С таровинна народна мудрість свідчить: «Хочеш перемогти ворога – виховай його дітей». Однак у століття панування телекомунікаційних систем, упровадження в різні галузі штучного інтелекту її «прочитують» уже по-іншому. Упор робиться не на систему освіти, а на медіапростір, що став невіддільною частиною життя сучасної молодої людини. Тому важливо розуміти, як молодь сприймає інформацію, пропоновану їй зокрема і в інтернет-просторі.
Не секрет, що на сьогодні він є наймасовішим майданчиком, який, поряд із позитивними факторами, використовується як інструмент для дестабілізації суспільства.
Молоде покоління має необмежені можливості для пошуку і поширення всеосяжної інформації, накопиченої людством за всю свою історію знань. Завдяки її відкритості в Інтернеті, молоді люди вже з дитячого віку стають практично незалежними від дорослих у здобуванні відомостей, які цікавлять їх. До того ж, є можливість для самостійного вибору інформаційних каналів. Нині не є проблемою, наприклад, дізнатися, як виготовити вибуховий пристрій, як приготувати наркотичну суміш, як покінчити життя самогубством тощо.
Тому для забезпечення інформаційної безпеки держави важливо аналізувати сприйняття молодим поколінням одержуваної з Інтернету інформації. Безумовно, що в майбутньому вплив на підлітків, які ростуть у світі гаджетів, через інтернет-простір тільки посилюватиметься. Він, як воронка глобального інформаційного смерчу, в першу чергу затягує непідготовлених, не зміцнілих душею молодих людей без твердих життєвих орієнтирів та цілей.
Проблема інформаційної безпеки молодого покоління вимагає особливої уваги як з боку держави, так і з боку суспільства в цілому.
Багато дослідників цієї соціальної проблеми, що стає все гострішою, зазначають уніфікаційний характер впливу на свідомість носіїв локальних етнокультур і традиційних моделей світогляду та світорозуміння. Взаємодія мільйонів «агентів впливу», що спілкуються у «всесвітній павутині», легко, «в одну мить» чомусь приватному надає формат загального. Дуже швидко події, що мають місцеве, часом містечкове значення, перетворюються на глобальні.
На соціально-психологічному кліматі суспільства в цілому і формуванні світогляду молоді зокрема вкрай негативно відбиваються факти безкарного поширення свідомо неправдивої інформації, суттєве спотворення подій з метою дискредитації проведеної урядами політики, нав’язування ідей, спрямованих на знецінення загальнолюдських і національних цінностей як основи національної безпеки. Результатом цього може стати втрата інформаційного суверенітету особистості, деградація суспільства, зменшення або втрата державного суверенітету.
Сучасна структура мережі Інтернет з її загальнодоступністю, відкритістю, популярністю, децентралізованістю й анонімністю народжує у користувачів відчуття власної невразливості. Воно штовхає до поширення неперевіреної, а отже, шкідливої інформації, що негативно впливає на формування соціальних уявлень і поведінкових установок, до яких, перш за все, схильні молоді громадяни.
Саме тому проблема інформаційної безпеки молодого покоління вимагає особливої уваги як з боку держави, так і з боку суспільства в цілому. Оцінюючи вплив різноманітної інформації на незміцнілу свідомість молодих людей, які не мають життєвого досвіду, необхідно розуміти, що у випадках ведення активних бойових дій зрозумілі й напрямки, й методи впливу.
Інформаційна ж війна часто непомітна для переважної більшості обивателів, особливо тієї частини, світогляд якої остаточно не склався. Крім того, такий вплив складно визначити в часі. Однак мета цих дій лежить на поверхні – стійке формування спотвореного уявлення про легітимну владу, правильність реалізації державою власної незалежної політики, применшення ролі загальновизнаних суспільних цінностей.
Чому вістря «інформаційного удару» спрямоване на молодь – теж зрозуміло. Це соціальна група, яка в осяжному майбутньому через об’єктивні тимчасові причини визначатиме ціннісні орієнтири суспільства, політичні, економічні, соціальні, духовні аспекти розвитку держави.
Для забезпечення інформаційної безпеки держави важливо аналізувати сприйняття молодим поколінням одержуваної з Інтернету інформації.
Важко проте оскаржувати висновки дослідників, які стверджують, що інформаційна війна здатна заподіяти колосальну шкоду державним і суспільним інтересам. Саме тому вона небезпідставно розглядається як одна з головних загроз національній безпеці.
Читачам газети, напевно, буде цікавий аналіз одного з досліджень, проведеного російськими фахівцями. У ньому вони систематизували погляди молодого покоління на інтернет-ресурси.
Зазначено, що молодь нині бачить в Інтернеті масу переваг. У проведеному в молодіжному середовищі опитуванні лунали такі обґрунтування переваг «всесвітньої павутини»: «вона розкріпачує людину», «створює локальні об’єднання людей як альтернативу сірому безликому натовпу, групи самоорганізовуються і самокеруються, змінюючи водночас структуру суспільства», «допомагає людині позбутися внутрішніх конфліктів через неможливість їх вирішення в межах традиційних соціальних інститутів, таких як сім’я, система освіти, церква тощо».
Було б непоправною помилкою обмежувати цю ниву добування інформації. Це безглуздо і неефективно. Водночас незаперечним є і той факт, що необхідно шукати шляхи забезпечення інформаційної безпеки для такої соціальної групи, як молодь.
Микола КОЛЕСНИК.
Фото yandex.ru