У сучасному світі практично не залишилося такої галузі діяльності, де нарівні з чоловіками не працювали б представниці жіночої статі. Серед них – жінки-поліцейські, жінки-прикордонники та військовослужбовці.
Першою у світі жінкою-таксистом стала німкеня Елізабет фон Папп. Втративши чоловіка, вона вирішила освоїти професію водія, щоб прогодувати сім’ю, і пройшла навчання в Берлінській школі водіїв. У 1908 році вона сіла за кермо таксі й вийшла на маршрут.
Міф про те, що справитися з кермом можуть тільки чоловіки, давно в минулому. Жінки не проти випробувати себе в ролі перевізників. Наша героїня Дар’я Саполтян розповіла, наскільки складна і цікава її професія, як вона вчиться контактувати з пасажирами та чому обрала цю професію. Вона люб’язно розповіла про рішення стати таксистом:
«За освітою я технолог громадського харчування. Деякий час працювала на столичному хлібокомбінаті. Згодом душа забажала змінити ниву діяльності, стати більш динамічною та більше заробляти. Загалом мій стаж водія 7 років. Перш за все авто – друг та помічник. Мій хлопець поважає такий вибір, підтримує мене. Крім того, робота в таксі – це немов хобі, за допомогою якого я заробляю гроші».
Понад чотири роки дівчина працює в службі таксі.
«За цей час навчилася бути зосередженою й набагато впевненішою, з легкістю долаю ситуації, які здавалися мені колись складними та нерозв’язними. Я точно стала більш мобільною й товариською», – поділилася автовласниця.
Перший робочий день героїня згадує одночасно з посмішкою і смутком:
«Коли ти понад 14 годин за кермом на механічній коробці передач, то ноги й тіло втрачають чутливість, дуже затікають, хоча час сплинув швидко. Більшість замовлень було в найближчі села, де керувалася за допомогою навігатора, оскільки маршрут новий і невідомий. За місяць роботи вже звикла до частих поїздок… Жінки радіють, коли бачать, що за кермом жінка, а чоловіки побоюються, але потім бачать, як я їжджу, і заспокоюються, кажуть: «Це ж треба, жінки теж уміють так водити».
Дар’я має власне авто «Мазда 626», на якому вчилася їздити, а нині у вільний час виконує приватні замовлення. Частіше це поїздки в аеропорт та передмістя Кишинева.
Робота таксиста – не тільки важка праця, але часом досить небезпечне заняття. Пасажири трапляються різні, деякі поводяться агресивно. Потрібно завжди бути напоготові.
Багато хто вважає, що робота в таксі небезпечна, але насправді це залежить від того, яку атмосферу таксист створює в салоні автомобіля. Практика показує, що дами керують не гірше чоловіків: навіть уважніше й акуратніше. Більш того, вони краще знаходять спільну мову з дітьми. У цій роботі є особливий адреналін та енергетика.
«Я знайшла й дивовижні плюси – це знайомство з цікавими людьми. За день я зустрічаюся з різними пасажирами. Хтось балакучий, хтось сидить у телефоні. Мені здається, що таксист – ще трохи психолог: потрібно зрозуміти, в якому настрої клієнт, і зробити все, щоб йому було комфортно. Наприклад, якщо людина мовчить, я не буду нав’язуватися, а якщо хоче поговорити – підтримаю бесіду. Приємно спілкуватися з представниками різних професій, які часто діляться відчуттями, історіями та досвідом. Це досить цікаво, захопливо і розширює кругозір. З мінусів можна виділити необхідність прокидатися рано, а закінчувати зміну після опівночі. Також у будь-яку погоду треба бути готовим до того, що раптом доведеться самостійно замінити колеса чи інші деталі або дочекатися колег», – пояснила автомобілістка.
«Будь-який таксист, коли працює ночами, повинен бути готовий до того, що трапиться пасажир напідпитку. Не знаю, наскільки часто відбуваються неприємні випадки, коли такі «товариші» відмовляються платити, бруднять салон або бешкетують, але мені дуже щастило – всі клієнти напідпитку були позитивні, товариські та щедрі на чайові. Я люблю цю роботу за постійний рух. Кермо і дорога дають відчуття динаміки в житті. Картинки постійно змінюються. Якщо пасажир їде на природу, то я разом із ним виїжджаю з галасливого міста. Якщо везу когось у театр, ніби сама там побувала, тому що людина на емоціях, у передчутті» – додала Дар’я.
Вона зазначила, що більше замовлень буває влітку та на свята, проте є випадки, коли клієнти не поважають водія і не виходять до авто або взагалі забувають відмінити виклик. Через це таксисти втрачають час і пальне, повертаючись до попереднього пункту.
Автомобілістка розповіла, що штрафи сплачує рідко, у більшості випадків – за перевищення швидкості та за непристебнутий ремінь безпеки.
Дар’я повідала, що пасажири часто хвалять плейлист. Буває, дарують шоколадки чи квіти. Насторожене ставлення до жінок за кермом – це пережиток минулого. В наш час у таксі чимало жінок-водіїв – цим тепер уже нікого не здивуєш.
Щасливої дороги!
Катерина СИДОРЧУК.
Фото М. Сови.