С учасний світ довкола змінюється з великою швидкістю, а віртуальний взагалі стає частиною нашого життя. Людям потрібно вчитися в ньому жити, зокрема орієнтуватися у величезному потоці інформації. Адже молодь, та й не тільки, звикла одержувати її швидко, між тим не замислюючись особливо про правдивість фактів. Якщо поміркувати, то з одного боку доступність будь-якої інформації – це величезний плюс. Уміле володіння гаджетами й користування інтернет-ресурсами сприяють цій можливості.
Однак часто інформація виявляється не гідною довіри або ж нав’язується єдине трактування того чи іншого питання. Наприклад, сьогодні соціальні медіа, такі як Facebook, Twitter, Telegram, взяли на себе функцію розповсюдження новин. Проте доведено, що ці ресурси не завжди є надійним джерелом інформації. Користувачам здається, що вони здобули ретельно відібрані знання з певної теми, а це не так. Найчастіше, на різних ресурсах вони можуть знайти відомості, що суперечать одна одній, і тоді виникає складність у визначенні істини. Тому вся медійна інформація потребує грамотного аналізу й свідомого застосування.
Тому й виникає необхідність виховання медіаграмотного суспільства. Кожен інтернет-користувач, щоб не потрапити на вудки шахраїв і зловмисників, повинен засвоїти певні правила. Що раніше ми почнемо процес упровадження такої освіти, то швидше виховаємо покоління, яке вмітиме аналізувати, думати й до того ж мислити критично. У цьому впевнені педагоги, психологи й соціологи.
Медіаграмотність – це сукупність навичок і умінь, які дають людям можливість аналізувати, оцінювати й створювати повідомлення різних жанрів і форм у різних видах медіа. В її основі закладена модель, яка допоможе споживачам своєчасно розпізнати в них пропаганду або одностороннє нав’язування думки, а також краще виявити потенційну маніпуляцію і критично сприймати повідомлення різних медіа: традиційних і соціальних мереж.
Експерти впевнені, що медіаграмотними повинні бути не тільки журналісти, а й широкий загал, споживачі медіаконтенту – сукупності даних, інформації, представленої за допомогою відео- та аудіо ефектів. Тут варто згадати про ботів і тролів як про інструменти спотворення реальності. Вони перешкоджають досягненню результату в роботі: вносять деструктив у публічні дискусії, викликають негативні емоції в аудиторії. Боти – це програми, а тролі – реальні люди, які одержують за свою роботу гроші. Їхнє завдання – засмічувати інформаційний простір, щоб реальні думки губилися поміж коментарів. Так відвертається увага від суті питання і створюються помилкові враження про погляд людей.
Ознаки медіаманіпуляцій
1. Підбір інформації. У світі щодня відбуваються мільйони подій і дізнатися про всі просто неможливо. З мільйона подій пам’ять виділить, наприклад, десять. Ось тут медіа і починають диктувати, про що думати, як їх сприймати.
2. Погляд на подію. Під час висвітлення події, яка може викликати до неї різне ставлення, буде зроблений акцент на її позитивних або негативних аспектах. І ті, й інші можуть бути правдою, а саме вибір фокуса впливатиме на сприйняття події в цілому.
3. Спрощення інформації. Зі 100 % подій у новини може потрапити тільки мала частина. Ніхто не застрахований від перебільшення, спотворення, фальсифікації або спрощення інформації.
Шість правил медіаграмотності
1. Формуйте свою стрічку новин у соцмережах безпристрасно. У сучасному суспільстві контент уміє створювати кожен. Якщо ж вам не подобається інформаційний продукт, ви маєте право адекватно зреагувати й відмовитися від нього. Не варто додавати друзів з жалю, демонструючи мережевий альтруїзм. Не додавайте людей тільки тому, що у них милі фотографії або це ваші старі знайомі. Тут потрібен тверезий розрахунок і свідомий вибір.
2. Видаліть неправдиві джерела інформації. Якщо людина публікує дурниці, це достатній аргумент, щоб видалити її зі свого кола друзів.
3. Не відволікайтеся на те, що для вас не має значення. Вам не обов’язково стежити за модними трендами, розуміти політику, бути в курсі всіх коливань валютного ринку і знати імена голлівудських акторів. Ви маєте право чогось не знати, не цікавитися чимось, не стежити за цим.
4. Живіть своїм життям. Багато медіа дублюють інформацію з інших джерел, які зокрема здобули інформацію з третіх, а ви це все поглинатимете. Закрийте стрічку і живіть повноцінним життям.
5. Виділяйте час, щоб подумати. Відірвіться від нескінченного потоку інформації та її аналізу. Побудьте в тиші, подивіться, послухайте. Не бійтеся чогось не розуміти або втратити час, не споживаючи нові дані. Профільтруйте свої думки, відокремлюйте позитив і негатив.
6. Перш за все, завжди надійно захищайте свої персональні дані. Надійні паролі, використання перевірених захищених ресурсів – перший крок на шляху грамотного медіаспоживання. Вивчаючи інформацію про ту чи іншу подію, слід брати відомості з різних джерел. Це допоможе сформувати цілісну картину ситуації. Водночас слід уважно ставитися до вибору цих джерел інформації, довіряти тим, які підкріплюють дані фактами, доказами.
Підіб’ємо своєрідний підсумок: медіаграмотність у сучасному світі необхідна. Вона допоможе не розгубитися й не «потонути» в океані інформації, яку пропонують ЗМІ, відібрати тільки те, що дійсно важливе і необхідне для вас. Тільки медіаграмотна людина зможе лаконічно і чітко викласти й донести до аудиторії свою думку і не потрапить у пастку до шахраїв.
Олена ДВОРСЬКА.
Фото yandex.ru