громадському транспорті не звичною готівкою, а карткою. Хтось вважає це прогресом і перспективним напрямом, інші – незручною та не для всіх доступною послугою. Звідки взагалі прийшла ця ідея?
– Ми використали російський досвід. У багатьох містах РФ протягом років діє така система, і ніхто з пасажирів не нарікає. Наш варіант оплати більш сучасний, і побудований з урахуванням місцевого компоненту. Вивчивши свої можливості, ми дійшли висновку, що громадяни можуть використовувати для оплати проїзду карту «Клевер», яка підключена до трьох банків: Агропромбанк, Ексімбанк та Ощадбанк. У республіці 70 % жителів послуговуються ними. Ми пам’ятаємо і про пільгові категорії: пенсіонерів, школярів, студентів, афганців, захисників Придністров’я, ветеранів – загалом 34 категорії. Їх треба оцифрувати, тобто об’єднати однією електронною системою.
– Давайте про пільговиків і поговоримо. Люди бояться, що їх можуть позбавити пільги якось таємно, вони й не знатимуть про це.
– Це й не дивно. Будь-яке нововведення викликає спротив через незнання, через те, що до старих порядків за роки звикли, а нове здається страшним, таємним та незрозумілим. Тому ми й даємо роз’яснення на всіх можливих ресурсах. До речі, в магазинах люди розраховуються карткою і це їх не лякає. Так буде і з наданням транспортної послуги.
Щодо школярів: 1 вересня вони отримують у школі довідку, яка дає їм право користуватися 50 % пільгою за проїзд протягом навчального року. З початком канікул пільга знімається. Переходячи з класу в клас, вони знов і знов повинні брати документ про належність до учнівської молоді.
Однак, скільки таких дітей користується громадським транспортом, не знає ні сам перевізник – тролейбусний парк, ні держава, яка надає таку можливість учням. Отже, їх треба внести до єдиної системи та забезпечити кожного картою, яка діятиме протягом усього періоду навчання, до випуску зі школи. Але, наголошую ще раз, тільки на час навчання, канікули не враховуються. В карті міститимуться всі необхідні дані. Про це потурбуються спеціалісти Агропромбанку, які нині над цим працюють.
Що стосується пенсіонерів. Банківська картка пенсіонера вже містить «вшиту» інформацію, яка підтверджує статус особи, тому спеціальний пристрій (валідатор), що буде встановлений у кожному тролейбусі, без проблем її розпізнає. Звичайно, він «прочитає», що картка належить пенсіонеру, і не зніме грошей за поїздку. До того ж, пенсіонери, як колись за пенсійним посвідченням, так тепер із карткою, зможуть їздити в тролейбусі стільки, скільки їм треба. Ліміти на кількість щоденних поїздок ніхто не встановлюватиме.
– У нас у республіці багато пенсіонерів не мають пенсійної картки, бо принципово отримують «живі» гроші, готівку, просто в руки. Як буде з ними? Як їм платити за проїзд?
– Таких у нас 23 % від загальної кількості пенсіонерів, і для них виготовлятимуть спеціальні картки, які дають право проїзду. Навіть якщо на них нема грошей, валідатор зафіксує, що це пенсіонер. Пільговим категоріям громадян на картку повертатимуть частину коштів від поїздки. Звичайно, перший час можна буде користуватися як готівкою, так і карткою, та згодом готівковий проїзд піде в небуття. Ми плануємо запустити пілотний варіант з 1 вересня до кінця поточного року. За цей час зможемо зрозуміти, які недоліки існують, що треба додати, що скоригувати. Для цього й створена робоча група, до складу якої увійшли працівники Мінекономрозвитку, Агропромбанку.
Ще один момент: у тролейбусах працюватимуть кондуктори, оснащені спеціальним переносним терміналом, через який зможуть продати квиток, і пристрій зафіксує, що квиток продано. До того ж, вони зможуть проконтролювати, чи сплатив пасажир за проїзд на вході. А ще вони перевірятимуть наявність у транспортному засобі реальних пільговиків, щоб люди не передавали, наприклад, своїм онукам чи дітям, які не мають права на безоплатний проїзд, свою картку.
– Чи існують труднощі з виготовленням карт для проїзду пільговиків?
– Проблема в тому, що всі названі вище 34 категорії «приписані» до різних відомств і міністерств. Нам треба їх зібрати та об’єднати, присвоїти кожному певний номер, за яким система його «прочитає».
– Це ми говорили про жителів республіки. А де візьмуть проїзну карту, наприклад, наші гості, родичі або туристи, які приїжджають на кілька днів?
– Ми подбали й про це. Карту, виготовлену заздалегідь, можна буде купити у водія. Нова автоматизована система працюватиме і на міжміських перевезеннях, однак її слід упроваджувати акуратно, щоб не створити дискомфорт пільговим категоріям громадян та не порушити їхні права. Актуальність реалізації цих нововведень є вкрай високою. Нині наша система перевезення пасажирів перебуває в депресивному стані. Якщо ж не зайнятися її модернізацією тепер, ми можемо втратити покриття з пасажироперевезень.
– Які ще варіанти ви плануєте використати, щоб довести до відома громадян необхідність цього нововведення та більш зрозуміло пояснити, наскільки це просто, сучасно, і ніхто нікого не збирається «обвести навколо пальця», як то кажуть?
– Очевидно, найближчим часом буде виданий спеціальний буклет із чіткими поясненнями, доступними кожній людині. Мені здається, що наші громадяни, особливо так званого «срібного» віку, розберуться в тонкощах цього нововведення. Ми зробимо все, щоб перехід на нову систему оплати проїзду відбувся безболісно, без стресу.
– І на завершення теми: для чого все це робиться? Чим не годиться старий випробуваний спосіб перевезень громадян?
– Увесь світ уже давно не використовує систему, де гроші потрапляють до чиєїсь власної кишені, в обхід держави. Люди розуміють, що держава повинна платити пенсії, зарплату бюджетникам із тих надходжень, що поступають у вигляді податків до державної казни. На сьогодні система пасажироперевезень неефективна, виручка збирається на місцях, без її урахування, пасажиропотік не реєструється, спосіб надання пільги – застарілий. А відсутність таких даних не дозволяє раціонально розподіляти маршрути. Та й система пільг для громадян у нас вже давно потребує перегляду. Тут ще багато роботи попереду.
Аліса КОХАНОВА.
Фото автора.