Яссько-Кишинівська операція: ефективність і результати

У продовж двох днів працювала міжнародна конференція «Яссько-Кишинівська операція – пролог визволення Європи: погляд із майбутнього». Влаштувала її Міжнародна спілка неурядових організацій «Асамблея народів Євразії та Африки». Делегація від Придністров’я теж залучилася до участі в події за допомогою програми ZOOM.


Перший день конференції розпочався з церемонії покладання квітів до стели викладачам і студентам ПДУ імені Т. Г. Шевченка, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Пленарне засідання форуму відбулося в Інституті державного управління та соціально-гуманітарних наук головного наукового центру республіки. З вітальним словом до учасників звернулася перший заступник голови Комітету Державної Думи РФ з освіти Альона Аршинова:

«Сьогодні важливо згадати події тих років, зберегти правдиву інформацію про значення Яссько-Кишинівської операції. Нинішні виклики тільки міцніше пов’язують нас із минулим, з історією, її не можна забувати. Ми маємо використати всі можливості, щоб розповідати історичну правду, обговорювати ці події, щоб зробити висновки з них».

Звільнення міста Бендери та його стратегічне значення стали темою виступу наукового співробітника Бендерського історико-краєзнавчого музею, завідувача Музею бойової слави міста Володимира Перстньова. У своїй доповіді він розповів про перебіг бойових дій та їх вплив на результат усієї операції.

Володимир Перстньов пояснив, що головну роль у військових подіях, пов’язаних із містом на Дністрі, відіграв 3-й Український фронт, а саме 93-я Миргородська стрілецька дивізія.
Доповідач досить емоційно розповів про подвиг Миколи Курила зі 129-го стрілецького полку:

«Під час бою ворожий кулемет з добре замаскованої амбразури притиснув до землі роту червоноармійців. Штурмова група, в якій був Микола Курило, виявилася ближче за інших до німецького дзоту. Однак кулемет припиняв будь-які спроби його знешкодити. Якоїсь миті Микола швидко схопився і зробив стрімкий ривок вперед, наблизившись на 20–30 метрів до дзоту, розмахнувся і кинув гранату. Вона впала збоку амбразури, довелося повторити спробу, а солдат уже був поранений. Переборюючи біль, він продовжував повзти вперед, випустив кілька довгих черг з автомата. Потім відкинув зброю вбік, проповз ще кілька метрів. Напружуючи останні сили, різко підвівся і жбурнув гранату в амбразуру. Тієї ж миті кулемет майже впритул вистрілив у Миколу. Невідомо, чи почув він, як усередині дзоту розірвалася його граната, забезпечивши успіх бою за Суворову гору. За проявлений героїзм йому посмертно було присвоєне звання Героя Радянського Союзу».

Бендери звільнили від ворога 23 серпня. Цього ж дня о 23:00 годині Москва салютувала воїнам 3-го Українського фронту. Указом Президії Верховної Ради від 7 вересня 1944 р. 93-я Миргородська стрілецька дивізія удостоєна ордена Бойового Червоного Прапора.

Історик Володимир Перстньов нагадав, що Яссько-Кишинівська операція, за оцінкою, даною в повідомленні Радінформбюро, увійшла в історію «як одна з найбільших і найвидатніших за своїм стратегічним і військово-політичним значенням». Нерідко її називають «Яссько-Кишинівськими Каннами». В результаті цієї операції була повністю звільнена територія Радянської Молдавії.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Інституту державного управління та соціально-гуманітарних наук ПДУ В’ячеслав Содоль проаналізував діяльність православної церкви Молдавії у 1944 році. За його словами, вона всіма доступними способами допомагала радянським військам наближати годину остаточного звільнення республіки як під час Умансько-Ботошанської, так і Яссько-Кишинівської операцій.

Другого дня робота конференції продовжилася в секціях: «Спадкоємці Перемоги: збереження історичної пам’яті» та «Від окупації до звільнення: сучасний погляд».

В’ячеслав Содоль зазначив, що поміж учасників конференції були й учні шкіл республіки. За його словами, пам’ять про Велику Вітчизняну війну є невіддільною частиною нашої ідентичності та культурної спадщини. Вона допомагає нам зберігати та передавати історичну правду наступним поколінням. Тому важливо пам’ятати й шанувати ці важливі сторінки нашої історії, щоб ніколи не забувати про тих, хто відстояв для нас мир і свободу.


Віталій МАЛЬОВНИЧИЙ.