Біблія як Святе Письмо й художній текст

Біблія не антична, не сучасна, – вона вічна.
Мартін ЛЮТЕР.

Перекладна література – це сукупність текстів, спочатку написаних однією мовою, а потім перекладених на інші. Перекладна література з’явилася після прийняття християнства в Київській Русі, коли стали вкрай потрібними для відправ церковні богослужбові книги.

На позначення книжок в українській мові є відразу два слова: книжка й книга. Яка між ними різниця? Найчастіше ми вживаємо слово «книжка». Як бути з книгою, нам допоможе з’ясувати письменник і науковець Борис Антоненко-Давидович, який у праці про чистоту мови «Як ми говоримо» пише: «Під словом книга розуміємо грубий фоліант, гросбух – головну бухгалтерську книгу, книгу вхідних і вихідних паперів чи так зване Святе Письмо». Тобто найчастіше книга – це саме Святе Письмо, Біблія. От уже багато віків поспіль надихає митців красного письменства на створення прекрасних творів пам’ятка для багатьох поколінь минулого, сучасного і, напевно, прийдешнього – Біблія. Фрагменти Біблії перекладали та переписували від ХІ століття та Остромирового Євангелія.

Перший переклад Біблії літературною староукраїнською мовою зробили волинські священики у XVI столітті. І це – Пересопницьке Євангеліє. На цій пам’ятці, а також на Конституції України з 1991 року присягають усі українські президенти. Конституція – це основний закон України, а Пересопницьке Євангеліє – пам’ятка, яка нагадує про тяглість української історії та культури.

Біблія очолює рейтинг найпопулярніших книжок світу. Переклади оновлюють, а текст постійно перевидають. У княжі часи Святе Письмо перекладали насамперед для релігійних потреб – щоби використовувати для богослужінь, а також із навчальною метою. Пригадаймо той факт, що замінником школи для Тараса Шевченка було навчання в дяка (священика). Тобто навіть у ХІХ столітті духовні книжки водночас були підручниками. Духовна література заступала і буквар, і читанку.

Святе Письмо цікаве для читання. Воно розкриває перед читачем галерею образів і характерів християнських героїв. Тут зібрано всі можливі світові сюжети: про зраду, шлях до мети, перемогу над собою, вірність і дружбу, про материнську любов і ставлення до ворогів. Важливо пам’ятати про художню цінність Святого Письма: різноманітний зміст, гарний стиль, патетична, тобто піднесена, пристрасна мова пророків, цікаві образи, глибокі порівняння.

Літературна краса і зміст надихали авторів давньої української літератури, тому наслідування стилю Святого Письма зустрічаємо і в релігійній літературі, й у світській. Наприклад, у «Слові про похід Ігорів».


Написана сорока людьми, перекладена сотнями, надрукована тисячами, прочитана мільйонами.
Теодор ВАСИЛІАН.


Якщо ж Біблія така цікава, то чому читачі потребували ще й багатьох інших, додаткових книжок, окрім Біблії? Вона справді містить мудрість багатьох поколінь, тому її називають «книгою книг» чи головною «духовною книгою», «бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!».

Проте Біблія не давала конкретних і чітких відповідей на всі запитання, які виникали в людей. Якісь події переказані коротко, якісь ситуації пояснено метафорично, тому й виникла потреба у творах, які додатково пояснюватимуть та розкриватимуть зміст Святого Письма. Таку функцію виконували, наприклад, Ізборники Святослава.

Структура «Книги книг»

Біблія – це священна книга християн та юдеїв. Це комплекс книг, що писалися з ХІІ ст. до н. е. до ІІ ст. н. е. Усе це – міфи, легенди, пророцтва, проповіді, повчання, притчі, псалми (пісні).
Біблія ділиться на дві самостійні частини – завіти: Старий Завіт і Новий Завіт. З грецької та єврейської поняття «завіт» перекладається як «угода».

Старий Завіт розповідає про життя давніх євреїв, детально описує їхній побут, історію, етнографію. Головна подія Завіту – вихід єврейського народу з багаторічного полону в Єгипті, де вони жили у статусі рабів, до Палестини – обіцяної Богом землі (Землі Обітованої). Тут також ідеться про створення світу, гріхопадіння Адама та Єви, життя всіх наступних поколінь.

