Напередодні 34-ї річниці утворення республіки Президент Вадим Красносельський провів прес-конференцію. У діалозі з Главою держави взяли участь близько трьох десятків журналістів. Традиційну серпневу зустріч Вадима Красносельського з представниками мас-медіа багато хто характеризує як «зріз життєдіяльності Придністров’я». Президент дає оцінку тим чи іншим подіям, пояснює їхнє значення для нашої держави та громадян. Нинішня розмова видалася чесною й відвертою.
Запитання журналістів і відповіді на них умовно можна розділити на чотири великі блоки: тема війни й миру; енергетична безпека; взаємини Придністров’я і Молдови; соціально-економічні питання.
Війна і мир
Тема безпеки найбільше турбує придністровців. Навколо нас загострюються конфлікти. У сучасному світі немодно розв’язувати проблеми мирним дипломатичним шляхом. Не секрет, що наші західні сусіди постійно озброюються. У Стратегії національної безпеки Молдови написано: російські миротворці та Придністров’я – це вороги чи загроза. До чого нам готуватися? Наскільки високою є небезпека повторення збройного конфлікту?
– Те, що відбувається навколо нас, я називаю катастрофою. Глибоко переконаний у тому, що будь-яку війну, за маленьким винятком, можна не допустити. Звичайно, для цього необхідно вести діалог, яким би складним він не був. Вести його важко, але потрібно. Відстоювати мир теж дуже складно. Проте зупинити війну в деяких випадках неможливо в найближчій перспективі. А війна – це смерть, руйнування, занепад, деградація населення, яке проживає на тих чи інших територіях.
Війна, бойові дії в Україні, я вважаю, повинні були багатьох протверезити. Ті, хто, слава Богу, не став стороною конфлікту, можуть подивитися, що таке війна, і зробити висновок, чи треба це, наприклад, Молдові або Придністров’ю. Звичайно ж, не треба!
Я все-таки вірю в здоровий глузд керівництва Молдови, в те, що воно щиро не хоче війни. Озброюються? Ну що ж, ми відстежуємо ці процеси, спостерігаємо, яке озброєння до них надходить (летальне, нелетальне, наступальне, оборонне тощо). Робимо висновки. Якщо кругом війна, то було б дивно, якби та чи інша держава не озброювалася, маючи таку можливість. Однак, яка саме зброя купується, на які цілі, які підрозділи формуються – це вже зовсім інше питання. І воно теж перебуває в полі зору спеціалістів. Я переконаний, що здоровий глузд переможе, а керівництву і народу Молдови війна не потрібна. Потрібні переговори, про що я постійно говорю.
Навесні в Придністров’ї зафіксували дві атаки дронів на військові частини. Чи є якісь результати розслідування? Чи надійшла відповідь від Інтерполу, куди направили звернення? Чи існує нині ризик скоєння нових провокацій і терактів? Під час засідання ОКК представники Молдови сказали, що на сьогодні ніяких загроз уже немає.
– Представники молдовської сторони лукавлять. На території Придністров’я скоєно близько десяти терактів. Усі вони розслідуються. Багато кримінальних справ направлено в суд зі з’ясованими конкретними особами, які вчинили той чи інший теракт. Люди засуджені на різні терміни позбавлення волі. Молдова ж перебуває в позиції заперечення. Та ми знаємо, що все це було.
І наші правоохоронні органи запобігли й попередили багато небезпечних ситуацій, врятували людей від загибелі. Це теж факт. Тому вони можуть говорити все, що завгодно, а ми будемо робити все заради безпеки наших громадян.
Ризики є завжди, хто їх може скасувати? Нині ми живемо в таких умовах, треба це розуміти й бути готовими. У сусідній державі тривають бойові дії, що насправді є катастрофою. Я про це не один раз говорив. Я противник воєн і пацифіст у душі. Не люблю насильство і закликаю всіх до миру. Звичайно, я готовий до оборони та захисту. У цьому навіть не сумнівайтеся. Та нехай це буде просто запобіжний план, який ми ніколи не застосуємо.
