На зборах партійно-господарського активу Тирасполя, що відбулися 10 серпня 1989 року в ПК «Сучасник», обговорювали питання, пов’язані з ухваленням законів про мови в Молдавії.
У резолюції увага зверталася на факт ігнорування рішень Х сесії Тираспольської міської Ради, йшлося про грубі порушення Конституції СРСР, яка проголосила рівність громадян незалежно від національної приналежності. Учасники зборів вимагали відкласти сесію Верховної Ради МРСР і провести всенародне обговорення і постатейне голосування за новими законопроектами в міських, районних і селищних радах. Уперше було заявлено про готовність трудових колективів Тирасполя зважитися на крайні заходи, аж до проведення страйку, у разі, якщо їхні вимоги не будуть задоволені до 20 серпня 1989 року.
Наступного дня, 11 серпня, у БК «Кіровець» зібралося понад 450 представників трудових колективів. Директор «Точливмашу» Анатолій Большаков висловив бачення суспільно-політичної ситуації у зв’язку з цим – завдань, що стояли перед трудовими колективами. На зборах робітники запропонували створити в Тирасполі міську Об’єднану Раду трудових колективів (ОРТК). Пропозиція знайшла повну підтримку.
У протоколі зборів зафіксували: «У зв’язку з загостренням суспільно-політичної обстановки в місті необхідно вжити рішучих і дієвих заходів щодо її стабілізації. Для оперативного керівництва створити ОРТК м. Тирасполь». Потім відбулося обрання представників трудових колективів до організації. До її складу ввійшла 31 людина. До складу першої ОРТК були обрані Анатолій Большаков та Iгор Смирнов. Головою ОРТК Тирасполя збори обрали Бориса Штефана.
На перше засідання організація зібралася 14 серпня. Вона ухвалила рішення про проведення 16 серпня двогодинного попереджувального страйку. У Зверненні ОРТК до депутатів XI сесії Тираспольської міської Ради, яка відбулася того ж дня, говорилося: «Трудові колективи вважають, що керівні працівники Президії Верховної Ради, ЦК КПМ не дотримали своїх обіцянок, даних на зустрічах у трудових колективах, сесії міської Ради та партактиву Тирасполя відносно врахування інтересів російськомовної частини населення, і тим самим викликали недовіру робітничих колективів до центральних органів влади. Робітничі колективи Тирасполя попереджають, що жодне важливе політичне й економічне рішення, яке зачіпає інтереси трудящих, не може бути ухвалене без їхньої згоди».
Збори висунули наступні пропозиції:
1. Сесію Верховної Ради МРСР з розгляду та затвердження законопроектів, призначену на 29 серпня 1989 року, не проводити; оголосити всенародне обговорення і постатейне голосування по законопроектах у міських, районних та селищних Радах. У проектах законів повинні бути враховані пропозиції Х та XI сесій Тираспольської міської Ради.
2. Оголосити 16 серпня загальноміський попереджувальний політичний страйк. У разі неприйняття Президією Верховної Ради МРСР пропозицій Х та XI сесій міської Ради, відновити міський страйк.
3. Створити на підприємствах міста робітничі комітети для забезпечення спільно з адміністрацією, партійними та іншими громадськими організаціями громадського порядку, трудової дисципліни на підприємствах і в закріплених за ними мікрорайонах.
4. У разі перешкод з боку керівників підприємств, секретарів партійних організацій створенню робітничих комітетів, ОРТК міста надає право цим Радам трудових колективів самостійно організовувати робітничі комітети, які володіють всією повнотою влади на підприємствах, в організаціях.
5. ОРТК вважає, що (з метою кращого інформування населення республіки про стан справ у Тирасполі) слід опублікувати матеріали XI сесії міської Ради в газеті «Днестровская правда» і до 20 серпня розповсюдити їх».
На закінчення ОРТК запевнила, що бере на себе відповідальність за підтримання громадського порядку і дисципліни на виробництві, забезпечення нормального життя жителів міста в період загострення ситуації. Цей найперший документ ОРТК, показав, що представники трудових колективів налаштовані рішуче.
Попереджувальний страйк у Тирасполі відбувся 16 серпня 1989 року і тривав з 14 до 16 години. У ньому взяли участь 28 трудових колективів – понад 27 тисяч осіб. А 19 трудових колективів висловили свою підтримку страйку, не зупиняючи роботу. Підсумки страйку підводили на засіданні ОРТК 17 серпня. Тоді ж було ухвалене рішення про перетворення ОРТК на постійно діючий орган.
Наш кореспондент зустрівся з першим головою ОРТК Борисом Штефаном. Той згадав:
■ «Гарячий час починався. Однак ми були впевнені в тому, що обрали дійсно правильний шлях і завжди залишалися вірними йому, ніколи й нікуди з нього не звертали».
Iгор ШЕВЧЕНКО.
Фото з фондів Тираспольського об’єднаного музею.