Через різкі скиди води двох ГЕС в Україні (Дністровської-1 у Новодністровську Чернівецької області та Дністровської-2 у Могилів-Подільському районі Вінницької області) у Придністров’ї та Молдові може настати гідрологічна посуха.
Про це заявив журналістам директор Дубоссарської ГЕС Борис Герман.
■ «Українські водосховища скинули свої води майже до мінімуму. Сподіватися на те, що в Карпатах випадуть дощі, це трохи короткозоро, на мій погляд, – зазначив він. – Якщо буде жарко, води буде скидатися менше, ще й випаровування велике. Це загрожує тим, що водозабори можуть оголитися взагалі, й тоді постраждають наші міста».
Його підтримав відомий молдавський еколог, доктор біологічних наук Iлля Тромбицький:
■ «За відсутності в найближчому майбутньому дощів у Карпатах це означатиме нестачу води в липні – вересні навіть для питного водопостачання Кишинева та Одеси. Залишається сподіватися лише на сприятливу погоду. Гадаю, в цьому питанні слід терміново наводити порядок на транскордонному рівні».
У Молдові 26 червня оголосили гідрологічне попередження. Жителів закликають економити воду. Про складну ситуацію знають і в нашій республіці.
На сполох у Придністров’ї поки що не б’ють, але для прояснення ситуації наш кореспондент поспілкувався з директором Республіканського гідрометцентру Віталієм КОЛЬВЕНКОМ.
– Віталію Віталійовичу, що таке гідрологічна посуха і чим вона небезпечна?
– Гідрологічна посуха – це небезпечне природне явище, яке може призвести до деградації водойм. Під час такої посухи відбувається зниження рівня води в річках, усихання озер, зменшення запасів ґрунтових вод. До основних факторів, що спричиняють розвиток посух, належать кліматичні особливості регіону, характеристики водозбірного басейну, а також діяльність людини.
– Чим характеризується гідрологічна посуха Дністра у 2024 році?
– Перш за все, своєю силою та тривалістю. Для Дністра застосуємо спеціальний показник розрахунку гідрологічної посухи. Вона починається, коли стік води в річці стає меншим на 50 % від середнього багаторічного показника. Якщо середній багаторічний стік нашої річки дорівнює 300–320 м3/с, то початком гідрологічної посухи вважається стік 150 м3/с, а стік води – 100 м3/с. Гідрологічна посуха цього літа характеризується, як зазвичай, замуленням і забрудненістю. В окремих місцях Дністер уже більше схожий на болото, а в самій річці росте все більше рослинності озерного типу. На окремих ділянках з’являються цілі острови, де річку можна практично перейти пішки. Інакше кажучи, Дністер стає вузькою пересихаючою артерією, що може призвести до масштабної катастрофи. Обміління Дністра вдарить по його біосистемах, постраждає флора і фауна, зруйнується поливне землеробство, виникне дефіцит питної та технічної води.
– Чи завдала нашій річці шкоди аварія, що сталася на водоочисній станції Бендер?
– Аварія в Бендерах на сьогодні небезпеки для населення і біорізноманіття не представляє. Куди більше турбують скиди у Дністер нечистот із Криулян, Вадул-луй-Воде та особливо з Сорок. Зазначу: проблемі забруднення річки фекаліями в Сороках вже майже 25 років. Там фактично немає очисних споруд. Журналісти молдавського видання NewsMaker про це прямо говорять веселим одеситам: «Ви п’єте з нашої каналізації».
– Чи існує у нашої головної водної артерії здатність до самоочищення?
– Як і в будь-якого живого організму вона у Дністра, безумовно, збереглася, і він бореться за виживання. Однак упродовж останніх кількох років така функція значно знизилася. Занадто нерівні сили. Це зумовлює й той факт, що тепер санація річки не проводиться. Процес самоочищення Дністра триває, але для його підтримки необхідно вжити низку серйозних екологічних заходів.
Щороку 14 березня в різних державах світу, зокрема і в Придністров’ї, відзначають Міжнародний день річок. Раніше він мав назву Міжнародний день дій проти гребель або Міжнародний день дій на захист річок, води та життя. Цю дату відзначають екологічні об’єднання, дослідницькі структури в галузі екології, а також учені, фахівці та волонтери, пов’язані з охороною природи, насамперед водної. День проводять під традиційним гаслом «За річки, воду та життя!»
■ «Наша головна водна артерія сильно заболочується, втрачає швидкість течії», – сказав Віталій Кольвенко. – Дністер страждає від безгосподарності, кліматичних умов, та і глобальне потепління ніхто не скасовував. Раніше русло Дністра регулярно чистили та поглиблювали. На сьогодні річка перетворюється на болото, позбавляється води, забруднюється промисловими й побутовими нечистотами. Проблема забезпечення нашого регіону водою дуже серйозна: за прогнозами експертів, до 2030 року половина малих річок тут може зникнути, а Дністер цілком і повністю перетвориться на болото. За оцінкою Інституту світових ресурсів, Молдова (а отже, і Придністров’я) належить до найбільш незабезпечених водою країн планети».
Впевнені, що відповідні держструктури усвідомлюють усю важливість і серйозність проблеми й уже працюють над державною цільовою програмою зі збереження водних ресурсів республіки, аж до озер, джерел і колодязів. Інакше проблема питної води постане у нас настільки гостро, що відтіснить на задній план всі інші. Дійсно, настала пора боротися за річки, воду і життя!
Юрій ТЕЛЕШ.
Фото автора.