Проект KAMENKA FEST+ продовжує мандрувати селами району, відкриваючи придністровцям красу та самобутність наших населених пунктів. У Валя-Адинці, Рашкові, Окниці, Садках, Подоймі та Подоймиці відбулися яскраві заходи: кожен зі своєю темою, національним колоритом, але об’єднані однією метою – розкрити душу нашого народу перед туристами з-за кордону та і перед самими жителями країни. Чергову зупинку фестивальний марафон зробив у Катеринівці. Тут відбулося свято урожаю.
«Торік, працюючи над розвитком сільського туризму, як одного з пріоритетних напрямів державної політики, задумали новий проект і почали його реалізацію, – розповів начальник Управління культури Кам’янського району Віталій Лозовський. – Перші ж фестивалі в його межах справили досить глибоке враження не тільки на гостей, а й на моїх колег. Народний ансамбль «Черемушка», що виступав на декількох заходах, повертався до рідного села з мрією про своє самобутнє свято. Першою народилася назва, навіяна підйомом звивистою дорогою, – «Катеринівський серпантин».
Згодом, розмірковуючи над концепцію фестивалю, вичленували з латинського слова звичний слов’янам «серп», і стало зрозуміло – буде свято урожаю. Ідею працівників культури підтримало керівництво села. Необхідно зазначити, що Катеринівка, хоч і має двохсотлітню історію, в той же час сучасний населений пункт. Тут створені комфортні умови для життя: упорядковані громадські будівлі, в яких діють усі необхідні установи – школа та дитсадок, медпункт, відділення зв’язку й ощадкаса. У капітально відремонтованому Будинку культури налагоджена активна просвітницька діяльність, відбуваються різноманітні заходи.
Зробити ж село цікавим для туристів ніяк не вдавалося. Сусідній Рашків затьмарював Катеринівку своїми пам’ятками, і гості завжди проїздили мимо. Навіть доглянутий парк з обладнаними зонами для всіляких видів відпочинку залучав лише знавців. Недивно, що глава села Денис Петров ідею про організацію свята підтримав, доповнив пропозиціями від самих селян.
Закипіла підготовча робота. Активно упорядковували парк: побудували літню естраду та замостили майданчик для танців. Разом із добродійним фондом «Серце», з яким катеринівська громада співпрацює вже третій рік, встановили красиві добротні гойдалки, на яких може розміститися ціла сім’я.
Куточок відпочинку, красивий у будь-який час, до фестивалю причепурили по-особливому. Символом свята урожаю став трактор, складений з тюків соломи. Вона ж послужила «будівельним матеріалом» для яскравих фотозон, організованих із величезною фантазією і тонким смаком. М’які «канапки» та затишні столики запрошували сісти, відпочити, помилуватися чистим озером.
Музею в Катеринівці немає, та практично в кожному будинку дбайливо зберігають спадщину предків – перших поселенців. Ткані доріжки, мереживні скатерті та вишиті рушники покинули на один день звичні місця, щоб відтворити в різних куточках парку частинку сільського побуту. Глиняний посуд сусідив із самоваром, що виблискував своїми боками на сонці, дерев’яне начиння допомагало зрозуміти, як хазяйнували два століття тому.
На одній із паркових алей розташувалися рашківчанки Надія Теленкевич, Олена Лембас і Людмила Єрмакова, які творять у сучасному стилі, й окничанка Наталія Кавтя, в’язані іграшки якої не виходять із моди. Відрадно було побачити серед уже відомих майстринь мешканку Катеринівки Надію Мойсеєнко. Рукодільничати її привчили з дитинства, не раз уміння в’язати та вишивати допомагало їй самій і членам сім’ї виглядати оригінально. Передала корисні навички й доньці, але їй до душі стало бісероплетіння. Згодом заохотила до цього рукоділля і матусю. Тепер у Надії є сад не лише на подвір’ї, а і в хаті. Він завжди яскравий, не скидає на зиму листя, радує хазяйку та її друзів квітами й урожаєм. Композиції майстриня придумує сама, кожне деревце доповнює побаченим у житті пейзажем або і жанровою сценкою. Розглядати її роботи можна годинами, відкриваючи в них нові нюанси.
З чарівного бісерного саду повертаємося в реальність фестивального парку. Композиції з червоної калини та золотих соняшників нагадують: літо закінчується, а корзини з яблуками та грушами, дерев’яне цебро з виноградом, лиснючі гарбузи та великі качани кукурудзи під тином свідчать, що до осені працелюбні господарі готові.
У Катеринівці одними з перших на Кам’янщині почали упроваджувати індивідуальну форму господарювання. Тут і сьогодні успішно діють солідне сільгосппідприємство «Сатурн-Агро» та безліч невеликих селянсько-фермерських господарств. Вирощують широкий спектр зернових, технічних і кормових культур. Стабільно одержують високі урожаї.
Сільські передовики, що присвятили землеробській праці багато років, були головними героями свята. Грамоти глави Кам’янської держадміністрації вручені Олександру Цуркану, Едуардові Лукащуку та Василю Пустовіту – керівникам СФГ, які стали лідерами жнив-2024. Грамотами міськрайради нагороджені комбайнери Сергій Чунту, Василь Могилевський і Олександр Палій, які відзначилися під час збирання зернових першої групи.
«Сьогодні ми вшановуємо катеринівських хліборобів. Проте багато учасників нашого фестивалю пам’ятають ті масштабні свята урожаю, на яких підбивали районні підсумки жнив. Сподіваюся, ця традиція відродиться», – зазначив голова міськрайради народних депутатів Олег Бурлака.
