Українську мову ми вивчаємо, її любимо, не забуваємо

Мудрим ніхто не вродився, а навчився», – свідчить народна мудрість. Тож і використовує кожен учитель свій арсенал прийомів щодо того, як заохотити учнів до навчання. Згадаймо, як сформулював колись К. Д. Ушинський основну мету школи – навчити дітей вчитися. Не навчити фізики, історії, хімії, а сформувати в них здатність навчатися. Пропонуємо завдання, які можна використовувати як на уроках української мови та літератури, так і під час підготовки до вступних іспитів.

Наші предки стріляли із лука,
вміли точно влучати в ціль.
Тож і образ іде звідсіль!
Влучне слово в оздобі звука.
Процвітай, українська мово, заохочуй красою нас:
Щоб багатий твій слів запас, –
легше вибрати влучне слово.


Лінгвістичні завдання з української мови

Завдання: зі вставлених букв складіть продовження до вислову В. Сухомлинського: «Мова – духовне…»

О…брехати, х…пати, ні…ті, зал…мати, лахмі…тя, маляр…тво, смі…тярка, пі…вольта, сл….в’яни, натира…ня, х…лява, і…раціональний, кр…пива, пі…дратливий, у(в) Києві. (Відповідь: багатство народу).

Завдання: зі вставлених букв складіть вислів.

Оде…ина, х…робрий, у(в)війти, і…мігрант, репл…ка, лата…тя, пр….бігти, ро…лучитися, наб…гато, весі…ля, бер…г, просторіч…я, мед…цина, М(м)еченосець, зв…рити, бо…на, пр….стол, шарудін…я, бой…вий, тряс…я, ст….мул, стат…я, р…торика. (Відповідь: що уміти – за плечима не носити).

Завдання: зі вставлених букв складіть продовження до вислову В. Голобородька: «Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає…».

І…реальний, пр….вісник, …марніти, у(в) вирій, і…міграція, вип….кати, письме…ниця, провиді…ня, збіжж…, ро…кіш, розміщу…ня, зак…рбувати, Хмельни…чина, згр…бти, обезводне…ня, погойдував…ня, затишш…, розрі…ся, сі…лю, збер…гати, пі…відерний. (Відповідь: розуміння значення слів).

Доберіть з дужок і вставте потрібні букви

1.) Мій поклик: праця, боро(т, д)ьба, свобода… (І. Франко.) 2. До правди тя(ш, ж)ко ми доходим, неправда прийметься за мить… (Д. Павличко.) 3. На бистрині неле(х, г)ко плавать. (Д.Павличко.) 4. Хоч як неле(х, г)ко розібратись у подіях, проте найва(щ,жч)е розібратись у собі. (В.Забаштанський.) 5. Мечуться хвилі горбаті, гострять об палубу кі(х, г)ті. (Л. Костенко.) 6.Треба тільки за діло дружно братись, урожай виростити, голод перемо(х, г)ти, спекулянтів – до ні(х, г)тя. (Ю. Збанацький.) 7. Мати сидить на при(с, з)ьбі коло хати та вовну з кужеля пряде. (Т.Шевченко).

Посварилися між собою частинки речень. Розбіглися в різні боки. Вийшла нісенітниця. Помиріть частини речень.

1. На те й голова…Ти будь ще добріший… 2. Мішків гречаної вовни…З великої хмари… 4. Коли люди до тебе добрі…Ніж мертва літера… 5. Малий дощ…Намолов сім.

Задача-жарт. Поставте розділові знаки так, щоб вірш мав зміст

Хіба таке буває?
Будинок зводять із тканини
Сорочки шиють з пластиліну
Звіряток ліплять з молока
Коктейлі роблять із зерна
Там випікають хліб з картону
Таблиці клеять із бетону
Будують дамби із пластмаси
Там посуд виробляють з м’яса
Коктейлі смажать із піску
Скло виплавляють із бузку
Букети роблять із малини
Варення варять із цеглини.

Розгубилися синоніми. Складіть синонімічні групи.

Веселий, райдужний, крилатий, журливий, радісний, лагідно, галасувати, мудрий, сумний, зал, бадьорий, вітер, нежурливий, гортати, невтішний, приязно, кімната, ураган, репетувати, любо, приміщення, печальний, буря, ревти, мирно.

Чи можна передати одним словом значення наведених фразеологічних зворотів?

Пекти раків, на сьомому небі, взяти себе в руки, розбити глек, надути губи, очам не вірити, повісити носа, скипіти від злості.

Замініть словосполучення одним прислівником

1. Перший раз – уперше. 2. Босими ногами – босоніж. 3. При всіх людях – привселюдно. 4.Своїми руками – власноручно. 5. У призначену годину – вчасно. 6. Догори обличчям – горілиць. 7. Кожен день – щодня. 8. На швидку руку – швидкоруч. 9. На рівні частини – порівну. 10. Українською мовою – по-українськи.

До слів іншомовного походження підберіть українські відповідники

1. Антракт – перерва. 2. Райдуга – веселка. 3. Шифр – код. 4. Процент – відсоток. 5.Аплодисменти – оплески. 6. Аграрний – сільськогосподарський. 7. Дискусія – обговорення. 8.Індустрія – промисловість. 9. Біографія – життєпис. 10. Пейзаж – краєвид. 11. Бібліотека – книгозбірня. 12. Фонтан – водограй. 13. Фон –тло.

Перекладіть на українську мову

1. Оплата наличными – оплата готівкою. 2. По приказу – за наказом. 3. По указанию – за вказівкою. 4. В его пользу – на його користь. 5. Принимать участие – брати участь. 6. Принести вред – завдати шкоди.

