Минулого тижня Президент Вадим Красносельський дав інтерв’ю російському інформаційному агенству. Про це повідомляє прес-служба Глави держави. Тематика поставлених йому запитань здебільшого стосувалася безпеки в зоні, контрольованій миротворцями Росії. До того ж нагадаємо, що наприкінці липня придністровці відзначать День введення миротворчих сил Російської Федерації в ПМР. У Бендери 29 липня 1992 року увійшов батальйон Тульської повітряно-десантної дивізії. Був зупинений збройний конфлікт, розгорнутий Республікою Молдова щодо Придністров’я. Бендери через 40 днів вибухів і стрілянини почали поступово повертатися до мирного життя.
РIА «Новости»: Наприкінці липня Придністров’я відзначить 32 роки введення миротворців Росії. У Кишиневі на сьогодні кажуть, що російські військові нібито порушують нейтралітет Молдови. Як Ви оцінюєте роль військових Росії в регіоні в умовах геополітичного протистояння?
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ: Для Придністров’я річниця введення миротворчого контингенту Росії в Зону безпеки – не просто чергова історична дата в календарі. Поява на цій землі миротворців – знакова подія, що має принципове значення для сьогодення і майбутнього кожного придністровця. Всім відомо, що в період військової агресії Молдови проти Придністров’я Росія сприяла припиненню бойових дій, ефективному розділенню протиборчих сторін. І відтоді понад три десятиліття бере участь у забезпеченні миру в Зоні безпеки. Був установлений унікальний тристоронній миротворчий механізм, налагоджена діяльність Об’єднаної контрольної комісії та Об’єднаного військового командування, в роботі яких російська сторона, як і раніше, бере активну участь.
Функціональність цього миротворчого механізму дозволяє продовжувати переговорний процес. Миротворча місія виконує своє призначення незалежно від бурхливого нині геополітичного шторму та інших факторів, що призвели до стагнації переговорів. Придністровці відчувають щире почуття подяки миротворцям і, безумовно, республіка відзначить чергову річницю введення миротворчих сил. З вуст молдавських політиків десятиліттями лунають голослівні звинувачення на адресу російських миротворців. Останнім же часом ворожі формулювання все частіше закладаються у правову базу сусідньої держави, включаючи нову редакцію Стратегії національної оборони Республіки Молдова. Однак миротворча операція триває, забезпечуючи мир і безпеку. Придністров’я керується фактами. Факти ж свідчать про те, що механізм миротворчої діяльності на Дністрі відрізняється високим ступенем ефективності, працює навіть в умовах найсерйозніших різнопланових викликів. До речі, якщо послухати не молдовських політиків, а пересічних громадян сусідньої республіки, то очевидно, що і на правому березі Дністра люди позитивно оцінюють внесок миротворців у справу збереження миру.
РIА «Новости»: Віце-прем’єр Молдови з євроінтеграції Христина Герасимова нещодавно заявила, що Придністров’я в майбутньому повинно буде дотримуватися європейського законодавства. За її словами, Кишинів уже запропонував Тирасполю співпрацю щодо цього. Яка офіційна позиція ПМР з цього питання?
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ: Молдова і Придністров’я вибудовують свої відносини в межах міжнародного формату переговорного процесу. За три десятиліття переговорів були узгоджені конкретні принципи й підходи, підписано понад 180 угод. Від виконання переважної більшості з них Молдова нині відмовляється. Це факт, але чинні на сьогодні принципи та угоди були й залишаються політико-дипломатичною реальністю, яку не можна не враховувати. Прийняте Молдовою без узгодження з Придністров’ям рішення про початок переговорів з Євросоюзом не тільки суперечить наявним домовленостям, а й кардинально порушує базові принципи міжнародного діалогу. Парадоксально, але і сам Євросоюз, який вважає себе оплотом демократії та прав людини, будучи у статусі «спостерігача» у форматі «5+2», удає, що можна проігнорувати думку майже півмільйонного населення Придністровської Молдавської Республіки. Що стосується конкретної заяви молдовського чиновника, то вона не відповідає дійсності. Такого роду спекуляції навмисно зміщують акценти в політичний бік, не допомагають пошуку взаєморозуміння, а навпаки, ускладнюють його.