Жителі Катеринівки вирощують не тільки просапні культури, а і смачні овочі, соковиті фрукти, ароматні ягоди, розвивають супутні галузі. На ярмарковому майданчику пощастило познайомитися з місцевим бджолярем. Валентин Грудка розповів, що родинна пасіка була заснована ще прадідом. Тепер вона має півсотні вуликів. Бджоли збирають нектар у Катеринівці та розташованому неподалік крихітному селі Садки, де природа збереглася практично в первозданному вигляді. На ярмарок Валентин Іванович привіз травневий і квітковий мед. Організував дегустацію. Гості, що прибули на фестиваль із різних куточків Придністров’я, розкуштувавши запашну солодкість, охоче купували баночку чи дві.
Поруч жваво торгував крупними кавунами й акуратними диньками Петро Ротаренко. Разом із дружиною Валентиною вони вже півтора десятиріччя фермерствують у Костянтинівці. Крім баштанних культур, вирощують пшеницю, ячмінь, соняшник. Проте саме соковиті кавуни та дині прославили подружжя на весь район. Петро Андрійович – агроном, який присвятив цій спеціальності все життя – охоче відповідає покупцям на традиційне запитання: як самим виростити таку смакоту. Проте до професійних порад обов’язково додає, що для баштану потрібне особливе місце, а Костянтинівка немов самою природою призначена для визрівання динь і кавунів.
На фестивалі можна було спробувати не тільки дари щедрої кам’янської землі, а і традиційні страви. Охопити поглядом відразу весь великий стіл, за яким розташувалися хазяєчки в яскравих фартухах, ніяк не виходило. Та і гості тісно обступили цей еталон сільської гостинності. На допомогу прийшла Ольга Павленко: стала називати страви, які можна вибрати. Маленькі голубці, які подають на великі свята, і домашня бринза, вертути та налисники, пампушки з медом і чорна бабка – українські, молдавські, російські кулінарні традиції поєдналися, і вже можна говорити про нашу, придністровську кухню. Показати її в усій красі взялися хазяйки з вулиці Леніна – так і представлялися всім. Мені розповіли, що мешкають по сусідству, об’єднані родинними та дружніми зв’язками. Коли дізналися, що село готується до свята, вирішили внести свою лепту. Приготували за родинними рецептами все те, що люблять самі, чим пригощають гостей – і здивували своєю хлібосольністю навіть досвідчених туристів.
У Катеринівку на свято приїхали не тільки жителі навколишніх населених пунктів, а і велика група тираспольчан. На Кам’янщині вони не вперше, закохані в Рашків і Валя-Адинку, приїжджають у ці села в різні сезони. Думали, що нічим уже їх район здивувати не зможе. З’ясувалося – помилилися.
«Тут прекрасні пейзажі, особливої мальовничості додає озеро. Організована риболовля. Сама рекреаційна зона доглянута, видно, що про парк піклуються постійно, є зручні лавки, красиві квітники, – навперебій висловлювали своє захоплення туристи. – Гостинність селян викликає велику пошану, такого теплого прийому ми не зустрічали ніде. Кожен учасник свята щиро хоче пригостити своїми стравами, напоями. Лунає музика, артисти виступають у колоритних костюмах. Всі ці штрихи складаються в яскраву святкову палітру. Ми обов’язково приїдемо в Катеринівку знову, ще і знайомим порекомендуємо відвідати це красиве село!»
У сільському парку створені зони для пікніків. Є мангали, вогнища, над якими можна встановити казани та приготувати улюблену страву на свіжому повітрі. Саме цим і займався Олексій Лопач. Варив юшку та чорбу по-катеринівськи. Якщо з першою стравою все зрозуміло, то друга викликала чимало запитань. Умілий кулінар розповідав, що рецепт прийшов до нас зі сходу через безліч країн, увібрав у себе особливості турецької, балканської та румунської національної кухні. Унікальність супу в тому, що він досить густий і наваристий. Для приготування потрібна баранина, традиційний набір овочів: солодкий перець, морквина, картопля, стиглі помідори, а також квас і спеції.
Вважається, що чорбу повинні варити на вогнищі чоловіки. От Олексій Іванович і чаклував над казаном, щоб здивувати гостей неймовірно яскравою, густою, ситною та смачною стравою. Селяни і туристи, спробувавши, брали добавку… Влаштовувалися в альтанках або за столиками в тіні дерев, звідки було видно сценічний майданчик. Тут радували російськими, українськими, молдавськими піснями господарі – ансамбль «Черемушка» та їхні сусіди – колоритний колектив «Подоймянка».
Особливу увагу гостей фестивалю привернув виступ скрипаля і співака Iгоря Лікия. Родом він із кам’янського села Грушка, за радянських часів працював у Кишиневі, нині мешкає в Рибниці, а знають його далеко за межами нашого краю. Передусім – завдяки соціальним мережам, де можна знайти багато цікавих музичних композицій «Скрипаля на годину». Така активність в інтернет-просторі допомогла придністровцю стати учасником передачі «Привіт, Андрію!» на російському телеканалі. На фестивалі склався дует Iгоря Лікия та Вікторії Цуркану. Голоси скрипки та прекрасної кам’янської вокалістки спліталися, то хвилюючи душі, то кличучи в танок.
Народні гуляння тривали весь день, у розвагах з однаковим задоволенням брали участь дорослі та діти. Увечері, роз’їжджаючись, пообіцяли одне одному зустрітися в селі наступного року. Отже, «Катеринівський серпантин» має гарні перспективи.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.