Поясніть значення фразеологізмів

1.Вилетіло з голови – забув. 2. Крізь землю провалитися – соромно. 3. П’яте колесо від воза – зайвий. 4. Рукою подати – недалеко. 5. Як риба у воді – добре. 6. Хоч греблю гати – багато. 7.Ахіллесова п’ята – слабке місце. 8. Пекти раків – червоніти.

Загадки-жарти.
Відпочинемо, але зробимо це з користю

1. Гора й долина, що між ними. (Літера й) 1. Сорок п’ят і сорок п’ят – скільки буде? (80 п’ят) 2. Що треба для обіду? (Ложка) 3. Їхали два батьки й два сини, скільки їх було? (Троє) 4. Без чого не можна викопати колодязь? (Без дна) 5. Без чого хліб не спечеш? (Без шкірки) 6. Яке поле не виореш? (В зошиті) 7. Що дістане зубами потилицю? (Гребінець) 8. В чому не можна провертіти дірку? (Вода) 9. Коли дурень розумний? (Коли мовчить) 10. З якої миски не можна наїстися? (Порожньої) 11.Що важче – пуд пір’я чи пуд заліза? (Однакові) 12. Чого не можна наздогнати? (Тіні)

Бліц-турнір

1. Що вивчає фонетика? (Звуковий склад мови) 2. Вкажіть зайве слово: таксі, журі, метро, пальто (Пальто – змінюється) 3. До якої мовної сім’ї належить українська мова? (Індоєвропейської) 4.Скільки в українській мові самостійних частин мови? (Шість) 5. Стрекоза українською? (Бабка, вертуха, дзиґа) 6. Назвіть слова з префіксом прі? (Прірва, прізвище, прізвисько) 7. Як ще називається підмет і присудок? (Головні члени речення, граматична основа) 8. З якої мови походить слово літера, буква? (з грецької) 9. Чуже мовлення, передане дослівно? (Пряма мова) 10. Скільки звуків у слові кущ? (Чотири)

Втомилися?
Повернімося до загадок

1. Підійме найменша дитина, а через хату не перекине найдужча людина. (Пір’їна) 2. Країна без будинків, місто без людей, море без води, ліс без дерев. (Географічна карта) 3. Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото. (Сльози) 4. Одної матері й одного батька, а нікому з них не син. (Донька) 5. Що сталося 30 лютого 1945 року? (30 лютого не буває) 6. Як назвати жолудь, який дожив до старості? (Дуб) 7. Що падає, але ніколи не розбивається? (Температура, тиск) 8.Крутиться, вертиться, нічого не боїться, ходить весь вік, а не чоловік. (Годинник) 9. Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя осики) 10. Не колода, не пень, а лежить цілий день, не жне, не косить, а прийде обід – їсти просить. (Ледар) 11. Що йде, не рухаючись з місця? (Час) 12.Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє. (Дерево) 13. Навкруги вода, а з питвом – біда. (Море) 14. Такої пряжі нема в продажі. (Павутина)

Слово про слово

• Слово до слова – зложиться мова.
• Слово без діла нічого не варте.
• Слово чемне кожному приємне.
• Від ласкавих слів затихає гнів.
• Як лихе слово казати, краще промовчати.
• І від солодких слів буває гірко.
• Де багато слів, там мало мудрості.
• Слово не стріла, а до серця лине.
• Слово – не горобець: випустиш – не спіймаєш.
• Добра голова не каже пусті слова.
• Ввічливе слово – цілюще повітря.
• Гостре словечко коле сердечко.
• Будь господарем свого слова.

Встановіть відповідність між словами іншомовного походження та українськими відповідниками. З’єднайте їх стрілочками

Вставте пропущені літери. Підкресліть застарілі слова

Запорізькі козаки з в…ликою пр…хильністю ставилися до своєї зброї. В…ликою пошаною користувалася шабля. Носили її козаки в дерев…яних, обшитих шкірою піхвах, оздоблених дорогоці…им камі…ям. Бережно ставився до шаблі гетьман січового коза…ва Богдан Хмельницький. Але (не)від…ємним атрибутом була булава в руці гет…мана.

Встановіть відповідність
1. Iншомовне слово – український відповідник:

2. Діалектне слово – загальновживане слово

I знову до витоків народної мудрості Продовжіть прислів’я

Слово не горобець… (вилетить – не впіймаєш)
Книга вчить…(як на світі жить)
Стріляного горобця…(на полові не проведеш)
Намолов сім мішків…(гречаної вовни, та й ті не повні)
Не вчи вченого…(їсти хліба печеного)
Одна голова добре…(а дві краще)
Хліб-сіль їж…(а правду ріж)

Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку

Спитав у (він ), передав через (вони ), глянув (вона ) у вічі, прийшла до (вона), перед (він ), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вона , збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони, допоможу (вона), в’ється над (воно ), зв’язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (воно), переказала через (вона).

Доберіть слова у вірші

Щоб розумним і мудрим стати, треба мову рідну … (знати).
А щоб вміти говорити, треба рідну мову … (вчити).
Знає кожен з нас чудово – не прожити нам без … (мови).
Рідна ж мова пелюсткова, мудра, світла … (світанкова).
Сподіваємося, що ви впевнилися: українська мова дуже багата, таємнича, незбагненна, прадавня, невичерпна. Тому у нас попереду ще багато подорожей до країни знань.


Олена ДВОРСЬКА.

Фото: mamabook.com.ua.