У попередніх номерах газети редакція розпочала розмову про вплив медіапростору на таку групу споживачів інформації, як молодь. Сьогодні – продовження теми.
Особливість Інтернету полягає в тому, що він, як агрегатор, вбирає різні канали поширення інформації. «Всесвітня павутина» інтегрує її в єдине медіасередовище. Тому часто виходить так: споживач інформації знайомиться не з оригінальним першоджерелом у повному вигляді, а з його фрагментами, вирваними з контексту. Їх і можна інтерпретувати у вигідному для розповсюджувача вигляді. Так і народжується те, що називається англійським словом «фейк».
Багато дослідників цієї соціальної проблеми стверджують: ми вже живемо у світі, де панують фейк (спотворені) новини. Вони подаються зацікавленими у просуванні тієї чи іншої ідеї авторами настільки відчутно, привабливо, цікаво, і водночас у простій для розуміння формі, що молода непідготовлена людина сприймає негативну, спотворену інформацію на «ура». Візуально яскрава картинка відеоролика, хльосткі, з претензією на сенсацію, заголовки, відверті, безапеляційні інтерв’ю з «експертами» чи «представниками прогресивної частини суспільства» і все: ви в «інформаційному полоні».
Сучасний Інтернет логічно порівняти зі складною кулінарною стравою, в якій намішана велика кількість потрібних, а часом і непотрібних інгредієнтів. Найважливішими характеристиками сучасного стану інформаційного простору є плинність, дифузність (розпливчастість) і хаотичність. Канали інформації та комунікації багато в чому також залежать від впливу неоднорідного соціального середовища, що зберігає різноманітні медіакультури, та підлаштовуються під них.
На сьогодні молодіжна аудиторія перестає бути пасивним об’єктом інформування. Комунікація серед однолітків, сім’ї, найближчого оточення виступає способом і формою відбору, експертних оцінок, надання інформації певних змістів. Інтенсивне спілкування в молодіжному середовищі сприяє швидкому перетіканню інформації від одного суб’єкта до іншого.
«Переварювання» молодою особистістю повідомлень, що надходять з різних джерел, спонукає до формування життєвих смислів, громадянської позиції, думок і поглядів на ті чи інші соціальні явища, світогляд у цілому. Психологічний аналіз стверджує, що молоді люди більшою мірою схильні довіряти «подібним до себе», ровесникам, ніж менторам-дорослим. Для молодих людей субкультура значущої для них соціальної групи є провідною. В результаті у них формується інше життєве середовище.
Споживачі інформації приймають та засвоюють її, свідомо чи спонтанно, якщо вона актуальна, емоційно забарвлена, спирається на конкретний життєвий досвід близьких за віком соціальних груп та пов’язує знання з реальними долями близьких людей. І саме медіасередовище «підлаштовується» під особистісні та групові інтереси, може звужуватись та розширюватися залежно від соціальної активності суб’єктів. Потенційно вона має безмежні інформаційні можливості, які можуть використовувати суб’єкти. З одного боку, це нові можливості для самореалізації, з іншого – ситуація може розгортатися не лише у позитивному напрямі.
Інформація навколо нас постає феноменом внутрішнього і зовнішнього середовища особистості й не існує без суб’єкта, який його інтерпретує. Інформація – це те, що приходить ззовні, входить у нашу свідомість шляхом набуття форми, доступної для сприйняття. Симуляція ж реальності відбувається шляхом створення та підтримки медіарежиму ілюзії, гіпертрофованої експлуатації двох каналів сприйняття – аудіо та відео, що в цілому інтерпретується як нова форма насильства чи візуальний поворот. Медіа не просто транслюють контент, вони створюють тип сприйняття, конструюють фокус уваги та зору. Існування інформації та медіа взаємозалежне, вони не можуть бути одне без одного. Індивідуально сконструйоване медіасередовище становить глобальну медіасферу, яка подібно до кровоносної системи охоплює весь громадський організм, інтегрується і самоорганізується. Однією з основних тенденцій медіасфери є її безперервне розширення.
Один із російських дослідників цієї теми умовно поділив негативні чинники впливу інформаційного простору на дві групи.
Перша: фактори безпосереднього впливу інформаційного середовища на психіку молоді. І тут вплив спрямовано на когнітивні здібності, що впливають на становлення світогляду і світосприйняття. Наслідком негативного впливу інформаційного контенту є потенційне спотворення моральних ідеалів, критеріїв та норм. Наприклад, культивування насильства, конфліктності, агресії. Крім того, переконання і погляди, які ще не сформувалися у молоді, що тільки починає жити, призводять до нездатності адекватно, критично оцінити інтернет-контент. Широкий спектр повідомлень, їхня калейдоскопічна змінність, варіативність за формою та суперечливість за змістом зумовлюють зростання соціально-психологічної напруженості у молодих людей.
Друга: чинники опосередкованого (віддаленого) впливу на молоде покоління у вигляді зміни традиційної педагогічної моделі. Проблемними є спроби впровадження замість традиційних систем навчання інноваційних, але маловивчених моделей (зокрема дистанційних). Це вимагає від учня сформованості пізнавальної компетентності досить високого рівня, якої молодь у своїй більшості ще не має.
Микола КОЛЕСНИК.