Провідне державне інформаційне агентство Росії ТАСС як сполучна ланка між минулим і майбутнім відіграє ключову роль у формуванні інформаційного простору, збагачуючи суспільство не тільки новинами, а й знаннями для кращого розуміння світу, зокрема всього, пов’язаного і з нашою республікою. Прес-служба Президента повідомляє, що 29 липня, коли Придністров’я відзначало знаменну дату введення російських миротворців, Президент ПМР Вадим Красносельський дав інтерв’ю цьому агентству.
► ТАСС: Російські миротворці 32 роки тому, до речі й на прохання молдовського керівництва, зупинили кровопролитний конфлікт на берегах Дністра. Тепер у Кишиневі кажуть, що російські військові заважають домовлятися про врегулювання конфлікту, а тому їх треба вивести з зони безпеки й замінити на місію міжнародних спостерігачів. Як Ви ставитеся до такої пропозиції?
■ Президент ПМР: Так, Росія 32 роки тому запобігла подальшому розвитку війни
на Дністрі, тим самим зберегла сотні, тисячі, можливо, десятки тисяч життів громадян як Придністров’я, так і Молдови. Це факт. Війну легко розв’язати, але дуже складно зупинити. Слава богу, в Придністров’ї це вдалося зробити в порівняно короткий проміжок часу. Проте конфлікт не вичерпаний. Спільна миротворча місія Росії, Придністров’я та Молдови протягом 32 років зберігає мир і спокій на берегах Дністра. Ми, придністровці, ЗА продовження чинної миротворчої операції, оскільки вона гарантує мир і розвиток переговорного процесу. Деякі молдовські політики – проти. Я ж припускаю, що вони не виражають волю людей. Більшість громадян Молдови – за мир і не проти миротворчої операції.
► ТАСС: У липні уряд Молдови схвалив нову стратегію оборони, де головною загрозою республіки названа Росія. У ній говориться, що серйозну небезпеку становить і армія Придністров’я. Президент Молдови Майя Санду вважає за необхідне активізувати співпрацю з НАТО, попри прописаний у Конституції нейтралітет. Військові альянси все активніше освоюють молдовську територію, навчання з їх участю все частіше активізуються поблизу демілітаризованої зони, яку охороняють миротворці. Які ризики це несе для Придністров’я?
■ Президент ПМР: Дійсно, керівництво Молдови схвалило стратегію оборони, в якій йдеться про нібито наявні загрози. На мій погляд, справжню загрозу для безпеки Молдови становлять націоналістичні й войовничі гасла низки посадових осіб, зокрема деяких молдовських парламентаріїв і громадських діячів. Хто сіє злобу – пожне лайку. Таких прикладів в історії багато. Сподіваюся, що здоровий глузд візьме верх, й особи, безпосередньо відповідальні за безпеку РМ, тверезо оцінюватимуть ситуацію і не ввергнуть Молдову в будь-яку криваву авантюру.
► ТАСС: У Придністров’ї навесні 2022 року сталася серія терактів, після яких був введений «червоний» рівень терористичної небезпеки, потім знизили його до «жовтого». Загроза терактів зберігається?
■ Президент ПМР: Теракти були не лише навесні 2022 року, а й у 2023-му та 2024-му роках. Ризики є завжди, а нині склалися особливі обставини, які вимагають підвищеної уваги. Так, ми зберігаємо в республіці «жовтий» код, щоб не допустити повторення терактів. Для громадян це проблем не створює. Придністровці, впевнений, не відчувають будь-якого дискомфорту, крім, можливо, морального, від дії особливого режиму. Правоохоронні ж органи перебувають у стані підвищеної готовності щодо реагування на будь-якого роду негативні інциденти. Низку терактів розкрито. Особи, які їх вчинили, притягнуті до суворої кримінальної відповідальності. За іншими розслідування триває.
► ТАСС: Влада Придністров’я заявляє про економічну блокаду з боку Молдови. Якої шкоди вона завдала, яких заходів вживається, щоб подолати її наслідки?
■ Президент ПМР: Наші заяви – це констатація фактів. Молдова, дійсно, перешкоджає розвитку придністровської економіки. Політика економічного удушення властива Молдові, це ні для кого не секрет. До подібної практики сусідня республіка вдавалася протягом трьох десятиліть не раз. Тепер лише черговий виток. На жаль, тривалий. Не справляючись із вирішенням якихось своїх надуманих завдань політичними інструментами, керівництво Молдови використовує історично перевірений метод економічного тиску. Так, душить. Так, зводить все нові перешкоди й перепони для наших суб’єктів господарювання, для учасників зовнішньоекономічної діяльності. Не буду повторюватися, але у всіх на слуху історії наших великих промислових підприємств, вимушених місяцями простоювати й складувати готову продукцію, втрачати кадри, які тепер на вагу золота, і партнерів, яких ніколи зі своєї вини не підводили.
Фінансові втрати країни суттєві. Підприємці шукають нові ринки збуту, логістичні схеми. І ми не втрачаємо надію зрозуміти суть молдовських вимог. Водночас нагадаю, що між Молдовою і Придністров’ям офіційно укладено близько двох сотень угод, більшість з яких Республіка Молдова не виконує в односторонньому порядку.
► ТАСС: Влада Молдови оголосила курс на інтеграцію в ЄС, восени разом із виборами відбудеться референдум, результати якого планується вписати в Конституцію. У Придністров’ї у вересні 2006 року також відбувся конституційний референдум, 97,1 % учасників якого висловилися за незалежність республіки. Такий діаметральний підхід не створює непереборних перешкод на переговорах?
■ Президент ПМР: Переговори для того й існують, щоб виробити оптимальне для сторін рішення. Будь-яка розумна людина розуміє, що три з половиною десятиліття роздільного проживання – це не сімейна сварка. Це два окремо прожиті життя. Виросли покоління представників багатонаціонального придністровського народу і народу, що проживає в Молдові. Особисто я зі щирою повагою ставлюся до чужого вибору. Вирішили інтегруватися в Євросоюз, заявіть про це громадянам Молдови, – і дай вам бог. Нехай усе вийде і піде на користь вам і вашій країні. Придністров’я не змінювало ні своїх орієнтирів, ні планів, ні цінностей і рухається в обраному напрямку. Це і є демократія. Та сама демократія, яку пропагує і Європа.
► ТАСС: У Кишиневі стверджують, що Брюссель не проти інтегрувати Молдову частинами – спочатку в ЄС увійде правий берег Дністра, а потім і лівий. З вами такі плани обговорюються?
■ Президент ПМР: Як ви могли помітити, в Кишиневі багато чого цікавого стверджують. Обговорювати треба не особисто зі мною. Запитати треба думку народу і знову ж таки шляхом проведення референдуму, як це робиться в демократичному суспільстві. А влада вже має орієнтуватися на результати референдуму.
► ТАСС: Санду стала першим президентом Молдови, яка відмовилася зустрічатися з керівництвом Придністров’я. Як це вплинуло на переговорний процес?
■ Президент ПМР: Я до діалогу готовий і вважаю, що будь-який діалог кращий за всякого роду напруженість.
Ганна ЛАЗАРЕНКО.
Фото president.gospmr.org