Енергетична безпека
Президент України заявив, що газовий контракт з Росією надалі не укладатимуть, і російський газ через Україну надходити не буде. До нас надходить газ через територію України. Молдовські політики почали готуватися до можливої енергетичної кризи. Що очікує Придністров’я?
– Питання газу, енергетики цікавить усіх. Це основа будь-якої економіки, основа життя. Тривають переговори, триває робота. Вона ведеться постійно – в режимі онлайн. Немає такого дня, щоб я не цікавився цим питанням. У нас є два шляхи постачання газу в республіку: перший – через територію України, другий – через Молдову, через Каушанську ГВС (газовимірювальну станцію). Ця «труба» також заходить до нас і постачає Придністров’я. Її потужності достатні для забезпечення всіх потреб республіки й контрактних зобов’язань Молдавської ДРЕС перед споживачами, внутрішніми та зовнішніми. Це добре, коли є два перевірені канали. Бойові дії на території України ускладнюють цей процес. Звичайно, є певні ризики. Проте я переконаний, що рішення буде знайдене. Правильне рішення.
Через чотири місяці закінчується контракт Молдови з закупівлі електроенергії у МДРЕС. Які перспективи нового контракту та чи надходять пропозиції? Можливо, вже ведуться якісь переговори?
– Це той випадок, коли ми можемо домовитися з Молдовою. Домовитися прагматично, враховуючи інтереси всіх жителів, які проживають і в Придністров’ї, і в Молдові. Я впевнений, що РМ зацікавлена в енергетичному контракті. Його цінова складова – це справа фахівців, вони домовляються. Йдеться, перш за все, про холдинг «Интер РАО». Я як Президент ПМР створюю умови. Сподіваюся на здоровий глузд, зацікавленість сторін і продовження контракту.
Взаємовідносини ПМР і РМ
Напередодні молдовський віце-прем’єр з реінтеграції Олег Серебрян заявив, що процес реінтеграції прискорився. Як ви оцінюєте нинішній стан переговорного процесу? Чого слід чекати напередодні та під час передвиборної кампанії в сусідній державі? Чи будуть якісь зрушення? Що ми очікуємо від переговорів з Молдовою?
– На жаль, Олег Серебрян на переговорному треку не дуже чітко проявив себе. Я розраховував на більше. Пам’ятаю, як це було, коли він запропонував писати слово Придністров’я з маленької літери. Це його «досягнення» пам’ятаю, а чогось більшого в пам’яті не залишилося. Оптимізму не відчуваю. Адже, щоб інтегруватися, треба одне одного розуміти, бути ближчими, домовлятися з певних питань. Вважаю, що це передвиборчі моменти. Треба щось заявляти на догоду статистиці – не народові, а статистиці. Це передвиборчі відсотки: «за», «проти» тощо.
Переговорів, на жаль, немає, формату «5+2» немає, зустрічей «1+1» поки що немає! Віталій Ігнатьєв та Олег Серебрян – не «1+1». Це зустрічі політичних представників. Стосовно до формату «5+2», нагадаю, що саме Молдова у 2019 році намагалася його «поховати», зірвала підписання вироблених тоді документів, потім пандемія, потім бойові дії. Всі в один голос твердять: «Неможливо». Та ні! Все можливо. Переговори про мир завжди можливі. Це треба приймати як аксіому, як питання бажання – є воно чи ні. Поки що – ні. Чи можливі мої зустрічі з першими особами Молдови? Я їх не виключаю на сьогодні. Я відкритий. У нас є порядок, зокрема мир і безпека. Я не відмовляюся і завжди готовий до цих зустрічей.
У переговорах ніякого прориву вперед, здаємо назад. Є заяви, а є життя. На жаль, життя підтверджує істину, що Молдова нині до переговорів не готова.
