Понад три десятки років живе та розвивається наша республіка. За цей час виросло нове покоління господарників. Серед них і Михайло Ротар із Чобручів. Створене ним ТОВ «Провентус» поступово розвивається.
За словами Михайла Анатолійовича, на сьогодні підприємцю замало досконало знати всі складові вирощування сільськогосподарських культур, він має вміло вбудовувати результати своєї праці в теперішні ринкові відносини й так організувати виробництво, щоб його продукція була конкурентоспроможною.
Шлях 43-річного чобручанина в агробізнесі не можна назвати легким. Закінчивши Чобруцьку ЗОШ № 3 у переломний перебудовний час, Михайло змушений був «гребти» самостійно. Тоді багато загартованих чоловіків «опускали руки». Однак Ротар твердо вирішив здобути необхідну для власної справи економічну освіту. Сказано – зроблено, закінчив економічний факультет Інституту світових цивілізацій у Москві. Справи до душі у місті не знайшлося, мабуть, все-таки повітря батьківщини – особливе.
Повернувшись додому, чоловік вирішив організувати власне виробництво. Намір займатися сирами натрапив на відсутність стартового капіталу. Наявних фінансів вистачило лише на місяць роботи. Фінансові труднощі спонукали бізнесмена-початківця шукати нестандартні розв’язання проблем уже в іншій галузі.
У результаті в чистому полі вздовж автодороги «Тирасполь – Незавертайлівка» на 30 га було закладено сад. Деревця виростали, як і діти у створеній із Наталією сім’ї. Це надихало, надавало рішучості та сил. Один раз на рік цвіли сливи, персики, вишні, черешні. На жаль, черешня виявилася нерентабельною, решта культур була попаданням «в яблучко». Сливи чотирьох сортів різних термінів дозрівання дають можливість для фінансового «маневру» в період збирання та реалізації. Персики вагою до 300 грамів зовнішнім виглядом та смаковими якостями покоряють найвибагливіших покупців.
Гібрид вишні та черешні, що увібрали все найкраще від «батьків», теж гідно конкурує на ринку. Таку вишню до нинішнього року підприємець реалізовував лише у свіжому вигляді. З огляду на те, що «вік її недовгий», придбав та ввів в експлуатацію міні-консервну лінію з переробки. Тепер вишня у власному соку чекатиме на свого покупця у побудованому складському приміщенні.
Кожен рік підносить агробізнесу нові «сюрпризи». Невеликий прибуток стримує поступальний розвиток господарства. Негативно на фінансовому стані підприємства позначаються незрівнянні з прибутками та величиною господарства витрати на воду та працю меліораторів. Тож у перспективі підприємець планує запровадити систему крапельного зрошення. Поки що акумулювати кошти для її придбання на весь сад не виходить. Аграрій вважає, що розширюватися рано, необхідно господарство довести «до розуму». Саме такі фермери, як ніхто інший, потребують оперативної та вагомої підтримки профільного міністерства, органів держвлади.
Нині сільгосппідприємство «Провентус» перебуваєу фазі збирання врожаю, який цього року великий. До збору залучили 15 найнятих працівників. Тут є люди з різних сіл, зокрема молодь. Варвара Климова – учениця Незавертайлівської ЗОШ № 1 та Анастасія Левицька, яка планує далі навчатися у Слободзейському технікумі, вирішили заробити трохи грошей на кишенькові витрати.
Поки розмовляли з господарем саду, на спеціальному довгому столі укладали персики в ящики для подальшого транспортування до холодильних камер. Місцевий фрукт відрізняється товарним виглядом (немов щойно знятий із дерева). Завдяки правильному обрізанню, дерева тут низькорослі.
«Персикове, наприклад, для зручності збору має бути не вищим за витягнуту руку людини середнього зросту», – пояснив М. Ротар.
За словами Михайла Анатолійовича, цей фрукт дуже популярний як у нашому краї, так і за його межами. Однак ціна поки що не відповідає витратам. Тому врожай закладають на зберігання до кращих часів. Персик – ніжний фрукт, дозріває нерівномірно, отже, збирають його вибірково, поетапно. По кілька разів доводиться повертатися на одну й ту ж саму ділянку. Головне – не допустити повного дозрівання плоду, бо він не дочекається покупця.
«Персик – дуже ризикована культура, нерідко навесні страждає від заморозків під час цвітіння чи зав’язі. Тож до середини травня ми хвилюємося, сподіваючись на те, що заморозки нас оминуть, і врожай збережеться», – зауважив аграрій.
І це лише одне з десятків, сотень переживань людей, які ризикнули свого часу розпочати власну справу.
Олег ГАВРИЛЕНКО.
Фото автора.