До Старого Завіту входить «П’ятикнижжя» – 5 книг пророка Мойсея, «Книга Екклезіаста», «Притчі Соломонові», «Пісня пісень», «Книги пророків».

«Пісня пісень» – це книга псалмів, тобто пісень, які виконують у супроводі струнного музичного інструмента псалтиріона. Найбільше псалмів приписують царю Ізраїлю Давидові. До ХІХ століття Псалтир використовували для колективних богослужінь, для індивідуальної молитви, для шкільного навчання.

Псалом 1: «Блажен муж, що не йде на раду нечестивих…» – так починається Перша Книга Псалмів. До речі, мова псалмів дуже афористична та влучна. Кожна коротка фраза гідна цілого філософського трактату на відповідну тему.

Тобто щаслива людина, яка не живе за порадою несправедливих, не наслідує їх думок та вчинків. Хіба ми можемо сказати, що це неправильно чи, тим паче, що це не актуально тепер?! Часто ми бачимо, як чесні люди йдуть проти голосу свого сумління через те, що несправедливу раду їм дав хтось «авторитетний» або ж вчинити нечесно є престижним, або так роблять усі. Кожен бував у таких ситуаціях, кожен розуміє всю хибність таких позицій… Але ж ще в Біблії дано однозначну оцінку таким діям!

Увесь Псалом 1 побудований на антитезі між поведінкою та думками людини чесної і людей грішних. Безбожні порівнюються з половою, яку розвіює вітер…

Псалми можна і слід розуміти не тільки в суто релігійному сенсі, але й узагальнено, адже Біблія – книга загальнолюдського значення. І насправді, позбавлені духовності люди, які живуть тільки заради задоволення власних земних фізичних потреб, зникають безслідно, проте люди духу залишають по собі твори мистецтва, шедеври думки або й просто добру пам’ять у серцях нащадків, що, як на мене, важить не менше…

Псалми читати і цікаво, і корисно водночас. У них відображується світогляд людей того часу, їхні прагнення, описано їхні стосунки з Богом, їхні релігійні вірування. Є у псалмах і те, що не минає і ніколи не мине – це норми життя і поведінки, безцінні моральні настанови, що прийшли до нас із глибини віків, проте не втратили свого значення. Ми можемо керуватися ними і нині, шукаючи в них душевної гармонії та відповіді на власні запитання…

Псалом 149 – гімн, передостанній твір книги. Перший вірш псалма закликає хвалити Господа співом, грати на музичних інструментах урочисті гімни, співати вихваляння. Бо тим, хто визнає владу Бога, воздасться сторицею за їхні молитви.

Новий Завіт складається з чотирьох Євангелій, написаних учнями Ісуса Христа: Матвієм, Марком, Лукою, Іоанном. А також діянь і послань апостолів, Одкровення Іоанна Богослова. Євангеліє у перекладі з грецької означає «блага вість». Вони розповідають про життя Христа від народження до воскресіння.

Коли починається відлік нашої ери? Від народження Ісуса Христа. Саме тому цей сюжет надзвичайно важливий для всього людства, яке живе в календарних 2020-х роках від народження Христа.

Хто ж, зрештою, автор Біблії? Це колектив авторів, які жили на різних територіях та мали різний соціальний статус. Мойсей, наприклад, писав у пустелі, Даниїл – у царському палаці, а Лука – в подорожі.

Біблія – збірник сакральних (тобто священних) текстів. Старий Завіт – священна книга для юдеїв, обидва Завіти священні для християн. Варто зауважити, що юдеї не послуговуються поняттям «Старий Завіт», єврейська релігійна традиція називає його Танах. Ці тексти переписувалися і збиралися «по крупинках», аж поки у Х–ХІІ ст. разом із приходом християнства не з’явилися у Києві й не стали частиною української культури зокрема.