Ви багато разів пропонували Майї Санду провести зустріч на вищому рівні. Якби вона погодилася, з чого Ви розпочали б цю складну розмову?
– Я не вважаю, що це буде складно. Вважаю, що ми розмовляли б зрозумілою мовою. Обговорили б теми миру, безпеки. Насправді складно не перемовлятися. А говорити завжди легко, особливо людям розумним. Упевнений, що така зустріч відбулася б, якби пані Санду цього захотіла. Та я не нав’язуюся. Буде у неї бажання – буде зустріч.
Депутат від правлячої партії Василь Шоймару заявив, що цієї осені в Молдові заборонять діяльність Російської Православної церкви. Що ви думаєте про це?
– Якщо він домагається сплеску громадянської непокори в Молдові, масових протестних акцій, то нехай спробує це зробити. Я припускаю, що такі пропозиції ведуть до серйозної напруги в Молдові. По-перше, щоб заборонити храми Російської православної церкви, треба створити свою автокефальну молдавську церкву, але такого рішення немає. А хто це робитиме? Чи піти в румунську церкву. Це цілий процес. Не йому вирішувати. Ці люди просто заявляють, не розуміючи, як саме це можна зробити і що з цього слідує. Взагалі, боротися з вірою не можна. Люди не відають, що творять, що говорять і що після цього буде. Тому дай, Боже, їм одуматися і не допустити потрясінь у Молдові.
Соціальний захист – пріоритет держави
Всупереч складній економічній ситуації, тиску ззовні, держава знаходить можливість підвищувати зарплати медикам і вчителям. Проте кадрове питання, як і раніше, стоїть гостро. Молодь не дуже охоче йде в ці галузі, фахівців не вистачає. Яким чином ще, крім підвищення зарплат, можна покращити соціальний статус, престиж професії педагогів і медиків?
– З моменту підвищення зарплат медпрацівникам плинність їх, зокрема до Молдови, була зупинена, багато фахівців повернулися назад. Укомплектованість системи охорони здоров’я на сьогодні складає 92 %. Звичайно, ще необхідні вузькі спеціалісти, особливо для лікування дітей. Для цього є медичний факультет, і ми цим займаємося. Запровадили договірну систему, за якою випускники зобов’язані відпрацювати обов’язковий термін – три роки, п’ять років, залежно від місця та умов роботи. Ми розв’язуємо ці проблеми.
З педагогами, звичайно, складніше. Ми підвищили їм зарплати, але все одно цього замало. Я з задоволенням підвищив би всім педпрацівникам зарплати в багато разів, але … ми намагаємося робити все можливе.
Є й інші моменти соціальної спрямованості, наприклад, житло. Вчора (28 серпня – ред.) ми ввели в експлуатацію 11 будинків (132 квартири). Якщо перелічити всі недобудовані об’єкти, передані в експлуатацію як житлові приміщення, то ми вже близько тисячі квартир дали працівникам бюджетної галузі. Це закріплює молоді сім’ї в республіці. Система кредитування теж вибудувана так: якщо в родині двоє працівників бюджетної галузі, то вони мають право скористатися «довгим» кредитом, і можуть дозволити собі придбати це житло на зарплату. Раніше таке неможливо було собі уявити.
Діє система сертифікатів. Працівникам-бюджетникам, молодим сім’ям зокрема на придбання житла їх видано понад 130. Кредитна ставка субсидується державою.
Крім того, необхідно обладнати самі робочі місця лікарів і педагогів, обладнати їх новим устаткуванням. Потрібно, щоб школи, дитячі садки були відремонтовані. Ми й цьому приділяємо увагу.
Усього коштом Фонду капітальних вкладень ми відремонтували й побудували понад 550 об’єктів державної та муніципальної власності. У розвиток і в ремонт було вкладено близько 1,5 млрд рублів. Це велика справа, це те, що закріплює молодих людей у професії.
Олександр ЮШИН.
Фото прес-служби Президента.