З асідання експертного клубу при газеті «Приднестровье» 23 липня було присвячене 30-річчю виходу у світ першого номера цього республіканського видання.
Президент ПМР Iгор Смирнов і Голова Верховної Ради Григорій Маракуца 22 липня 1994 року відповідно до Закону «Про пресу та інші засоби масової інформації» підписали установчий договір про створення республіканської газети «Приднестровье». Так слідом за газетою «Гомін» у нашій молодій державі з’явилося ще одне республіканське видання російською мовою, яке стало провідним друкованим ЗМІ.
Першим «офісом» редакції газети став спільний номер у готелі «Дружба». Перший її головний редактор Володимир Масленников практично з нуля розпочав формування творчого колективу. Всього за один місяць йому вдалося це зробити й укомплектувати приміщення мінімумом необхідного обладнання. І вже 1 вересня світ побачив перший номер республіканського видання.
З нього і почався літопис країни. Нині, перегортаючи підшивки видання, нам є що згадати: радісні й сумні події, злети й падіння, досягнення і втрати. За ці роки було написано десятки тисяч статей і репортажів, взято тисячу інтерв’ю, зроблено сотні тисяч фотографій, опубліковано гори читацьких листів.
Відкриваючи засідання експертного клубу, нинішній головний редактор газети Олександр Карасьов представив гостей: першого Президента республіки Ігоря Смирнова, голову Громадської палати Володимира Ладункіна, першого в історії заступника головного редактора видання Миколу Тимофєєва, а також керівника виконкому Загальнопридністровського народного форуму Сергія Шерстюка, заступника голови Об’єднаної ради трудових колективів Василя Дядька, заступника голови Республіканської ради ветеранів війни, праці та Збройних сил ПМР Людмилу Павлишину. У залі були присутні представники багатьох ЗМІ.
«У Батьківщини й нашої газети – одне ім’я, – підкреслив Олександр Карасьов. – Та поки газети не існувало, з моменту створення ПМР і до липня 1994 року функції офіційної газети двох гілок Придністровської державної влади виконувала газета «Днестровская правда», яка була водночас і друкованим органом Тираспольської міськради. До четвертої річниці свого утворення республіка підійшла, практично здійснивши становлення всіх державних структур, зокрема республіканського телебачення і радіомовлення. Настала пора заснування двох самостійних республіканських газет молдавською та російською мовами – «Адевэрул Нистрян» і «Приднестровье». Їхні перші номери вийшли 1 вересня 1994 року*.
Газета завжди жила одним життям із республікою. Нам є чим пишатися, у нас – хороші друзі. Наше видання – це не просто щоденні новини, це світ навколо, близькі, сусіди, діти, читачі. Всі ви і є наша газета, а точніше, її душа. У мережі інтернет працює однойменний сайт, ми представлені у всіх популярних месенджерах і соцмережах, що дозволяє нашим землякам, які живуть за межами республіки, й тим, кому зручніший віртуальний простір, бути в курсі всіх подій у Придністров’ї, читати новини, висловлювати свою думку і залишати на форумах особисті коментарі.
Свій ювілей редакція відзначає в робочому режимі – ми випустили чергові номери позавчора, вчора і випускатимемо їх завтра, післязавтра. А урочистість усі одностайно вирішили відкласти на кінець тижня. Цими днями до нас надходить багато привітань, що дуже приємно. Однак головний подарунок уже є – це відданість наших читачів. У ній запорука того, що газета відсвяткує ще не один свій ювілей».
Про те, як створювалася головна газета Придністров’я і якою, на його думку, вона повинна бути як державне видання, докладно і переконливо розповів Ігор Смирнов, наполягаючи на тому, що у словосполученні «державне видання» ключовим словом завжди було і залишається на сьогодні слово «державне». Він вважає, що всі події необхідно висвітлювати з державних позицій, на базі державної ідеології.
«Засоби масової інформації – ось основний інструмент, який або згуртовує народ, або роз’єднує його. Єдність придністровців і відсутність націоналізму – наші головні досягнення. Три республіканські газети – молдавською, російською та українською мовами й насамперед газета «Придністров’я» – відіграли в цьому величезну роль», – аргументував він.
Потім у спогади занурився Микола Тимофєєв, який стояв біля джерел створення республіканської газети російською мовою, був заступником першого головного редактора видання Володимира Масленникова.
«Газета тоді починалася з паперу, ножиць і клею, – розповів він присутнім. – Текст уже підготовленого матеріалу друкували на машинці «Ятрань» і приклеювали його на великий аркуш паперу. Потім так само обходилися з іншими матеріалами та фотографіями. Підготовлений макет чергового номера газети називався оригінал-макетом. Створенням їх займався особисто Володимир Серафимович. Готовий оригінал-макет відправляли в друкарню, де його розмножували до необхідного тиражу. Перші тиражі газети становили чотири-п’ять тисяч примірників.
Величезним дефіцитом того часу був газетний папір. Ми особисто з Володимиром Серафимовичем добували-вибивали його скрізь, де тільки можна було».
Багато добрих і підбадьорливих слів говорили про газету «Приднестровье» й інші учасники засідання. «Візьміть будь-який номер газети. Крім офіціозу, крім інших матеріалів, які державне видання зобов’язане друкувати, ви там знайдете вірші, цікаві розповіді, захопливу публіцистику, зіткнетеся з листами читачів, проблемами, які їх хвилюють. Ви побачите життя нашої республіки», – оптимістично заявив Володимир Ладункін. Його підтримав Сергій Шерстюк:
«Уже 30 років ця газета друкується, знаходить своїх передплатників як поміж любителів класики друкованих ЗМІ, так і поміж читачів нового типу, які переглядають телеграм-канали та месенджери».
Згадали й історію походження назви газети «Приднестровье». Лунало багато привітань і найщедріших побажань.
* Республіканська газета «Гомін» українською мовою на той час уже існувала, вона виходить у світ з 1 січня 1992 року (Примітка редакції).
Віктор РОМАНЮК.
Фото автора.