РIА «Новости»: Останнім часом Кишиневу і Тирасполю не вдалося укласти декларацію про дотримання мирних методів урегулювання між Придністров’ям і Молдовою. Як це позначиться на процесі врегулювання?
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ: Проект, представлений Придністров’ям, повністю заснований на раніше досягнутих домовленостях. Кишинів цю редакцію відкинув і зробив спробу внести в неї низку абсолютно неприйнятних формулювань, що описують політичні цілі Молдови, а це йде врозріз із концепцією декларації. Ініціатива Придністров’я була підтримана посередниками. Більш того, 17 травня на зустрічі політичних представників проект декларації був переданий і молдавська сторона не висловлювала принципових заперечень ні проти ідеї підписання такої декларації, ні проти її змісту. Важливо, щоб документ мав юридичну силу і давав гарантії мирного діалогу, що дасть можливість знизити градус напруженості, заспокоїти громадськість, додасть позитивного імпульсу діалогу. Як бачимо, через півтора місяця Кишинів обрав тактику політизації декларації та «забовтування» питання. Є ризик, що ініційована нами дискусія про підтвердження обома сторонами прихильності виключно мирним методам врегулювання буде остаточно заблокована молдавськими представниками. Нинішня ситуація дуже характерна і показова. Всі учасники формату «5+2» та громадськість можуть зробити висновки.
РIА «Новости»: У Тирасполі дуже жорстко відреагували на резолюцію ПА ОБСЄ, прийняту в Бухаресті. У Придністров’ї зазначили, що це загострює можливість адекватної взаємодії з місією ОБСЄ в Молдові. Як на сьогодні ОБСЄ виконує свої функції посередника в процесі врегулювання і чи може ця організація сприяти активізації переговорного процесу?
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ: ОБСЄ є організацією-посередником, безпосередньо залученою до переговорного процесу, і має певні повноваження. Придністров’я підтримує контакти з чинним головуванням, активно взаємодіє з місією ОБСЄ і продовжить надалі домагатися більшої активності. Щодо цієї резолюції, доводиться констатувати цілковиту безвідповідальність укладачів і тих, хто її підтримав. У наявності – пропагандистські установки. Ми бачимо небажання парламентарів ОБСЄ відвідати Придністров’я. Їх не було з 2018 року. Росія більше не бере участі в роботі цієї структури. Отже, бачимо явний елемент інформаційної війни. Не виключаю, що багато парламентаріїв ОБСЄ навіть не читали проект резолюції. Тому ми наполягаємо на реакції чинного головування та місії ОБСЄ – на проведенні роз’яснювальної роботи. Нехай просигналізують парламентській структурі, нагадають про те, що генерація брехні та пропаганда заважають процесу врегулювання і провокують напруженість. Не ознайомившись із ситуацією на місці, приймати подібні заяви безвідповідально і непрофесійно.
РIА «Новости»: Нещодавно в Москві заявили, що під прикриттям курсу на вступ до ЄС форсованим темпом ведеться освоєння території Молдови Північноатлантичним альянсом. У Придністров’ї постійно звертають увагу на мілітаризацію Кишинева. Які ризики й загрози все це створює для Тирасполя?