Значення Біблії

Біблія століттями була джерелом натхнення для всього європейсько-центричного світу. Ми не можемо уявити світове мистецтво поза біблійним контекстом, оскільки абсолютно всі європейські митці в той чи інший період зверталися до біблійних сюжетів та героїв. Вершинні твори світового мистецтва звертаються до біблійних тем, як-от: фреска «Створення Адама» на стелі Сікстинської капели у Ватикані художника Мікеланджело Буонарроті; або одна з головних робіт епохи Відродження «Таємна вечеря»; фреска італійського художника Леонардо да Вінчі на стіні міланського монастиря.

Візантійська традиція мозаїк утілена в зображенні Богоматері в Софійському соборі в Києві. Діва Марія зі здійнятими руками називається «Оранта». Центр європейського міста визначає розташування храму. Що було, наприклад, у центрі Запорізької Січі? Церква і площа перед нею.
Що ж можна сказати про поширення й доступність Біблії сьогодні?

Жодна книга – як релігійного, так і будь-якого іншого змісту – не може порівнятися з Біблією за кількістю примірників. У книзі рекордів Гіннеса ще з 1975 року ця книга посідає перше місце. Це, безперечно, бестселер. Біблія – це також книга, яку перекладено найбільшою кількістю мов світу. Повну Біблію чи її частини перекладено більш ніж двома тисячами мов і діалектів. Про це свідчать статистичні дослідження Об’єднаного Біблійного товариства. Більш ніж 90 % населення Землі можуть користуватися хоча б частиною Біблії. Таким чином, ця книга змогла перетнути державні кордони та подолати расові й етнічні перешкоди. Чому ж таку увагу приділяють цій книзі? Напевно, вона має надзвичайну цінність.

В українській культурі Біблія посідає особливе місце – з Остромирівського Євангелія починається давньоруська книжність. З Апостола (1574 р.) та Острозької Біблії (1581 р.) – українське книгодрукування. Але то була Біблія, написана старослов’янською та давньоруською мовами. Поставало питання про український переклад. Першим за цю важливу справу взявся видатний український письменник Пантелеймон Куліш, допомагав йому Іван Пулюй. На жаль, через смерть Куліша переклад не вдалося закінчити. Продовжив і завершив цю роботу Іван Нечуй-Левицький. Перший переклад був виданий 1903 року.

Наступний переклад Біблії здійснив священик, український письменник Іван Огієнко (тексти цього перекладу вміщені в хрестоматії з української літератури для 9-го класу).

Третій переклад Біблії належить українському письменнику, науковцю, авіатору Івану Хоменку. Готується до друку ще один переклад Біблії, зроблений Рафаїлом Турконяком. Перекладач довгий час подорожував святими місцями, вивчав давньоєврейську та грецьку мови, навчався в Римі. Папа Іван Павло II цей переклад визнав найточнішим, найдоступнішим і найдосконалішим серед існуючих перекладів українською мовою. Аналізуючи вплив Біблії на людей, діячі просвіти дійшли висновку, що «будь-яка людина, віруюча чи невіруюча, не знайома з біблійними вченнями та повідомленнями, – культурно безграмотна».

Отже, в Біблії закодована найвища мудрість людського буття. Щоб краще, глибше, якісніше зрозуміти як українську, так і європейську культуру, необхідно знати грецьку й римську міфологію та Біблію. Це ті дві основи, на яких уже дві тисячі років тримається мистецтво.


Тестові завдання 
1. Біблія – це комплекс книг, написаних у такий період:
– з ХІІ ст. до н. е. до ІІ ст. н. е.
– з ІІ ст. до н. е. до ІІ ст. н. е.
– до 1056 року
– протягом ХІХ ст.
2. Позначте книги, що належать до Старого Завіту.
Виберіть 3 правильні відповіді:
– «Книги Якова»
– «П’ятикнижжя»
– «Пісня пісень»
– Одкровення Івана Богослова
– «Книги пророків»
– «Псалми Давидові».
3. Позначте осіб, які перекладали Біблію українською мовою.
Виберіть 6 правильних відповідей:
– Пантелеймон Куліш
– Іван Пулюй
– Михайло Коцюбинський
– Іван Нечуй-Левицький
– Михайло Грушевський
– Іван Огієнко
– Тарас Шевченко
– Рафаїл Турконяк
– Іван Хоменко


Галина КРИЖАНIВСЬКА.

Фото yandex.ru