Так весело, радісно, дружно та сердечно виводили на всі лади учасники національного українського подвір’я під час святкування Дня Республіки, що відзначається у нашому краї ось уже тридцять чотири роки.
А гостей у нас бувало колись сотні з різних міст України, Білорусі, Росії, Молдови, далекого зарубіжжя. Однак, не тільки українські, а й російські, молдавські, болгарські, вірменські пісні лилися з вуличних гучномовців. Уся центральна частина нашої столиці виглядала як різнобарвний калейдоскоп, що складався з музики, танців, вишивок, виробів народного промислу, ароматів національних страв. Місто розквітало тисячами посмішок, і людський потік, що ніби плинув центральною вулицею, нагадував широку повноводну річку.
За понад три десятиліття нашої історії в країні склалося чимало традицій, які свідчать про єдність і дружбу нашого багатонаціонального народу. Одна з них – покладання квітів до Вічного вогню на Меморіалі Слави. Сюди завжди приходять перші особи держави, представники міністерств і відомств, силових структур, громадських організацій, священнослужителі, ветерани, рідні та близькі загиблих героїв, городяни та гості столиці. Саме на цьому священному для всіх місці учасники церемонії вшановують пам’ять захисників хвилиною мовчання.
Продовжувалося святкування підняттям державного прапора під звуки гімну. Згодом, коли керівники держави піднімалися на трибуну, а ветерани та гості займали місця на спеціальних лавах, починалася радісна і хвилююча подія, яку з душевним трепетом і гордістю спостерігали тираспольчани та численні гості столиці.
Серце в грудях стукало голосніше і швидше, коли над площею лунала команда: «Парад, струнко! До урочистого маршу!». Такі емоції викликало проходження наших військ, яке за традицією відкривали вихованці Республіканського кадетського корпусу на чолі зі своїм начальником. Слідом за ними головною площею республіки карбували крок суворовці, офіцери Міністерства оборони, курсанти Військового інституту, воїни-мотострілки, авіатори, артилеристи, бійці Загону спеціального призначення, миротворці, парадні розрахунки Міністерства внутрішніх справ, Прикордонного управління МДБ ПМР, Чорноморського козацького війська, батальйону Міністерства юстиції.
Окремий парадний розрахунок становили представниці прекрасної половини Збройних сил. Усі як на підбір гарні, стрункі, надзвичайно акуратні та сильної статури, вони викликали заздрість та захоплені погляди не лише присутніх чоловіків, а й дівчат, яким хотілося стати поряд із цими красивими, вірними доньками своєї країни.
Ми демонструємо світові, що наша республіка була і є за мир, спокій на своїй землі, та нікому і ніколи не загрожує. А військовий парад – символічна та знакова акція, своєрідна зустріч війська та суспільства, де наші військовослужбовці можуть показати, що вони є, що мужньо стоять на варті миру і завжди готові нас захищати.
Після урочистого проходження військ особовий склад роти Почесної варти Міністерства оборони демонстрував блискуче виконання стройових прийомів. Вражало все: зовнішній вигляд, серйозність, майстерність виконання всіх вправ з карабінами, синхронність. І нікому не спадало на думку, що за цією зовнішньою красою та невимушеністю насправді стоять місяці завзятих наполегливих тренувань.
Площа звільнялася від учасників параду, і навколо починалася розважальна частина святкування. Керівник держави разом з гостями обходив усі локації, в яких свої досягнення пропонували підприємства міста, представляючи виготовлену ними продукцію.
Жодне частування в українському подвір’ї не обходилося без сала та вареників. Веселі та дотепні україночки в національному вбранні гостинно запрошували гостей до столу, який ломився від різноманітних страв. Поки гості смакували закусками, дівчата і хлопці заводили гарну пісню, яку знають практично всі придністровці: «Ой, зелене жито, зелене, хорошії гості у мене. Зеленеє жито за селом, хорошії гості за столом…». Гості підспівували, і так, з піснею, йшли до іншого намету, де на них очікували нові господарі зі своїми стравами, піснями та святковим настроєм.
Гуляння тривали до пізнього вечора, який завершувався святковим салютом, радісними вигуками «ура-а-а!» та оплесками.
Міріади барвистих вогнів салюту злітали й освітлювали мирне небо, сповіщаючи про завершення дня народження нашої республіки.
Христина ЖУРАВЕЛЬ.
Фото IA «Новости Приднестровья».