Про тих, кого приручили

Брати наші менші

Якось літнього дня… Так, з різними варіаціями, починається більшість казкових історій, які люблять діти. Не менше, як казки, вони люблять тварин, а зустрічі з ними, заплановані чи спонтанні, викликають «дике захоплення».


Чим зайняти дитину на дозвіллі? Це питання постійно на порядку денному повсякденного життя молодих батьків. Вирішували цей ребус і ми, доки нам не потрапила на очі вивіска «БелкаПМР», що у торговому центрі «Ян». Ба, та це ж той самий контактний зоопарк, про який згадує місцеве радіо не менше, ніж сарафанне. Погодьтеся, хоч раз, але ви чули про цей розплідник від знайомих.

Піднялися на другий поверх. Такі ж маленькі відвідувачі, як і наш син, округливши очі, захоплено розглядали тварин, імітували їхні звуки, повторювали жести та всіляко… контактували з ними. В першу чергу нашу увагу привернули в’єтнамські свинки. Від них погляд перейшов до граціозних і пухнастих кам’яних куниць. До речі, вони мають й іншу назву – білодушка, гірська куниця. Це єдиний вид куниць, які не бояться жити поруч із людиною.

Ми «познайомилися» з приматом – зеленою мавпою (вона справді виявилася смарагдового відтінку); з сирійським та джунгарським хом’ячками, мишками-піщанками, а також хижаками (!) – тхорами сімейства куницевих. Дітей дуже порадували повільні рухи краснодарських болотяних черепах. Особлива сміливість потрібна, щоб перебувати поряд з відділом, де мешкають бородата ящірка, агам і ягуан, адже вони менш передбачувані, ніж усі побачені раніше тварини. Примітно, що в нашому мальовничому краї живе більшість тварин зоопарку – куниці, білки, сови, бородата ящірка, агама.

Нас зацікавила білка-летяга або летюча білка чи полетуха. Помітити її в лісі буває дуже складно, оскільки забарвлення звірятка допомагає зливатися з сірими деревами. Більшу частину життя вона проводить саме на них, зрідка спускаючись на землю. Між передніми та задніми лапками вона має шкірну перетинку, яка дозволяє перелазити з дерева на дерево. За допомогою хвоста, а також змінюючи натяг перетинки, летяга маневрує, іноді змінюючи напрямок на 90 градусів. Її улюблений маневр – після стрибка чіплятися лапками та перебігати на другий бік стовбура, що допомагає ухилятися від пернатих хижаків.

Директор та господар усіх цих численних тварин і розплідника – Віталій Нікольський. На момент нашого відвідування він облагороджував елементи кліток, чистив місця проживання тварин, загалом був зайнятий щоденною рутинною роботою.

З розмови з ним ми довідалися, що частими гостями є не лише окремі сім’ї, а й учні корекційних шкіл, інтернатів, які відвідують ЗОО на пільгових умовах.

Як розповідає Віталій Васильович, створення контактного зоопарку було спонтанним, аматорським. Зібрали кількох тварин, загалом звичайний зоопарк удома, як у багатьох. Білки, хом’яки, морські свинки, єноти. Приходили відвідувачі, приносили нових вихованців, треба було розширюватись. Тому відкрили розплідник у Бендерах, куди люди могли принести поранену чи знайдену в дикій природі тварину. Місць у розпліднику вистачало не всім. З кожним місяцем їх ставало дедалі більше, буквально «клітка на клітці». У таких умовах працювали два роки в Бендерах, після чого відкрили другий розплідник уже у Тирасполі. Його назва походить від першої тварини, яку прихистили, – тієї самої білки Дегу.

Помічниця директора контактного зоопарку Катерина Мікулець розповіла, що виграти відвідання сімейного зоопарку можуть багато громадських груп, наприклад, байкери, серед яких проводилися розіграші. Численні призові місця у конкурсах і виставках підтверджуються кубками та грамотами, розміщеними на стенді.

Обов’язковою умовою функціонування зоопарку є суворе дотримання графіка огляду тварин ветеринаром. Все як належить – дата відвідування, щеплення, потрібна конкретній особині процедура. Контактний зоопарк тісно співпрацює з фондом порятунку тварин. Багато мешканців було урятовано після того, як вони потрапили у дбайливі руки персоналу зоопарку.
Приємною опцією для відвідувачів стала фотосесія з представниками світу зоології. У наших дітей це викликало надзвичайні емоції, що просто «били через край». Тож висловлюємо велику батьківську подяку всім працівникам зоопарку та бажаємо їм хорошого самопочуття.


Світлана МАТРЮК.

Фото автора.