Свято Спаса

Відразу варто обмовитися: Медовий Спас – неофіційна назва свята, в церковному календарі його немає. Цього дня в православних храмах відзначають свято Всемилостивого Спаса і Пресвятої Богородиці. Саме ж слово «Спас» нагадує православним про Спасителя світу Iсуса Христа і твердість віри в нього.


Медовий Спас збігається з початком Успенського посту. Потім підуть Яблучний (19 серпня) і Горіховий Спас (29 серпня). Перше свято у православних назване так тому, що до цього часу мед у вуликах остаточно дозріває, і його можна збирати.

Благочинний центрального округу, настоятель чинного при університеті храму святої мучениці Татіани, протоієрей Сергій Вербицький в бесіді з кореспондентом газети розкрив сенс і деталі святкування Медового Спаса.

На відміну від суворого Великого посту, який передує Великодню, Успенський піст не вимагає особливої підготовки. За православною традицією, люди святять мед і лише після освячення можуть ним ласувати.

Розмірковуючи про взаємозв’язок земного і небесного, отець Сергій тепло відгукується про парафіян храму:

■ «Серце радіє, коли людина приходить до храму. Тут вона відчуває радість від благодаті Божої. Завдання священнослужителя – створити таке благоденство словами, атмосферою проведеної служби, звучанням церковного хору, та навіть упорядкуванням прихрамових клумб. Це для того, щоб людина очистилася душею, потягнулася до Бога і в кінцевому підсумку врятувалася».

Сенс свята й Успенського посту полягає в тій же корисній помірності, якої миряни дотримуються напередодні Великодня.

■ «За 40 днів Великоднього посту людина багато разів причаститься, утримається від вживання скоромних продуктів, а її духовна радість переросте у фізичну, коли вона, нарешті, зможе трапезувати цими продуктами, – сказав церковнослужитель. – Теж саме і в Успенський піст. Мені, наприклад, з 14 до 28 серпня не можна їсти морозиво. І яка радість буде знову його скуштувати, коли піст закінчиться! Найвище щастя, яке я не відчув би, якби до цього не утримувався від ласощів».

Служитель культу додав, що православний християнин за євангельською традицією повинен починати й закінчувати день молитвами.

■ «Шість днів людина трудиться, а сьомий повинна віддати Богу. І в потрібний день пасічники залишають роботу, бізнес, щоб помолитися, зміцнитися духовно. Нерідко на їхнє прохання священики приїжджають до них, щоб освятити пасіку», – продовжив настоятель студентської обителі. 

Розмова зі священиком мимоволі вийшла за межі обумовленої раніше теми. Говорили також і про необхідність очищення людини від згубних для душі гріхів. Порятунок душі – головний сенс і нагадування всіх православних свят, адже «…земне життя дано людині, щоб підготувати душу до вічності».


Світлана МАТРЮК.

Фото автора.