Це потрібно не мертвим, це потрібно живим
У передсвітанкову годину 22 червня мелодія легендарної пісні «Священная война» пролунала біля колонади Меморіалу Слави у Слободзеї.
На цьому священному місці поклоніння в межах республіканської акції «Свіча пам’яті» розпочався мітинг-реквієм «І згадати страшно, і забути не можна». Звуки, що пронизують душу кожної небайдужої людини, що кличуть «на смертний бій з фашистською силою темною», нагадали, чого довелося зазнати багатонаціональному радянському народу. Ніколи не зітруться з пам’яті злочини німецько-фашистських загарбників і подвиг воїнів Червоної Армії.
У зв’язку зі скорботною датою до придністровців звернувся Президент Вадим Красносельський:
«Ця трагедія об’єднала радянський народ, і він піднявся на священну боротьбу з коричневою чумою. Загальна біда не обійшла стороною нікого, люди різного віку кували перемогу на передовій і в тилу, боролися з загарбниками в підпіллі та в партизанських загонах. Вирішальний внесок у розгром фашистського агресора зробив саме Радянський Союз. Ми про це завжди пам’ятатимемо».
Зі зверненням до земляків виступив і керівник законодавчого органу влади республіки Олександр Коршунов.
«Схиляючи голови в пам’ять про загиблих та їхній героїчний подвиг, ми повинні зробити все необхідне для того, щоб подібна трагедія не повторилася. Наш обов’язок – оберігати мир і в республіці», – зазначив Голова Верховної Ради.
У таку ж досвітню годину 83 роки тому без оголошення війни фашистська Німеччина напала на Радянський Союз. Того дня зруйнувалися плани мільйонів жителів величезної країни.
«Для нашого народу 22 червня – день скорботи, день випробування на міцність. За чотири воєнні роки СРСР втратив практично п’яту частину населення. Попереду були ще довгі 1 417 днів, але вже в найперший день народ зробив вибір: у годину небезпеки бути разом із Вітчизною, стояти за неї на смерть, Батьківщину ворогові не віддавати. Цей вибір визначив результат Великої Вітчизняної.
На територію Придністров’я війна прийшла того ж дня – 22 червня 1941 року німецькі війська бомбардували аеродром і залізничну станцію в Тирасполі, мости в Рибниці та Бендерах. Розпочалася мобілізація. З перших днів війни зі Слободзейського району на фронт пішли близько двох тисяч осіб», – розповів під час виступу на мітингу глава держадміністрації Слободзейського району та м. Слободзеї Василь Тищенко.
Найкоротша ніч року. Позаду у випускників 41-го 21 щасливий мирний червневий світанок. Вальс, виконаний танцюристами ансамблю «Ритмик-данс», воскресив у пам’яті присутніх дорогі кожному обличчя ветеранів війни, батьків, дідів і прадідів. Багато з них, назавжди залишившись молодими, дивляться з фотографій на нащадків. Чеканний голос Юрія Левітана, який по радіо сповістив жителів СРСР про напад Німеччини, лунав у Слободзеї, як і тоді, понад вісім десятків років тому: «Ворог буде розбитий! Перемога буде за нами!». На сьогодні ці слова – актуальний лейтмотив, близький кожному придністровцю.
Пам’ять тих, хто віддав життя за мир на землі, хвилиною мовчання вшанували депутати районної Ради, представники держадміністрації, трудових колективів, навчальних закладів, громадських організацій та жителі міста.
Виступи зразкового танцювального ансамблю «Ритмик-данс», популярних виконавців Сергія Федченка та Анатолія Константинова повернули учасників республіканської акції «Свіча пам’яті» на кілька десятиліть назад.
Ранкова церемонія на Меморіалі Слави відбулася в освітленні лампад, на гранітні плити лягли троянди та червоні гвоздики на знак пам’яті та скорботи, подяки й поваги. Свічка пам’яті не згасне в наших серцях.
P. S. Республіканська акція «Свіча пам’яті» відбулася в усіх містах Придністровської Молдавської Республіки.
Олег ГАВРИЛЕНКО.