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ: Безпеці зі зрозумілих причин ми приділяємо особливу увагу. Ситуація залишається напруженою, оскільки є негативні фактори. Перший – зберігається терористична загроза Придністров’ю. Розпочата у 2022 році серія нападів на різні об’єкти республіки, на жаль, продовжилася цього року атаками дронів на наші військові частини. Світова спільнота і профільні міжнародні організації продовжують «закривати очі» на загрози терактів у Придністров’ї. Другий фактор дестабілізації – якраз мілітаризація сусідньої Молдови. Політики в Кишиневі можуть скільки завгодно говорити, що цього процесу немає, але факти – вперта річ. А вони такі, що Молдова з року в рік збільшує військовий бюджет, одержує від закордонних партнерів безпрецедентне фінансування на переозброєння і модернізацію армії за стандартами НАТО. Ми бачимо регулярні поставки військової техніки, озброєнь і спорядження, дронів, ППО тощо. Днями в Молдову надійшов новий пакет американського озброєння, перш за все 20 автомобілів «Хамві». Чи не щомісяця прибувають військові підрозділи західних країн для участі у спільних навчаннях. Навіщо потрібен цей сплеск мілітаризму, до чого готуються в сусідній країні? Це обґрунтовані запитання, офіційних відповідей на які немає. Ми чуємо від представників молдавської сторони багато слів про прагнення зберегти мир і хочемо їм вірити. Особисто я живу з вірою в мир і в те, що керівництво Молдови так само не хоче ескалації. Та хіба регулярні переміщення військової техніки, зокрема в Зоні безпеки, несанкціоновані перельоти там же малої авіації (більш ніж сто випадків тільки з 1 березня), здійснення повітряних десантів, збори резервістів – це про мир? Пропозиція Придністров’я підписати декларацію про переговорні методи врегулювання відносин – це свого роду спроба розставити крапки над «i» в цьому питанні.
РIА «Новости»: Як на сьогодні Придністров’ю вдається справлятися з економічним тиском Молдови? Які рішення доводиться приймати Тирасполю, щоб політичні рішення Кишинева не вдарили по добробуту громадян?
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ: Тиск Молдови завдає шкоди економіці Придністров’я. Дії Кишинева призвели до фактичної зупинки роботи низки великих промислових підприємств з унікальними кадрами, потрібною продукцією та широкою географією поставок. Це – удар по бюджету республіки, тепер і по майбутньому придністровської промисловості загалом.
Ще один деструктивний крок Молдови, з яким ми зіткнулися на початку цього року, – необґрунтоване рішення стягувати мита з придністровських економічних агентів. Тільки прямі втрати від цих поборів уже обчислюються мільйонами доларів. Але ж є ще непрямий збиток у вигляді падіння зовнішньоторговельного обороту, суттєвого зниження ділової активності, зростання інфляції тощо. З урахуванням банківської блокади загальні економічні втрати респуб-
ліки від молдавських мит за підсумками року складуть десятки мільйонів доларів. Для Придністров’я це більш ніж суттєві кошти. І я згадав лише деякі елементи економічного тиску, їх же набагато більше. Що це означає на практиці? Перш за все те, що великі суми не надходять до бюджету соціально орієнтованої країни. Наш пріоритет – забезпечення людей пенсіями, допомогами та зарплатами, й на сьогодні ми виконуємо ці зобов’язання перед нашими громадянами своєчасно і в повному обсязі. Однак економічна блокада з боку Молдови об’єктивно скорочує можливості Придністров’я. Доводиться урізати програми розвитку, відмовлятися від соціальних, інфраструктурних проектів. Фактично з режиму розвитку рес-публіка вимушено переходить в режим виживання.
РIА «Новости»: Багато експертів висловлюють думку, що центральна влада Молдови має на меті ліквідувати гагаузьку автономію. У відносинах Кишинева і Комрата з кожним днем підвищується напруга. Яка позиція Тирасполя щодо цієї ситуації? Чи може ескалація в Гагаузії негативно вплинути на Придністров’я?
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ: Ми стежимо за розвитком цієї ситуації, сподіваємося, що суперечності будуть улагоджені. Вважаю (і це так само актуально для молдовсько-при-
дністровських відносин), що треба всіма силами уникати ескалації, дотримуватися цивілізованих форм діалогу. Не потрібно множити конфліктність.
Олена ДВОРСЬКА.
Фото прес-служби Президента.