Коли батьки недостатньо піклуються про своїх дітей, вони опиняються в середовищі, яке становить небезпеку для їхнього життя та здоров’я. Часто підлітки й самі небезпечні для суспільства: прогулюють школу, утікають із дому, крадуть або б’ються, тримають у страху весь двір. Їх називають «важкими».
Будь-який психолог скаже, що досить часто діти, через те, що малі та недосвідчені, плутають добро зі злом і не розуміють, що можна робити, а чого ні в якому разі – не можна. От і збиваються з правильного шляху. І дуже добре, коли доля дарує їм другий шанс – можливість виправитися.
У Придністров’ї така ситуація ретельно контролюється, оскільки сім’я та сімейні цінності – в пріоритеті державної політики.
Упродовж 27 років у столиці функціонує Республіканський навчально-виховний комплекс ім. А. С. Макаренка. Його співробітники працюють з упевненістю, що кожне врятоване ними дитяче життя – це результат, який вартий усіх зусиль.
До цього навчального закладу приймають неповнолітніх підлітків, які вчинили суспільно небезпечні діяння, але не досягли віку кримінальної відповідальності. З особовим педагогічним складом і начальником Спеціального ДОЗ «РНВК ім. А. С. Макаренка» МВС ПМР їм належить пройти шлях виправлення й дістати можливість повернутися в соціум, але вже з іншими поглядами на життя, набутими хорошими звичками та бажанням ніколи більше не повторювати минулий досвід. Практика показує, що більшості підлітків це вдається.
Само по собі виникає питання про унікальність цієї установи (таких, до речі, немає і в сусідніх з нами державах). Якось же вдається його співробітникам розкрити вже надламану душу дитини, наповнити її добром, бажанням творити, прищеплювати правила поведінки й давати уроки моральності. Це установа закритого типу, але в ній відсутнє поняття ізоляції від світу.
Педагоги застосовують унікальну методику, яка допомагає відновити й душевну рівновагу дітей. Прикладом тому можуть служити долі вихованців, таких як Микита, який пережив насильство в сім’ї, але знайшов підтримку в цій школі, та Аліна, яка страждає від алкогольної залежності близьких. Обидві дитини відчули увагу й турботу, вивільнилися від напруги й почали духовно розвиватися і прагнути до навчання та самореалізації.
У школі створена довірлива атмосфера, в якій підлітки проявляють свої таланти в навчанні чи мистецтві. Тут їм повертають дитинство, яке в них було буквально вкрадене. Виникає запитання, а хто ж винен? Звичайно, в першу чергу сім’я, але не та, в якій дитина щаслива, а небезпечна.
Вихованці здобувають таку ж освіту, як і у звичайних школах: у світлих класних кабінетах, у комфортних умовах зі спортивним залом та бібліотекою. Відпочивають вони в затишних спальнях на чистих ліжках. На території установи є навіть православна каплиця, тобто у дітей формують розуміння істинності людських цінностей, моральної свідомості, діляться досвідом високоморальної поведінки.
Індивідуальний підхід до кожної дитини дозволяє виявити глибинні причини девіантної поведінки. Більшість вихованців саме тут починає вперше знайомитися з мистецтвом, веденням побуту, основами спілкування.
«Вони прибувають до нас перелякані й закриті», – поділилася начальник спеціальної організації.
Наприклад, 12-річний Микита став жертвою жорстокого поводження з боку вітчима, який змушував його красти заради грошей на випивку. Після чергової крадіжки (деталей автомобіля) Микита потрапив у РНВК ім. А. С. Макаренка, а суд позбавив його матір батьківських прав. У школі хлопчик виявився добродушним та захопленим, у нього вже є мрія: хоче стати мануальним терапевтом.
Аліна – дівчинка з важкою долею, яка виросла в родині батьків з алкогольною залежністю. Її єдиною підтримкою є тітка з Італії, яка взяла її під опіку. Потрапивши до цієї школи, Аліна проявила агресію й відчувала труднощі з навчанням. Після тривалої роботи з нею вихователям нарешті вдалося її заспокоїти й налаштувати на «мирне» життя з однолітками. Тепер вона досягає значних успіхів у навчанні, є активною учасницею шкільного життя. У неї виявився прихований талант до вокалу.
Все це історії різних дітей. Скільки дітей, стільки й доль. Дехто з вихованців, досягнувши певних успіхів, продовжує навчання у спеціалізованих установах, наприклад, у Бендерському кадетському корпусі.
Педагоги, психологи та весь колектив школи ім. Макаренка намагаються показати важким підліткам, що є інший світ: без насильства, злочинності, алкоголю і наркотиків. Для багатьох із них це стає поворотною точкою в долі й допомагає звернути зі слизької доріжки.
Світлана МАТРЮК.
Фото з архіву закладу.