С ерпнева педагогічна конференція – особлива традиційна подія, зігріта теплом останніх літніх днів та любов’ю до професії. Вона знаменує початок навчального марафону довжиною в цілий рік. Це час відліку починань, нового витка розвитку галузі освіти.
Темою цьогорічного пленарного засідання Республіканського педагогічного форуму стала «Освіта в цифрову епоху: виклики та рішення». Учасниками республіканської педради стали понад 500 педагогів з усіх куточків республіки. Серед почесних гостей – перший заступник керівника Апарату Уряду Олексій Цуркан, міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій Олександр Димитрогло, заступник голови правління ЗАТ «Агропромбанк» Сергій Лупашко.
Відкриваючи форум, міністр просвіти Світлана Iванишина поінформувала: у школах діє 185 комп’ютерних класів, для обладнання робочих місць освітян придбано понад 2 тис. комп’ютерів-моноблоків. Більшість шкіл підключена до високошвидкісного Інтернету. У республіці діє цифрова платформа «Електронна школа Придністров’я», на якій «закладено» близько півтисячі підручників та 17 тис. електронних уроків. Вона стала невіддільною частиною навчального процесу.
Крім того, сьогодні батьки можуть контролювати успішність дітей через інформаційну систему «Електронний журнал». Вона спростила процес ведення навчальної документації, підвищила прозорість освітнього процесу. Діє також система електронного запису дітей до освітніх закладів.
Проте, технічне оснащення навчальних закладів, як і раніше, потребує модернізації, оновлення комп’ютерного обладнання. Необхідно підвищувати кваліфікацію придністровських освітян, щоб вони могли впевнено використовувати сучасні освітні методики, технології та інструменти.
З підвищеною увагою присутні сприйняли виступ Олексія Цуркана.
«Перед людством стоїть серйозний виклик – як адаптуватися до можливостей та ризиків, що створюють нові технології – штучний інтелект, нейромережі, – зазначив він. – Педагогіка, безперечно, є найважливішою галуззю науки, сферою життєдіяльності держави та суспільства. І вона має діяти на випередження, а не в режимі «пожежної команди», як це сталося у 2020 році, коли створювалася платформа «Електронна школа Придністров’я». Тоді терміново закуповували комплекти комп’ютерної техніки, навчальні заклади підключали до системи «Електронний журнал». Бажаю, щоб у межах пленарного засідання, в межах секційних обговорень висловлювалися конкретні ідеї, яким чином можна використовувати ці інструменти на благо системи освіти та наших дітей».
Олександр Димитрогло свій виступ присвятив позитивним і негативним сторонам цифровізації, яка стала невіддільною частиною сучасного життя. Він наголосив, що цей процес незворотний – кожна людина користується результатами цифрових процесів незалежно від бажання. При цьому сьогодні активними учасниками цих процесів є діти. Сучасна дитина – один із найбільш грамотних і підготовлених, тобто «просунутих» користувачів інформаційних технологій.
Поряд із цим міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій зазначив, що за безвідповідального ставлення цифровізація може таїти в собі і загрози як для дітей, так і для працівників освітньої галузі. Сьогодні перед нею стоїть непросте завдання: передати дітям знання, використовуючи сучасні технології, оскільки зацікавити учнів класичним форматом викладання вже практично неможливо.
Необхідно пам’ятати, додав керівник відомства, що одночасно зі знаннями, а також базовими людськими цінностями дитині необхідно прищепити правила відповідальної поведінки у цифровому світі, забезпечити її максимальну безпеку. Це значно ускладнює завдання. При цьому головними факторами є недоторканність її персональних даних та ІТ-інфраструктури організації освіти.
Глава Мінцифри прокоментував відео про функціонування IT-інфраструктури у Дністровській ЗОШ № 1. Вона від проекту до практично діючої моделі була створена місцевим ентузіастом інженером-системотехніком Андрієм Аністратенком. Усебічну підтримку йому надала адміністрація школи, батьки та спонсори в особі Молдавської ДРЕС. Тепер ця освітня установа може похвалитися власною цифровою системою управління документацією та обміну інформацією як на учнівському, так і на адміністративному рівні, централізованою системою оповіщення, відеоспостереження, а також підконтрольним доступом до Інтернету.
Порушені під час пленарного засідання проблеми використання в педагогіці штучного інтелекту, стали центральними на форумі. У виступах Олени Горохової і Тамари Штирбул (викладачі Бендерського теоретичного ліцею ім. Берга), а також Владислава Дем’янова з Тираспольської школи № 11 було зазначено: системи штучного інтелекту стають істотною підмогою в діяльності педагогів. Вони можуть складати плани уроків, готувати завдання для контрольних і перевірочних робіт у багатьох варіантах, складати різні презентації, бути доброзичливим співрозмовником у процесі вивчення іноземних мов. Однак конкурувати з учителем, з його моральним впливом на учнів у питаннях виховання, штучний інтелект не в змозі.
Цю думку, виступаючи перед освітянами, підтримав і представник «Агропромбанку» Сергій Лупашко. Він наголосив: не варто переоцінювати штучний інтелект. Насамперед тому, що він не завжди надає правильні відповіді на поставлені людиною запитання. Крім того, більшість систем штучного інтелекту створюється на Заході, тому завжди потрібно оцінювати, наскільки відповіді, що він генерує, відповідають нашій культурі, духовним і моральним цінностям. І, найголовніше, користуючись штучним інтелектом, учень може так і не сформувати навички самостійно шукати, оцінювати та аналізувати інформацію.
Про запровадження цифрових технологій у роботу організацій професійної освіти розповіла учасникам педагогічного форуму начальник управління професійної освіти Міністерства просвіти Нелля Борисова.
Завершуючи педфорум, Олексій Цуркан та Світлана Іванишина нагородили молодих педагогів – переможців Республіканського конкурсу на здобуття премій Президента.
Iгор ШЕВЧЕНКО.
Фото mincifra.gospmr.org