У Санкт-Петербурзі відбувся міжнародний круглий стіл «Книги Памяти» (до 80-річчя звільнення Білорусі від фашистських військ і 35-річчя ініціативи з утворення Книг Пам’яті). Влаштувала його Міжрегіональна громадська організація патріотичної діяльності «Бессмертный полк Победы». За допомогою програми ZOOM делегація Придністров’я теж взяла участь у його роботі.
Історія створення таких книг, присвячених воїнам, які загинули, померли від ран і зникли безвісти в роки Великої Вітчизняної війни, починається з прийняття в Політбюро Центрального Комітету Комуністичної Партії Радянського Союзу Постанови від 17 січня 1989 року «Про Всесоюзну Книгу Пам’яті». Про її значення розповів організатор круглого столу Сергій Бородулін:
«Створення Книги Пам’яті стало помітною подією у житті колишніх республік Радянського Союзу, а саме: увічнення загиблих за Батьківщину. Водночас значення її виходить далеко за межі суто меморіальних завдань. Вона повинна і вже використовується в наукових та виховних цілях для формування почуття патріотизму у всіх верств населення, і насамперед у молодого покоління. Книга Пам’яті – поіменний пам’ятник загиблим за Батьківщину – не вичерпує всіх сторін цього видання. Працюючи над її змістом, розмірковуючи над ним, можна дійти висновку, що це справжній документ історії. Він дає змогу простежити бойовий шлях земляків, які брали участь у всіх найбільших битвах, що увійшли в історію Великої Вітчизняної війни, віковий склад, військові звання, військові спеціальності тощо».
Цікавим і корисним для учасників круглого столу став виступ придністровської делегації. Голо-
ва Спілки журналістів ПМР, головний редактор газети «Приднестровье» Олександр Карасьов зазначив, що актуальним аспектом для сучасності та всієї історичної повістки, безсумнівно, є питання збереження пам’яті про Велику Вітчизняну війну. Він розповів, що республіканські газети «Приднестровье», «Гомін», «Адевэрул Нистрян» на своїх сторінках висвітлюють події Великої Вітчизняної війни та біографії солдат і офіцерів, які звільнили світ від фашизму.
Начальник відділу роботи з громадськими об’єднаннями Управління Президента ПМР з внутрішньої та зовнішньої політики Олександр Березовський розповів, що минулого року в республіці була видана біографічна збірка «Имя Победы». У ній зібрані матеріали про життя і бойовий шлях учасників Великої Вітчизняної війни, чиї долі пов’язані з Придністров’ям. Це перше видання, що містить докладну інформацію про героїв Радянського Союзу та кавалерів ордена Слави всіх трьох ступенів, які народилися в Придністров’ї або жили тут після війни. Дані про ветеранів, документи та фотографії надали архіви, музеї, військкомати, громадські організації, адміністрації міст та районів, а також родичі учасників ВВВ.
Олександр Володимирович зазначив, що доля понад 30 героїв книги була пов’язана з Ленінградом. Хтось пережив 872-денну блокаду міста, а хтось знищував фашистів під час військових операцій.
Завжди актуальними є спогади живих свідків Великої Вітчизняної війни.
Володимир Ципін ще дитиною пережив страшні часи у блокадному Ленінграді. Він є автором книги «Евреи в блокадном Ленинграде и его пригородах». За його словами, у ній він хотів показати, що переважна кількість євреїв жила в таких же важких умовах, як і решта населення міста. Також його метою було показати важливу роль, яку відіграли євреї в обороні міста.
Дослідник розповів про прорив блокади Ленінграда:
«Це вдалося лише в січні 1943-го внаслідок операції «Искра».Під час наступу військ Ленінградського і Волховського фронтів, що тривав 19 діб, було очищено від супротивника південне узбережжя Ладозького озера і створено коридор, завширшки 8–11 км, що дало змогу відновити сухопутні комунікації міста з країною. Вже на початку лютого побудували залізницю, й завдяки цьому почалося регулярне сполучення Ленінграда з Великою землею. За період 12–30 січня 1943 року наші війська втратили понад 100 000 осіб, німці – близько 20 тисяч».
На завершення роботи круглого столу Сергій Бородулін висловив подяку його учасникам за збереження історичної пам’яті.
Віталій МАЛЬОВНИЧИЙ.
Фото автора.