Війна – жахлива річ без строку давності

ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

У мирні часи події минулих воєн сприймаються по-іншому. Нині ж, коли війна є безпосередньою реальністю (хоч і в сусідів), особливо гостро постає розуміння ціни миру і по-новому оцінюється трагедія, яка випала на долю наших предків понад сто років тому.

Перша світова війна 1914–1918 років, коли за політичні інтереси європейських еліт загинули мільйони простих людей, назавжди змінила світ.

Сьогодні все частіше у світі згадують про наслідки війни. Деякі історики й політологи оцінюють її з точки зору негативної демографії, адже Перша світова призвела до мобілізації понад 70 млн військовослужбовців. Її називають одним із найбільш смертоносних конфліктів в історії. За оцінками дослідників, тоді загинуло до 8,5 млн військових і 13 млн цивільних. Вона спричинила найбільшу трагедію в житті людей, на долю яких випали величезні моральні потрясіння, революції та громадянська війна. Тоді перемогла Антанта – воєнно-політичний блок Російської імперії, Великобританії та Франції.

Темі Першої світової війни присвячують нині конференції, пишуть статті, з друку виходять нові книги, до того ж розсекречують архіви. Оскільки очевидців тих подій уже нема, вони є єдиним джерелом, з якого можна почерпнути й відновити багато подробиць того часу.

У Росії та Придністров’ї 1 серпня відзначили День пам’яті російських воїнів, загиблих у Першій світовій війні 1914–1918 років – першому військовому конфлікті світового масштабу, в який було залучено 38 із 59 незалежних на той час держав. З метою увічнення пам’яті та заслуг російських воїнів відповідний Указ підписав Президент ПМР Вадим Красносельський.

З архівних даних: на території нинішнього Придністров’я бойових дій не велося. Воно було ближнім тилом російської армії. Тут розташовувалося близько 25 % її військ. Відомо, що в боях Першої світової загинуло не менше 800 жителів Придністров’я. Понад дві з половиною тисячі зникли безвісти. Близько 5 000 були поранені.

За неповними даними, за час Першої світової війни придністровці за виявлену ними доблесть 33 рази нагороджувалися Георгіївськими хрестами, тричі – георгіївськими медалями, а бендерчанин штабс-капітан Пантелеймон Кондратюк був відзначений Георгіївською золотою зброєю.

Поминати полеглих солдатів почали ще в роки самої війни водночас із появою перших військових поховань. У багатьох російських і деяких закордонних містах, де вони збереглися, 1 серпня традиційно служать панахиди за загиблими воїнами, покладають квіти до могил і до місць братських поховань. Один із перших подібних заходів був проведений у 1989 році в Даугавпілсі, тоді ще Латвійської РСР. Останнім часом на території різних регіонів Росії встановлюються пам’ятники, відкриваються меморіали, освячуються каплиці в пам’ять про російських воїнів, загиблих у роки тієї війни. Всього в Росії та за кордоном встановлено 20 пам’ятників і меморіалів. Є такий монумент і в Придністров’ї, споруджений у 2011 році у сквері біля стін Бендерської фортеці. Міністерством оборони Росії за підтримки Федерального архівного агентства і російського історичного товариства створений портал «Пам’яті героїв Великої війни 1914–1918 років» – перший офіційний банк документів про учасників і події Першої світової війни.

На одній із тематичних конференцій директор Центру дослідження культурно-історичної та духовної спадщини Придністров’я Микола Димченко сказав: «Нині в Росії встановлюються пам’ятники полеглим солдатам, офіцерам і генералам. Є такий пам’ятник і в ПМР. Це ще раз доводить, що ми не фальсифікуємо історію. А всі історичні події, хай то буде Перша світова війна, Друга світова війна, події в Придністров’ї 92-го, повинні вивчатися і поповнювати історичну книгу Придністров’я».

Настав час повернути всіх із забуття і віддати їм, хоча б запізнілу, шану. Ми маємо усвідомити, що наші прадіди, які були у своїй більшості малоосвіченими та бідними селянами, в час важких випробувань виявилися справжніми солдатами й мужніми воїнами.


Iнна ЯКИМЧУК.

Фото tourismpmr.org